Пояснення

Не панікую, а готуюся: що слід зробити, а чого уникати. Не лише через війну – чекліст

25.01.2022, 15:00 • 9 хвилин
1

Навіть якщо дані про повномасштабне вторгнення Росії – лише залякування, подбайте про ці речі у будь-якому разі. Це може колись врятувати життя.

Війна в Україні триває восьмий рік. Але багато українців досі не знають, як себе поводити, "якщо почнуть стріляти". Нинішня ситуація вкотре показала, що не всі українці готові до надзвичайних ситуацій. І мова не тільки про війну, але й про різні непередбачувані катастрофи – землетруси, повені. Бо тривожну валізку можна назвати рюкзаком "маст хев", а навички, які чомусь вважаються "для війни", знадобляться і за інших життєвих ситуацій.

Разом з ветераном та воєнним кореспондентом телеканалу "ДОМ" Олександром Маховим пояснюємо, що варто зробити вже зараз, щоби потім було менше паніки та тривоги.

Підготуйте всі документи

Ви збиралися давно зробити дитині закордонний паспорт, але все відкладали це на інший час? Ніяк не закриєте ФОП чи банківську картку, якою вже давно не користуєтеся? Саме час закрити ці питання.

З досвіду 2014 року: коли держустанови припиняють працювати, на нових місцях лише через деякий час з'являються "методички", що робити з жителями з інших областей.

Наприклад, я у 2014 році змінювала купу документів, але через те, що була зареєстрована в Луганській області, чекала бажані папірці майже пів року. Хоча їх мали б оновити менш ніж за місяць.

Олександр Махов своєчасно закрив ФОП, який був зареєстрований у Луганську, що позбавило його купи проблем.

"Може настати момент, коли виїжджати треба просто зараз – в шортах, футболці, капцях – у чому були, у тому й вибігли. Узяти дітей / батьків і їхати з міста. Точно не буде часу їхати в банк, до нотаріуса чи у паспортний стіл", – розповідає Махов.

Усі документи краще зібрати разом та тримати у вакуумних пакетах. Не забудьте зробити копії, а ще відсканувати та завантажити їх собі в "хмари".

Як зібрати екстрену валізу ми розповідали тут.

2

Навчиться медичній допомозі

Навички першої меддопомоги не зашкодять. І неважливо, під час бойових дій, чи просто врятувати комусь життя у звичайний день у метро, коли людині зле.

"За шість годин у вихідний день ви можете отримати базові навички меддопомоги. Вам підкажуть, як зібрати аптечку для рюкзака, з яким ви їздите на роботу, і як надати допомогу. Будете впевнені,  що собі або людині поруч зможете допомогти. Не розгубитеся, не запанікуєте, а діятимете, бо знаєте, як", – каже Махов.

Товариство Червоного Хреста проводить шестигодинні, дванадцятигодинні та сорокавосьмигодинні програми, які складаються з окремих модулів та містять 60% часу для практичного відпрацювання навичок. Регіональні відділення постійно проводять тренінги, тож звертайтеся за місцем. Безкоштовні курси – для волонтерів, працівників і бенефіціарів Товариства, платно – для бізнесів. Навчаються групами. Щоби стати учасником найближчих тренінгів, треба заповнити анкету.

Компанія FAST проводить тренінги в різних областях, що тривають 6-12 годин. А практичне відпрацювання навичок – не менше, ніж 50% загального часу. Навчання проводиться групами.

Київ. "Надання першої невідкладної допомоги" від Центру спеціальної підготовки.

Коли: 5-6 березня 2022 року.

Вартість: 1300 грн.

* * *

Львів. Курси першої допомоги САВ відбуваються не тільки у Львові, але у всіх західних областях. 

Найближчі заплановані у Львові, Івано-Франківську та Луцьку.

Коли:

30 січня – офіційний-міжнародний курс: Basic Life Support від ERC (Львів).

06 лютого – базовий курс: Перша домедична допомога (Львів).

19-20 лютого – розширений курс: Перша допомога в екстремальних ситуаціях (Львів).

05 лютого – базовий курс: Перша домедична допомога (Луцьк).

06 лютого – базовий курс: Перша домедична допомога  (Івано-Франківськ).

Вартість: 700-1400 грн залежно від курсу.

* * *

Одеса. Компанія SAR пропонує курси першої допомоги у разі ДТП, травми, за екстреної допомоги. З усіма курсами можна ознайомитися на сайті.

