Чому я кашляю? Як відрізнити фарингіт від ларингіту та бронхіту і як їх лікувати

Фарингіт

Це група вірусних захворювань, що характеризуються ураженням ротоглотки. В народі – "червоне горло".

Чому ці скарги виникають? У ротоглотці розташована потужна кашльова зона. Вона є "сторожовою" і має багато кашльових рецепторів.

Природа створила її недаремно: з ротоглотки близько один до одного виходять стравохід і гортань. Тому якщо їжа через фатальну необережність потрапляє "не в той отвір", ми буквально захлинаємось кашлем, щоб виштовхнути стороннє тіло з дихальних шляхів.

За ураження вірусом кашльова зона ротоглотки перебуває в постійно подразненому стані, що й викликає сухий непродуктивний кашель.

До того ж, слизова оболонка ротоглотки набрякає через приплив крові й реагує на зміну температури середовища, будь-яку пилюку чи проковтнуту їжу болем у горлі й некерованим нападом кашлю.

У разі фарингіту і дорослим, і дітям допоможе:

• охолодження!

Холодна їжа, на кшталт морозива, холодного йогурту тощо, або прохолодна вода зменшує набряк слизової й, відповідно, інтенсивність та тривалість кашльових нападів; терапія, що зможе відволікти – смоктання м'ятних та евкаліптових цукерок.

Обережно: для маленьких пацієнтів смоктання цукерки може бути небезпечним і навіть якщо дитина вже освоїла цю навичку, потрібен нагляд дорослого;

• єдиним наразі дієвим препаратом із доведеною ефективністю у разі захворювань порожнини ротоглотки є бензидамін;
• зволоження – рясне пиття, актуальне і для дорослих і для дітей, запобігає пересиханню кашльової зони ротоглотки й її гіперстимуляції.

Ларингіт

Це запалення гортані, спровоковане вірусами, що викликає набряк голосових зв'язок та підзв'язкового простору.

У дітей до 6 років є анатомо-фізіологічна відмінність від дорослих: їхня гортань має воронкоподібну форму, на відміну від дітей старшого віку й дорослих, у яких вона циліндрична. Внаслідок цього, у разі набряку слизової підзв'язкового простору виникає стеноз – стан, який може стати смертельно небезпечним за відсутності адекватної допомоги.

Для дорослих тактика ведення ларингіту – як за ГРВІ:

• симптоматична терапія (жарознижувальні та знеболювальні за потреби парацетамол та ібупрофен)
• "мовний спокій" – кілька днів намагатися поменше говорити, щоб не напружувати набряклі голосові зв'язки.

Шепіт напружує зв'язки сильніше, ніж звичайне мовлення.

• рясне тепле пиття з "огортальним" ефектом – какао, глінтвейн, гарячий шоколад.
• якщо є ознаки стенозу – свистяче дихання, участь допоміжної дихальної мускулатури (втяжіння міжреберних проміжків, роздування крил носа тощо) – зв'яжіться з лікарем, а як першу допомогу зробіть інгаляцію подвійною дозою пульмікорту через небулайзер (із розрахунку на вагу дитини, не розводячи фізрозчином) або використайте ректальну свічку "Ректодельт".

Мокротиння за цих захворювань не утворюється. Інгаляції за фарингітів та не ускладнених стенозом ларингітів не потрібні.

Антибіотиками захворювання верхніх дихальних шляхів також не лікують.

Кашель у разі захворювань верхніх дихальних шляхів триває зазвичай 7-10 днів, поступово зменшуючи свою частоту та інтенсивність. Лабораторної та рентгенологічної діагностики ці захворювання не потребують.

Бронхіт

Бронхіт досить часто "вводить в оману" пацієнтів своїм початком. У перші кілька днів людину турбує нежить, пирхота в горлі, загальна слабкість, помірний сухий кашель та невелика температура тіла (не вище 37,7°С). Через це людина підозрює, що вхопила банальне ГРВІ.

Але вже з третього-четвертого дня, коли нежить та пирхота в горлі майже зникають, кашель стає інтенсивнішим та тривалішим, температура може підвищуватися до 38,5°С, з'являються болі у грудній клітці (типова скарга – "болять ребра") від інтенсивного кашлю, та задишка за фізичного навантаження.

І пацієнт озвучує фразу, що "інфекція опустилася вниз". Ні. Вищеописане – типовий розвиток гострого бронхіту.

Бронхіт – це запалення бронхів, викликане вірусами (близько 79% всіх епізодів бронхіту), бактеріями (близько 9%) та неінфекційної природи (опік дихальних шляхів, алергічні бронхіти, професійні захворювання – близько 12%).

Сам по собі бронхіт – незагрозливе захворювання. Але він суттєво погіршує якість життя: у дорослих – через виснажливий тривалий кашель, у дітей – через можливість виникнення візингу ("свистячого дихання", яке люблять називати обструкцією).

Як себе поводити дорослим і дітям у разі бронхіту

• При неускладеному вірусному бронхіті, враховуючи відсутність специфічного лікування, дорослим і дітям рекомендовані рясне пиття, відволікальна терапія та жарознижувальні за потреби, як і у разі інфекцій верхніх дихальних шляхів.
• Дорослим, а не дітям, за умови супутніх захворювань, що погіршують перебіг бронхіту, коротким курсом призначають відхаркувальні препарати.

Вибір препарату залежить від причини, що заважає сухому кашлю перейти у вологий, і вибір цей робить лікар. Не пацієнт.

Якщо виникає обструктивний синдром (візинг), Американська академія алергії, астми та імунології не рекомендує встановлювати та лікувати "бронхіальну астму" без проведення спірометрії.

Дітям до 6 років, яким неможливо провести спірометричне дослідження, діагноз "високий ризик розвитку бронхіальної астми" встановлюють на основі таких критеріїв: кашель, візинг та важке дихання тривають понад 10 днів під час інфекцій верхніх дихальних шляхів, є понад три епізоди візингу за рік, або тяжкі епізоди та/або нічні епізоди, також між епізодами захворювань дитина може мати кашель, візинг або важке дихання під час гри або сміху, і ще є алергічна сенсибілізація, харчова алергія або сімейний анамнез астми.

У разі встановлення діагнозу ХОЗЛ або бронхіальна астма призначають лікування інгаляційними кортикостероїдами та бронходилятаторами.

За бактеріального бронхіту (діагноз ставлять на основі бакпосіву мокротиння), що характеризується тривалим рефрактерним, стійким, кашлем, призначають антибіотики. Лікування складається з двотижневого приймання антибіотика. Препаратом першої лінії є захищені амінопеніциліни (амоксицилін/клавуланат).

Пам'ятайте, що:

• гострий кашель – це 4 тижні у дітей, 6 тижнів у дорослих;
• підгострий кашель – це з 6 до 8 тижня у дорослих;
• хронічний кашель триває понад 4 тижні у дітей, понад 8 тижнів у дорослих.

Мається на увазі, що кашель не змінює своїх характеристик за цей час і не є симптомом нової ГРВІ (часто ця ситуація є у дітей, коли на тлі одужання на третьому-четвертому тижні виникають нові нежить, біль у горлі тощо – і кашель посилюється).

Якщо є неспецифічні скарги за бронхіту (печія, кислий присмак у роті, відчуття "кома у горлі" – у дорослих та зригування, нудота, блювання після їжі – у дітей), потрібно виключити гастроезофагальну рефлюксну хворобу, за якої, через постійний зворотний закид вмісту шлунку у стравохід також може бути затяжний кашель, стійкий до лікування.

У дорослих у разі бронхіту, з кашлем, що триває понад три тижні, обов'язковим є рентген грудної клітки, щоб виключити туберкульоз, онкопатології тощо. А щодо дітей обов'язково уточнювати наявність щеплень від кашлюка (причиною затяжного кашлю може бути саме кашлюк) та ретельно перевірити, чи могло в дитину потрапити стороннє тіло.