Зміст:
  1. Що сталося
  2. Троїстий рух
  3. Що робить Товариство Червоного Хреста в Україні
  4. Корупційний скандал та звітність
  5. Що робить Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні
  6. Скандал із "зеленими коридорами" 
  7. Претензії до нейтральності
  8. Депортація українців та офіс у Ростові
  9. Про заборону використовувати емблему
  10. За що можна критикувати ЧХ – відповідає ЧХ

Що сталося

Останні кілька тижнів Червоний Хрест звинувачують у тому, що вони, мовляв, "не роблять нічого, що мали б робити під час війни", "величезні благодійні пожертви, які їм надсилають, йдуть на їхні офіси та зарплати, а не постраждалим".  

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Фото, де очільник Міжнародного Комітету Червоного Хреста Петер Маурер тисне руку міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову, його пропозиція відкрити офіс комітету у Ростові, обурив багатьох українців.

І під потужний хейт потрапили всі дотичні до руху Червоного Хреста, включно із волонтерами, які насправді витягують людей із пекла. 

LIGA.Life розбиралася в основних претензіях до Червоного Хреста в Україні.

Троїстий рух

Не існує організації "Червоний Хрест". У світі є Міжнародний гуманітарний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Він складається з:

  • Міжнародного Комітету Червоного Хреста (штаб-квартира в Женеві),
  • Міжнародної Федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (штаб-квартира в Женеві),
  • 192 Національних Товариств ЧХ в 192 країнах світу. 

Всі нацтовариства входять у Міжнародну Федерацію, це – членська організація, розповідає Максим Доценко, гендиректор Товариства Червоного Хреста в Україні (далі – український ЧХ). 

"Організації не підконтрольні одна одній", – пояснює Доценко.

Основна мета Федерації – підтримка нацтовариств. Федерація самостійно операційно не діє на території країни, тому її представництва маленькі. До початку вторгнення в українському офісі працювало 5-6 людей. Зараз – 20-25, каже Доценко.

Що робить Товариство Червоного Хреста в Україні

Перший український Червоний Хрест виник у 1918 році. У 1993 році вступив до Міжнародної Федерації. 

Роботу українського ЧХ регламентують відповідні закони, Женевські конвенції. До 2014 року їхня робота більше зосереджувалася на патронажі, були програми щодо туберкульозу, ВІЛ/СНІД, гуманітарки, допомоги літнім. 

З початком війни на сході в 2014-му переформатувалися більше на переселенців. Додалася робота з мінної небезпеки, психосоціальної підтримки, реагували на надзвичайні ситуації. "Ми – найбільший провайдер курсів першої допомоги", – розповідає Доценко.

Активні волонтери Товариства, які були на Майдані, об’єдналися в загони швидкого реагування.

Там найбільш навчені та екіпіровані люди, які виїжджають в гарячі точки, роздають гуманітарку та супроводжують гумконвої. Не можна прийти до Червоного Хреста, щоб відразу стати волонтером такого загону – потрібно пройти підготовку, розповідає Доценко.

"Одна справа – роздавати допомогу десь у Вінниці, інша – мати справу з військовими, мінами. Саме загони швидкого реагування, наприклад, зараз працюють в Ірпіні, Бучі", – каже він. 

Днями, наприклад, на Київщині волонтери районного загону побудували переправу на Демидів, якою вже пройшло на евакуацію більше ніж 15 000 людей (ще в лютому міст там підірвали, тому люди не могли виїхати чи отримати допомогу). 

Пояснюємо скандал з Червоним Хрестом: про офіс в Ростові, зібрані кошти, роботу в Україні
З фейсбуку Червоного Хреста України

Наразі в Україні діє 21 загін швидкого реагування – це близько 500 основних волонтерів і десь 150 у резерві. 

Довідка: До 24 лютого в українському ЧХ було 550 співробітників і близько 3000 волонтерів. Наразі офіційно близько 700 співробітників і 6000 волонтерів. 

