Пояснення

Інтерв’ю з Мінекології | Роман Абрамовський: Річка Тиса стала сміттєпроводом, незаконних сміттєзвалищ – 30 000

5 хвилин
Роман Абрамовський: Річка Тиса стала сміттєпроводом, незаконних сміттєзвалищ – 30 000 - Фото
Роман Абрамовский (Фото: menr.gov.ua)
02.10.2020, 13:34

Річки забруднені пластиком, фосфатами і нітратами, немає грошей на обладнання, яким можна було б точно фіксувати викиди в атмосферу.

LIGA.Life вдалося коротко поспілкувалася з міністром захисту довкілля та навколишнього середовища Романом Абрамовським.

Про забруднення річок і морів в Україні 

 

Сьогодні на стадії скринінгу (які хімічні речовини є у воді, де перевищена норма, наприклад, фосфатів і нітратів – Ред.) Дніпро. 

Його робитимуть словаки, але згодом ми добудуємо лабораторію в Одесі, яка буде спроможна робити цей скринінг за 15-20 000 параметрів. Після Дніпра перейдемо до Тиси. Там зараз ситуація із забрудненням річки пластиком – кричуща. 

Фактично Тиса перетворилася на сміттєпровід. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для український родин

З гірських регіонів і не тільки всі відходи потрапляють у річку і далі несе вниз. У кращому випадку просто доносить до сусідів. 

У гіршому – ще утворюються сміттєві затори. Наприклад такі, як на річці Боржаві. Страшне явище.

Розчистити це не так дорого коштує, як складно зробити. Там є місця, де товщина усіх сміттєвих заторів – 4 метри. Можна з берега на берег перейти по цьому пластику. Без перебільшень! Є навіть місця, де крізь сміття вже дерева ростуть. 

Ми велику увагу приділяємо найперше транскордонним річкам, оскільки через сміття є політичний аспект з нашими сусідами (у липні президент Угорщини Янош Адер закликав Володимира Зеленського вирішити ситуацію із забрудненням Тиси, оскільки її води несуть купи сміття до Угорщини, з яким угорська влада не справляється – Ред.).

Також важливе питання щодо забруднення річок через скид забруднюючих речовин у водні об'єкти. Переважно це провина комунальних підприємств. 

На промислових підприємствах у більшості скиди, у той чи інший ступінь, очищуються. На комунальних підприємствах скиди взагалі не очищуються і всі стоки потрапляють у воду. В результаті змінюється хімічний склад води, що провокує зростання синьо-зелених водоростей, які поглинають кисень і заповнюють наші водойми.

Вода змінює колір і дає неприємний запах. Поглинання кисню – це вплив на біосистему, гине риба.

Найбільше у річки потрапляє фосфатів.

Найстрашніше, коли скиди потрапляють у малі річки, бо їх важко очистити.

Нині на пальцях можна перерахувати комунальні підприємства, які очищують стоки від фосфатів. 

Також проблемою є нітратне забруднення. Залишкові продукти від добрив потрапляють у водойми. 

Ми консультуємося з Мінекономрозвитку і будемо наполягати, аби землі, схили біля водних об'єктів прибирати з переліку агропромислових. Бо зараз розпахують все, що кому забажається. 

 

Про сміттєзвалища

 

Всього по країні близько 6 000 умовно законних сміттєзвалищ. Несанкціонованих десь коло 30 000. І ще близько 1000 сміттєзвалищ в екологічно небезпечному стані. 

Вони не відповідають екологічним вимогам, які висувають для полігонів твердих побутових відходів. 

Є перевантажені – до 300 сміттєзвалищ вже мають бути закритими, там немає вже куди скидати сміття і це небезпечно. Їх треба закрити та рекультивувати. 

Законопроєкт про управління відходами, який Рада ухвалила у першому читанні, вводить ієрархію поводження зі сміттям – стале виробництво, стале споживання, щоб відходів утворювалося якомога менше. Там і повторне використання, спалювання та утилізація, захоронення.

Уся Європа спалює відходи й тільки у крайньому разі прибігає до захоронення.

У нас на сьогодні переробляється максимум 6% відходів. Все інше потрапляє на полігони на стихійні сміттєзвалища. 

Головна ідея закону – максимально зменшити цей показник. Щоб збиралися хоча б 50% відходів, повторно використовувалося. Але після другого використання, все одно треба спалити чи захоронити. Термічна утилізація один із непоганих варіантів. 