Коли:

29 січня – розширені реанімаційні заходи.

30 січня – перша допомога у разі ДТП.

Вартість: 1000 грн.

* * *

Дніпро. КП "Госпітальєри Дніпра"  проводить три платні курси: з базової підтримки життя, допомоги при травмах та допомоги дітям.

Коли: 30 січня – "Базова підтримка життя".

Вартість: 700 грн.

Якщо не на курсах, то опануйте меддопомогу самостійно. Для цього є купа посібників. Наприклад, від Червоного Хреста.

3

Дізнайтеся свою групу крові

"Мій побратим отримав поранення, його евакуйовували, з собою не було документів, нашивок, а сам він був без свідомості. І вони довго через обстріли не могли дістатися до шпиталю, а він втрачав кров. Його врятувало те, що під час огляду побачили татуювання з групою та резусом крові. І медики зробили переливання напряму на позиції. Це врятувало і кінцівки побратима, і його життя", – каже Махов.

Це не означає, що вам потрібно кинути все та побігти робити такі татуювання. Але варто дізнатися свою групу крові та резус-фактор. Ви можете це уточнити під час здачі крові, а також попросити зробити помітку у своєму паспорті.

Також варто повідомити цю інформацію близьким, можна зробити нашивки на рюкзаку чи верхньому одязі, який ви вже склали в екстрену валізку, покладіть аркуш з такою інформацією у ваші документи, аптечку, гаманець.

4

Майте план

"Уявіть найгіршу ситуацію, яка може статися. І визначиться за пунктами, що робитимете – заберу дітей зі школи, сяду в машину, поїду до батьків. Попередьте про цей алгоритм усіх близьких. Продумайте, що маєте для кожного з цих пунктів зробити – наприклад, продумати маршрути тощо. Усі учасники цього плану мають знати – у разі чого, зустрічаємося у квартирі, беремо ось це, або тато нас забере там-то. І навіть якщо не буде зв'язку, усі ці кроки продумані. Чи настане день, коли план треба буде реалізувати – вже інша історія. Головне – ви знатимете, як діяти", – каже Махов.

5

Не мовчіть. Спілкуйтеся з дітьми

Ви – дорослий, який може аналізувати інформацію і все одно має тривожність. Уявіть, як дітям, які не розуміють, що відбувається, куди всі біжать і чому останнім часом батьки такі нервові.

Краще, якщо ви з дитиною обговорите все, що відбувається, поясните, які можуть бути варіанти розвитку подій та розкажете про плани, які маєте в разі небезпеки.

"З дітьми важливо говорити про надзвичайні ситуації зокрема для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої ситуації, не шокувала й не травмувала. Підготовка робить стрес дитини "експертним", виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Пояснюючи, ми протиставляємо тривозі продуктивні дії. Ми розмовляємо про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоби "натренувати "м'яз безпеки". Це треба, щоби відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеними", – пише психологиня Світлана Ройз.

Якщо ви не знаєте чи не впевнені, як правильно дитині пояснити, що відбувається, то на допомогу прийде методичка "Супергерої безпеки".

6

А якщо все ж війна: аналізуйте та думайте, що вам дійсно треба

Не треба завтра бігти на додаткові курси зі стрільби чи до запаморочення тренуватися, щоби мати сили тягнути великі валізи з собою, якщо треба буде евакуюватися. Це може бути додатковою мотивацією нарешті взятися за свою форму, але не термінове must done. 

У деякому сенсі це також паніка. А про те, як давати собі раду на тлі новин про можливе нове вторгнення Росії, ми вже писали. Читайте тут.

"Можу запевнити, що навчити людину стріляти – неважка задача. Уся зброя ще зроблена у Радянському Союзі. Вона розрахована на пересічного громадянина, якому дадуть в руки автомат і він зможе з ним впоратися. Тут немає нічого надважкого. Вас навчать за день-два. Варто замислитися, що може вам допомогти саме тут і надалі", – каже Махов.  

7

Як ви можете допомогти військовим

У порівнянні з 2014 роком, забезпечення української армії суттєво змінилося. Якщо на початку війни волонтери збирали все – від їжі до зброї, то зараз ці дірки держава закрила. Вже не босі та не голодні. Проте якщо ви знаєте людей, хто зараз на фронті, і в курсі його індивідуальних потреб, то можете допомогти. Але пам'ятайте, що такі випадки поодинокі.

"Якщо і можуть бути у солдата бажання мати супераптечку чи інший бронежилет, це уже особисте побажання, а не нестача, як було у 2014 році", – пояснює Махов.

Якщо хочете допомогти армії, краще звертатися до фондів, які цим займаються не перший рік і допомагають на фронті. Наприклад, "Повернись живим""Варта""Армія SOS".

"Повернись живим" займається точковою допомогою і вони намагаються забезпечити армійців речами, які їм не може надати Міноборони. Наприклад, тепловізори або різні засоби стеження за противниками. Вони допомагають нелетальною зброєю – пристрої для бачення, гаджети, безпілотники. Тобто те, що НЕ ВБИВАЄ, а допомагає зберегти життя", – каже Махов.

Крім фондів, допомогагають армії і публічні люди. Тож підписуйтеся на сторінки, долучайтеся до зборів та переглядайте звіти з таких важливих для захисників закупівель. Наприклад, на сторінці Сергія Притули чи Сергія Стерненка.

8

А якщо допомогти хочу, а грошей немає

Зайвих робочих рук не буває. Не можете допомогти фінансово, можна адміністративно чи інформаційно. У містах досі плетуть для армії маскувальні сітки. Тож до таких акцій також можна доєднатися.

"Можна зателефонувати фондам та запитати, чим можу допомогти. Можливо, саме зараз їм необхідні люди, хто допоможе складати та пакувати речі або відвезти їх кудись. Познайомтеся з людьми з фондів, щоби вони знали, що у разі чергової хвилі агресії можуть на вас розраховувати", – розповідає Махов.

9

Що не треба робити, якщо у вашому місті розпочалися бойові дії

  • Не надягайте камуфляж, якщо ви цивільний. Навіть якщо "це модно та практично". Ви можете стати мішенню. Краще вдягатись у темне й непримітне без будь-якої символіки.
  • Забудьте про бажання усе знімати, фотографувати та заливати в мережу. Це стосується розташувань та пересування української армії, а також стратегічних споруд.
  • Не варто бути у центрі подій – наприклад, їхати на блокпости чи барикади, щоби пофотографуватися для лайків в Instagram чи з цікавості.
  • Не стежте за бойовим діями з вікон, не наближайтеся до них під час активних бойових дій.
  • У жодному разі не підбирайте покинуту зброю чи боєприпаси, не торкайтеся вибухово небезпечних та підозрілих предметів. Негайно повідомте про їхнє розташування територіальним органам ДСНС та Національній поліції за телефоном "101" та "102".
  • Не конфліктуйте з військовими, не перешкоджайте їм рух, не заважайте.
  • Ознайомтеся з правилами у брошурі від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Якщо коротко:

Якщо чуєте сигнал сирени, швидко біжіть у найближче бомбосховище. Уже зараз перевірте, яке ближче до дому, офісу чи на ваших постійних маршрутах. Зараз це може зайняти пів години, в момент небезпеки можете витратити більше часу.

У квітні 2020 року КМДА оприлюднила оновлену інтерактивну карту Києва з адресами підземних сховищ для укриття під час надзвичайних ситуацій, зокрема, воєнного характеру. Дивитися тут.

Такі ж карти є для Львова, Харкова, Одеси та Дніпра.

Якщо обстріл застав вдома, шукайте найглухіше місце в оселі. Найбезпечніші – кімнати без вікон із несучими стінами. Зазвичай, це ванна. Лягайте впритул у підлогу та захищайте руками голову.  Головне правило  – якомога далі від вікон.

Якщо обстріл застав на вулиці, найперше – впасти на землю, закрити руками голову. Далі спробуйте переповзти до ями, стінки чи найближчого бордюру. Що глибше буде, то більша ймовірність, що вас не зачепить.

Коли обстріл закінчується, не спішіть вставати та бігти далі. Перезарядка зброї може тривати кілька хвилин. Краще цей час перечекати та лише після цього йти з безпечного місця.

Не забувайте про інформаційну безпеку. Не вірте всьому, що пишуть у соцмережах. Підпишіться на офіційні сторінки структур, які відповідають за безпеку у вашому районі, місті, області. Залиште підписки тільки на тих волонтерів/командирів/депутатів/журналістів, яким ви довіряєте. Відпишіться на цей час від купи непотрібних груп у соцмережах – менше бачитимете нагнітаючих постів, спокійніше зможете ставитися до всієї ситуації.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Ольга Модіна
Ольга Модіна
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - спорт і кіно