Український ЧХ також ділить гуманітарку від партнерів по Руху, інших нацтовариств. Наразі розгортають мобільні медбригади в місцях найбільшого скупчення евакуйованих, на звільнених територіях. Почали роздавали продуктові ваучери для переселенців.

Працюють у тимчасово окупованому Херсоні (роздають продукти). Є в Сєвєродонецьку, Лисичанську, Донецькій області, розповідає Доценко. "У Маріуполі залишаються кілька волонтерів. На жаль, операційна діяльність там неможлива через постійні обстріли", – зауважує він.

Там, де можуть, роздають речі першої необхідності, продукти. Правда, тут інші волонтери бачать проблему – київський активіст Олександр Коваль пригадує, як Червоний Хрест роздавав у місті олію, створюючи великі черги. 

"Ми їх через це критикували. Не ті часи, щоб збирати натовпи. В Харкові в чергу потрапили снаряди, в Чернігові. Ніхто не знає, де впаде ракета – треба максимально від черг відмовлятися, розносити по домівках, робити онлайн-замовлення чи телефоном", – переконаний він.

Доценко зауважує: "Намагаємося знайти виходи, але не можемо залучити багато транспорту, людей для адресного доставляння". 

Корупційний скандал та звітність

Прискіплива увага до Руху протягом останніх тижнів нагадала корупційний скандал в українському ЧХ 2016-го року. Тоді ЧХ звинувачували в "розпилі" благодійних внесків та продажу гуманітарки. Ініціював збір доказів Михайло Тульський, на той момент волонтер столичної організації ЧХ.

"Коли знайомі, які прийшли до Товариства раніше за мене, розповідали про керівників районних організацій, які забирали кошти з благодійних скриньок собі, я думав, "це просто поганий район", – пригадує Тульський. А коли став командиром загону швидкого реагування, збагнув: "розпил" не закінчується на збиранні скриньок. 

"Наприклад, за наказом керівництва волонтер продавав інвалідний візок за половину ринкової вартості. Хоча людина мала б отримати його безкоштовно", – пояснює Тульський. 

Михайло звернувся до Міжнародного Комітету, але, каже, безрезультатно. Зрештою, включилися журналісти і про проблеми розповіло "Слідство.Інфо". А волонтери, яких через боротьбу вигнали з організації, нібито змогли реалізувати кампанію очищення українського Червоного Хреста. Михайло переконує, що структура, через яку розпилювали гуманітарку, була вщент знищена. А керівні посади не змогли очолити корупціонери. 

"Ми проінформували багатьох донорів, це радикально змінило стан справ у Товаристві Червоного Хреста України. Воно змогло очиститися. У мене зараз мало питань до них", – підкреслює Тульський.

Останніми тижнями у соцмережах почали звинувачувати український Червоний Хрест у нецільовому витрачанні коштів. Виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна Андрій Боровик зауважує: щоб не було питань, громадськість має регулярно бачити звітність. Доценко пояснює: відповідно до закону, благодійні організації можуть брати на адміністративні витрати до 20% доходів. І донедавна регіональні представництва українського Червоного Хреста слідували цьому, не маючи іншого фінансування.

Але благодійні пожертви, які надійшли як допомога постраждалим українцям з 24 лютого, не використовують на офіси чи зарплату.

Наразі їх покривають коштом міжнародних програм, які діяли до вторгнення і підтримувалися партнерами по Руху (нацтовариства, Міжнародна Федерація і Комітет), каже Доценко.

До вторгнення  Товариство ЧХ України щороку публікували відкритий звіт про роботу. Зараз звіти про те, куди витрачають кошти, публікують раз на два-три тижні на сайті, в соцмережах. Не надають гуманітарку без підтверджувальних документів. Вся допомога ставиться на баланс і роздається відповідно до списків, підкреслює він. Станом на 27 березня від початку вторгнення на рахунки Червоного Хреста України надійшло 767,5 млн грн. За останній місяць українське товариство надало допомогу понад 400 000 людей.