Ще цим законом вводиться розширена відповідальність виробників. Виробник, який утворив сміття – має його зібрати й утилізувати. 

Наприклад, він випустив на ринок пластикову упаковку – 50% він має зібрати, віддати на повторне використання або утилізацію. Виробники можуть об'єднуватися у певні асоціації, щоб легше було оперувати відходами і бути більш конкурентними.

У нас один сміттєспалювальний завод – "Енергія", який не дуже потужний і у такому екостані, що зараз ми постійно спостерігаємо за не дуже приємними процесами. Київська міська влада буде оголошувати тендер на оновлення сертифікаційного обладнання, щоб привести його до екологічно безпечного стану. Проте ніхто нічого не буде робити, поки не буде цієї екологічної ієрархії. 

Треба будувати заводи з механіко-екологічної обробки відходів, а потім вже хвости, з яким вже нічого не зробиш, мають потрапляти на полігон або через сміттєспалювання. 

Ми зараз на початковому етапі, у нас нічого не зроблено. Треба значно підняти вартість екоподатку і зробити перероблення і вторинне використання відходів вигідними. 

 

Про викиди в атмосферу шкідливих забруднювальних речовин

 

У всіх регіонах різні джерела викидів. Наприклад, у Києві – це транспорт, у Запоріжжі – промислові підприємства. Ми моніторимо, але все обладнання у нас старе. Більше цим займається Укргідрометцентр, який робить заміри, дає аналіз. Є також громадські організації, які роблять свій аналіз. 

Ми подали бюджетний запит на 200 млн грн, щоб на умовах співфінансування з місцевим бюджетом розбудувати систему моніторингу атмосферного повітря.

Плануємо побудувати близько 70 референтних станцій. Це великі гроші, але почнемо з чогось. Мінімально їх має бути в Україні 180, щоб ефективно моніторити та мати об'єктивну інформацію щодо стану атмосферного повітря у всіх регіонах. 

Особливо нас цікавить концентрація забруднювачів повітря. Зробимо карту по кожному регіону. 

Спочатку по найбільш завантажених у плані забруднення. Тільки тоді зможемо зрозуміти, у якому ми світі і що відбувається. 

Підприємствам буде важко викривляти інформацію. Ми зможемо вчасно, у режимі онлайн, реагувати на перевищення концентрації на забрудненню. 

 

Про те, якою зараз є екологія в Україні

 

Враховуючи значне скорочення промислового виробництва з 90-х років, викиди теж зменшилися. Провели багато змін на підприємствах, будували фільтри та очищувальні установки й ця робота продовжується. Але багато чого не зроблено. Це стосується у першу чергу енергетики. Там все погано. 

Ми наполягаємо, що треба виконувати екологічний план. На це дають гроші і європейські колеги. Думаю, вони будуть і далі відстоювати позицію, щоб Україна рухалася цим шляхом.

Нині у нас заліснення складає всього 15% від території, а нормальний показник у Європі – 20% і більше.

Сподіваюся, за 15 років зможемо досягти цього показника. 

Зараз ми поставили собі за мету, що хоча б на 10-12% збільшити заліснення коштом деградованих земель. Працюємо з комітетом Верховної ради, щоб ці землі, які навіть агропромислові, але не дають врожайності, мають ерозію, щоб були переведені у лісогосподарські землі і заліснені. Це найкращі ліки для землі.

Ситуація з водними об'єктами не жахлива, проте погіршується. Треба вчасно скласти план збереження і рухатися за ним. Якщо він буде зрозумілий для європейських партнерів, вони готові допомагати і це лунає на всіх наших зустрічах.  Але вони хочуть розуміти, коди ми рухаємося і як.

Прем'єр-міністр підтримує намагання збільшити наше фінансування на наступний рік. Наприклад, хочемо підсилити екоінспецію, попросили додатково 70 млн. Бо вона працює на старому обладнанні. Ми просто глухі, сліпі й нічого не бачимо. У нас щось працює, щось не працює, щось не повірено. Немає грошей навіть на судові збори. 

Всього просили на наступний рік до 3 млрд грн. Було багато розвиткових програм. Зараз мова йде про 1,5 млрд. Подивимося, як буде реагувати на проєкт бюджет парламент та яка робота буде проведена між першим і другим читанням за бюджет на 2021 рік.

Яна Міланова
Яна Міланова
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини