Вперше в Україні ЛГБТ-пара уклала партнерський договір. Що це означає

Олеся Соломіна кілька років була у щасливому шлюбі. Має двох дітей від сурогатних матерів. Але завжди цікавилась не тільки чоловіками.
Згодом закохалася в жінку. І тепер вони перша в Україні ЛГБТ-пара, яка офіційно уклала партнерський договір.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Кохання без меж 

Олеся – популярна в Києві кондитерка та експертка з сурогатного материнства. Розповідає: була щасливо заміжня за чоловіком 6 років, але покохала іншу людину, яка біологічно є жінкою.

"У дитинстві я часто переїжджала й ніколи не мала близьких подруг. Не знала, якщо мені подобаються і хлопчики, і дівчатка – це не соціальна норма", – каже Соломіна.

Олеся почувалася добре у шлюбі з чоловіком – жили у відкритих стосунках. Інколи задумувалася: що буде, якщо вирішить жити з жінкою? Розуміла: ті права і свободи, які мають більшість українців, обмежені для одностатевих пар.

"Я завжди вважала неправильним те, що для нас є базисом, для інших недоступне зовсім. Громадянські права – це щось таке просте й непомітне, що коли вони у тебе є, не помічаєш. Таким людям складно пояснити, як це – жити, коли прав немає", – пояснює Соломіна.

Одного разу її друг та юрист Артем Афян розповів про партнерський договір, який він розробив близько 10 років тому. Документ зацікавив Олесю, проте тоді не був їй потрібен.

"А потім я зустріла людину, яку покохала і зрозуміла, що нам треба цей договір", – з усмішкою додає Соломіна.

Що таке партнерський договір

Артем Афян придумав партнерський договір після концерту Елтона Джона у Києві десятиріччя тому. Тоді один священник заявив, що в Україні ніколи не буде місця для ЛГБТ-пар і одностатеві шлюби ніколи не стануть нормою. 

Це вразило чоловіка, хоча він не належав до ЛГБТ-спільноти. Але партнерський договір став таким собі знаком протесту.

Артем намагався його імплементувати, але 10 років тому не було пар, які б погодились це зробити відкрито.

Півтора року тому, в одній з розмов жінка розповіла про свою дівчину. Тоді Афян згадав про партнерський договір і запропонував Олесі глянути на нього і сказати, чи підходить він для врегулювання питань одностатевих пар. 

Документ був достатньо повним, проте на його "шліфування" витратили понад рік.

"Цей договір підходить всім. Він дає визначення партнерства, на відміну від старого визначення інституту шлюбу. Він більш прозорий, коли всім учасникам зрозуміло, що вони один від одного чекають. Це дуже цінно", – розповідає Соломіна.

Каже: у документі є все, що нині змогли "вижати" з Конституції та іншого законодавства України з застосуванням до людей, які живуть разом як пари, незалежно від статі.

Наприклад, у разі хвороби одного із партнерів лікар зобов'язаний повідомляти іншому про стан здоров'я, пускати його в реанімацію та узгоджувати критично важливі рішення у питаннях лікування.

Також у договорі прописана можливість отримувати доступ до партнера у слідчий ізолятор та узгоджені правила розподілу (після розлучення) спільно набутого майна.

"По суті, це пачка довіреностей та домовленостей один одному, заснованих на різних статтях Цивільного кодексу і поєднані разом на одному аркуші. Ми говоримо не тільки про ЛГБТ-пари. У випадку з гетеросексуальними парами цей договір працює так само. Адже цивільний шлюб в нашій країні досі не врегульований. Тож є можливість для людей у цивільному шлюбі, не одружуючись через РАЦС, регулювати свої майнові та особисті питання безпеки", – розповідає Соломіна.

Пояснює: якщо у паспорті немає позначки про партнера, інший може продати спільну квартиру. Адже нотаріус може не знати, що той з кимось у стосунках. Договір дає можливість через суд оскаржити продаж квартири.

"Наприклад, у мене є діти. Ми виховуємо їх спільно з партнеркою. Якби у мене не було родичів, а батька діти не знали, чи він відмовився від них, чи пиячить, їх би забрали у дитбудинок. Документ же дозволяє моїй партнерці всиновити дітей, якщо зі мною щось станеться", – каже Олеся та додає, що, враховуючи реалії України, з'являється хоча б шанс поборотися за них.

Слабкі місця договору та мрії про рівні права

Нині Соломіна очікує, що буде чимало юристів, які захочуть знайти слабкі місця документу, щоб спробувати оскаржувати його. Проте впевнена, що це піде йому на користь, оскільки дозволить вдосконалювати й тим самим розширювати права ЛГБТ-пар (детальніше з договором можна ознайомитися на сайті Love.unit).

Також не виключає, що всі прописані й нотаріально завірені документи можуть нічого не вартувати перед представниками влади, які перевищують свої повноваження.

Але додає, що цей документ стане лише приводом підіймати галас, звертатися у суди та створювати прецеденти.

Всього за кілька днів до Соломіної та Афяна звернулися понад 20 пар, яких зацікавив такий партнерський договір. Їх нині консультують.

У майбутньому ж планують змінити законодавство в Україні та легалізувати одностатеві шлюби. 

"Ми хочемо зробити так, щоб одностатеві молоді родини мали право отримувати іпотеку за державним кредитуванням для молодих сімей. Ми хочемо отримати більше майнових прав, розібратися з питанням дітей в одностатевих пар. Хочемо зробити рівні права доступними кожному", – підсумовує Олеся Соломіна.