Пояснюємо скандал з Червоним Хрестом: про офіс в Ростові, зібрані кошти, роботу в Україні
Фейсбук Червоного Хреста України

З переліком того, що доставив в Україну Міжнародний Комітет Червоного Хреста станом на 8 березня, можна ознайомитися тут. Актуальної та чіткої інформації з цифрами, скільки коштів надійшло їм з усього світу і куди вони пішли, у Комітеті на запит LIGA.Life так і не надали.

Що робить Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні

Комітет має мандат діяти під час збройних конфліктів, воєн, громадянських конфліктів. Вищий керівний орган – Асамблея, до складу якої входить від 15 до 25 громадян Швейцарії. Комітет має міжнародний мандат допомагати людям під час збройного конфлікту чи ситуації внутрішнього насильства. Це означає, що усі держави світу визнали таку роль Комітету.

Комітет – не правозахисна, а гуманітарна організація. Основна мета – захист життя, гідності людей, гуманне поводження. Поки не розпочалася війна, в Україні діяло невелике представництво, де працювало кілька людей, розповідає радник очільника делегації Комітету в Україні Андрій Круглашов.

Навесні 2014-го з’явилися офіси організації в Сєвєродонецьку, Слов’янську, Маріуполі, Києві та навіть у Донецьку та Луганську.

На відміну від українського Червоного Хреста, Міжнародний Комітет має мандат працювати на територіях, непідконтрольних уряду.

Має допомагати там вразливим групам долати економічні труднощі, підтримувати медсистему, поліпшувати житлові умови, сприяти відновленню інфраструктури, шукати зниклих безвісти, захищати цивільних, виступати як нейтральний посередник.

"Ми гуманітарний спецназ – робимо або щось гостро потрібне для життя, або щось більш складне. Надаємо високотехнологічні речі для лікарень, доставляємо критично необхідні ліки, наприклад, інсулін", – розповідає Круглашов. Більше про їхню діяльність у 2021-му - тут

Пріоритетна група для допомоги в Україні, за словами Круглашова, переселенці, що виїхали з найбільш постраждалих місць.

Пояснюємо скандал з Червоним Хрестом: про офіс в Ростові, зібрані кошти, роботу в Україні
Україна. Джерело фото: сайт МКЧХ

Останні вісім років в українських офісах Комітету загалом працювало 600+ людей. До 24 лютого місія діяла насамперед вздовж "лінії зіткнення".

Після вторгнення Росії до місії в Україні офіційно доєдналося понад 140 делегатів. Приїхали досвідчені люди, які бачили не одну війну. Втім, досі у представництві більше українців. Після вторгнення з’явилися нові представництва у Полтаві, Дніпрі. Стало більше співробітників в Одесі, працюють тепер в Кам’янці-Подільську, у Львові, в Вінниці. Завозять допомогу у Харків.

У Донецьку та Луганську представники Комітету також є. Але їх немає в Сєвєродонецьку (туди привозять необхідне, виїжджаючи з делегації Слов’янська).

У Маріуполі представництва більше немає. "Команда залишалася там до 15 березня (перший день, коли відбувся масовий виїзд містян на приватних авто. – Ред.). Роздали людям все, що мали. Боляче чути: "Вас там ніколи не було". Знаю, через що довелося проходити колегам. Мертвий гуманітарний співробітник – поганий гуманітарний співробітник.

Ми стараємося, але не маємо іншого захисту, окрім емблеми Червоного Хреста на грудях.

Наше завданя – не лише вижити, але й продовжити працювати для людей", – каже Андрій Круглашов. 

Скандал із "зеленими коридорами" 

Український Червоний Хрест не вповноважений домовлятися зі сторонами про припинення вогню та встановлення режиму тиші. Не може самостійно організувати гуманітарні коридори, зауважує Максим Доценко.

"Тут включається роль Міжнародного Комітету як незалежного посередника. Вони мали б домовлятися з обома сторонами про припинення вогню. Українська сторона дає цю можливість, тоді як інша сторона не виконує жодних домовленостей", – каже він. 

Круглашов пояснює: Комітет не може змусити сторони щось робити. Не може, з’явившись на полі бою, забезпечити безпечний вихід цивільним із зони бойових дій. "Ми проявляємо ініціативу, можу запевнити. Але не влаштовуємо перемир’я", – пояснює він. 

Пояснюємо скандал з Червоним Хрестом: про офіс в Ростові, зібрані кошти, роботу в Україні
З фейсбуку МКЧХ в Україні

Коридор, який повноцінно вдався, в якому брав участь Комітет, це Суми – Лубни 15 і 18 березня. Також 6 квітня вдалось допомогти людям виїхати з Бердянська на Запоріжжя, підкреслює Круглашов. 

За його словами, те, що ми бачили і бачимо (як людей вивозять з Бучі, з Ірпеня тощо) – робили люди з Товариства Червоного Хреста України разом із ДСНС, поліцією, іншими волонтерами. 

Станом на 5 квітня за участі Товариства Червоного Хреста України вдалося евакуювати близько 85 000 людей, каже Доценко.

"Це була евакуація на свій страх і ризик. Попри те, що немає режиму тиші, маємо допомагати нашим громадянам. Щоб забезпечити хоч якийсь захист, зважаючи на використання емблем Червоного Хреста", – пояснює він.

Вдається не всюди. Бо все залежить винятково від згоди російської сторони. "У Маріуполь жодного разу не змогли дістатися. Максимально, від куди вивозимо людей на тому напрямку, – з Бердянська", – розповідає гендиректор Товариства ЧХ в Україні.

Тульський зауважує: "Ніде не прописано, що Комітет має займатися евакуацією, вивозити когось чи супроводжувати. Комітет, умовно, може привезти людям їжу, медикаменти і сказати: "Це тобі, щоб не помер. Зараз будемо виходити, можливо, якщо вийдеш з нами, тебе не підстрелять".

Претензії до нейтральності

Усі частини Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця працюють за сімома принципами, особливо важливими є три: неупередженість, незалежність, нейтральність, зауважує Доценко:

"Проходимо блокпости, які контролюються російськими військами. Щоб провозити людей, маємо максимально відмежовуватися від військових дій".

Саме через принцип нейтральності український Червоний Хрест не надає пряму допомогу українській армії. Проте допомагають медслужбі ЗСУ, співпрацюють з МОЗ, ДСНС.

Через цей же принцип Міжнародний Комітет не може стати на чийсь бік, когось прямо звинуватити.

"Безперспективно їм "закидати", що тисли руку Лаврову. За статутом і сенсом існування організації можуть тиснути руку хоч Лаврову, хоч Гітлеру. Це їхня місія – бути нейтральними в ситуації, де не лишилося нікого нейтрального", – підкреслює Тульський.

Під час Другої світової, наприклад, Комітет мав інформацію, що нацистська Німеччина має плани зробити Голокост. Але вони про це нікому не розповідали, бо їхній принцип – не розкривати інформацію, а бути там, де мають допомогти, зауважує волонтер. За його словами, це єдина організація, представникам котрої ІДІЛ не відрізає голову. 

У 2015-му, наприклад, Комітет намагався налагодити стосунки з "Ісламською державою", щоб отримати доступ та надавати гуманітарну допомогу на територіях, які контролювало це терористичне угруповання. У Сирії Комітет був від початку збройного конфлікту у 2011 році. Координували свою роботу з Сирійським Арабським Червоним Півмісяцем, щоб надати постраждалим допомогу продуктами, ліками, питною водою та речами першої необхідності. Зустрічалися регулярно як з сирійською владою, так і представниками опозиції. Як і в Україні, там нарікали на безуспішні спроби отримати доступ в оточені райони, щоб надати допомогу мешканцям. 

У 2012 році президент Комітету (тоді ще Якоб Келленбергер) зустрічався з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим для обговорення гуманітарної ситуації в Сирії. Повідомлялося, що Комітет "спілкується з усіма, хто може позитивно вплинути на його роботу в Сирії". Комітет і зараз є в цій країні. У річному звіті за 2021 рік повідомляють, що продовжують надавати життєво важливі послуги постраждалим.

У війні Росії проти України Комітет веде перемовини як з українською, так і з російською стороною. До Москви президент Комітету Петер Маурер полетів після візиту в Київ. "Комітет мусить говорити з тими, від кого залежить життя і доля людей на певній території", – наголошує Круглашов.

Пояснюємо скандал з Червоним Хрестом: про офіс в Ростові, зібрані кошти, роботу в Україні
Фото: Кирило Кудрявцев/EPA

"Нейтральність люди часто плутають з байдужістю. Міжнародний Комітет – максимально небайдужа організація. Представники місії насамперед на боці постраждалих", – переконує він.

Якби Комітет порушив свої принципи – організація втратила б довіру в світі, переконаний він. 

Водночас, на думку Тульського, Комітет уже порушив принцип нейтральності. Адже те, що росіяни не надають гуманітарний доступ до Маріуполя для допомоги цивільним – воєнний злочин і Комітет мав би повідомити про це міжнародній спільноті: "Натомість кажуть: "Через тяжкі обставини не змогли отримати доступ до нужденних". Що це за обставини? Хто несе відповідальність? Якщо у вас інформація про відповідальність РФ, а ви її не надаєте, то граєте в інтересах Росії".

Депортація українців та офіс у Ростові

У Міжнародному Комітеті наголошують: не мають відношення до примусових депортацій українців в Росію: "Лише підтримуємо Російський Червоний Хрест, щоб реагувати на гуманітарні потреби людей, які прибули до Росії".

Хоча, за словами віцепрезидента українського Червоного Хреста Павла Розенка, саме російський Червоний Хрест причетний до депортації українців. 

Український Червоний Хрест теоретично міг би вести якісь перемовини щодо цих українців з російським ЧХ. Проте, на думку Доценка, навряд це допомогло б людям повернутися додому: "У мене є сумніви в нейтральності Товариства Червоного Хреста в Росії". Тому жодних перемовин з Червоним Хрестом у Росії вони не ведуть з 2014 року.

"Це наше внутрішнє бачення ситуації. Будемо чесними, в окупованому Криму зараз працює саме Червоний Хрест Росії", – зауважує Доценко.

Товариство Червоного Хреста в Україні  не зможе допомогти родинам, родичів яких депортували в Росію. Адже не мають мандату вести переговори з урядами інших держав чи з іншими представниками інших держав.

Працюють лише на території України. 

Родичам українців, яких насильно депортували в Росію, варто звертатися до представництва Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні.

"Ми працюємо на сім’ї. Маємо право запитувати у сторін про долю людей, де вони. Але важливо, щоб до нас звернулися саме близькі родичі", – пояснює Андрій Круглашов.

На тлі офіційних заяв органів влади про те, що українців примусово вивозять на територію Росії, пропозиція президента Комітету відкрити офіс у Ростові-на-Дону зустріла хвилю обурення серед українців. "А Комітет коли буде допомагати цим людям, до "фільтраційного табору", де в людини заберуть паспорт, телефон, видадуть "пісульку" і відправлять у Таганрог, чи після?" – зауважує Андрій Боровик, виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна.

Треба говорити про те, що практика депортації українців має припинитися, бо це порушення Женевської конвенції. А не сприяти тому, щоб далі Росія це робила, впевнений він. 

"Якщо виникає ідея відкрити офіс для допомоги українцям, щонайменше треба обговорити це з українським урядом (можливо, вони це і робили), публічно прокомунікувати, пояснити", – переконаний Боровик. 

В Комітеті заявили, що питання відкриття офісу в Ростові на півдні Росії, де офісу Комітету наразі немає, обговорювали в рамках збільшення масштабу діяльності в регіоні: "Ми збільшили обсяг свого реагування, розмістивши додаткові команди в Україні та сусідніх країнах, зокрема в Угорщині, Молдові, Польщі, Румунії та Росії, для ефективного реагування на гуманітарні потреби".

Про заборону використовувати емблему

Звинувачення на адресу руху посипались ще й тому, що ніби представники Червоного Хреста забороняють використовувати свою емблему на машинах для евакуації. Про це навіть казав у своєму відеозверненні президент України Володимир Зеленський. 

Доценко наголошує: ніколи український Червоний Хрест не забороняв використовувати символіку на гуманітарних коридорах. І законодавством визначено, хто може використовувати емблему. За великим рахунком, це повноваження держави та Червоного Хреста. Тому будь-які державні конвої чи конвої ЧХ можуть використовувати емблему, каже він.

Пояснюємо скандал з Червоним Хрестом: про офіс в Ростові, зібрані кошти, роботу в Україні
Джерело фото: фейсбук ТЧХУ

Емблема має захисну функцію, нею можуть користуватися лікарні, медслужба збройних сил, інші медорганізації, які виконують медзавдання. В авто, де перевозять поранених військових без зброї може бути емблема. Але авто з ЧХ не може перевозити зброю чи інші заборонені товари, бо в подальшому це несе ризики для працівників і волонтерів ЧХ, пояснює Доценко.

У Комітеті питання ймовірної "заборони використання емблеми" прокоментували так: "Відбулася ненавмисна помилка в комунікації". Круглашов пояснює: і в транспорті, і вдома цивільні захищені Женевськими Конвенціями. Цивільні – не мішень, як і поранені бійці, що припинили спротив.

"На меті Комітету ніколи не було перешкодити евакуації. Наша мета – недопущення ще гірших наслідків", – каже він. 

За що можна критикувати ЧХ – відповідає ЧХ

В українському Червоному Хресті переконані: лише за те, що вони не такі великі, як хотілося б. За те, що не реформувались повністю і не відпрацювали до ідеалу всі механізми. 

"Є багато нацтовариств сильніших, ніж ми. Ми в часи війни вчимося, відлагоджуємо логістичні процедури. Ми не були готові до таких масштабів гуманітарної допомоги. І в комунікаційних стратегіях ніколи не були занадто публічними, чого, можливо, зараз не вистачило", – вважає Доценко. 

У Комітеті визнають: у цій війні вони достатньо неповороткі. "Стараємося все робити правильно, а це сповільнює. Маємо виконувати вимоги донорів щодо звітності. Багато людей затиснуті процедурами та правилами. Думаю, треба переосмислювати якісь підходи. Наше завдання – допомагати людям, а не лише робити все, як книжка пише", – підкреслює Круглашов.

Голова ГО "Академія сучасного політика" Марія Колесник закликає не навішувати недопрацювання міжнародних організацій, у назві яких є фраза "Червоний Хрест", на Товариство Червоного Хреста України й особливо на їхні загони швидкого реагування та районні організації. Бо тим самим можна нашкодити Україні. 

По-перше, від Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який справді має відповідати за повноцінну дієвість та прозорість в умовах війни, увага переводиться на українське Товариство, волонтери якого мало що мають і можуть.

"У 2022 році українські волонтери довгий час мали крихти ресурсів з тих мільярдів, що отримували їх міжнародні колеги з гаслами "допоможіть Україні", – заявляє вона.

По-друге, через хейт волонтерів Комітет може зупинити заведення персоналу в Україну. А він має забезпечувати гуманітарні місії під час воєнних дій.

"У найгіршому сценарії Товариство ЧХ в Україні можуть ще й виключити зі складу Федерації, якщо не нейтралізувати кампанію хейту саме до українських волонтерів", – зауважує Колесник. Тоді виникне ризик, що зібрані для України гроші швидше спрямують кудись в Африку, або в Росію, підкреслює активістка.