Мова – зброя. Як Росія століттями русифікувала українців, але нічого не вийшло

Як українців русифікували за часів імперії, "совка" та незалежної України, чому знищення української мови відігравало та відіграє важливу роль для російських загарбників і як українці змогли зберегти свою мову – LIGA.Life розпитала заступника голови Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук Володимира Тиліщака. 

"Без України російська імперія існувати не може" 

Зруйнувавши і тимчасово окупувавши Маріуполь в 2022 році, російські загарбники насамперед замінили літеру "і" в написі на в’їзді в місто. В тимчасово окупованих містах учителів змушують проводити навчання російською, спалюють українські підручники, витягають із комор пам’ятники Леніну, щоб "повернути території в минуле і продемонструвати начебто свою перемогу", розповідає Володимир Тиліщак. 

Комуністичний режим, каже історик, хоч якось намагався маскувати імперські цілі, кажучи про "братерство союзних республік". Натомість сьогоднішнє російське керівництво працює більш простяцьки. 

Путінський режим "скидає маски" і демонструє геноцидну мету – знищити українців як національну групу. Що, як і в попередні спроби росіян, супроводжується не лише фізичним винищенням, але й знищенням української культури та мови. 

"Путін прагне розчинити українців у Росії. Навіть депортації, які розпочали росіяни, спрямовані на те, щоб якось порятувати демографічний потенціал Росії", – пояснює Тиліщак. 

У своїх прагненнях русифікувати українців Російська імперія, Радянський Союз і сучасна Росія однакові, каже історик: "Російському правлячому режиму необхідні українські ресурси – фізичні, мінеральні, логістичні. А також людські. Без України російська імперія існувати не може". 

Російські імперці завжди боялися українського руху 

Звідси – всі заборони на використання української мови, каже Тиліщак. У 60-х роках XIX століття, наприклад, українці мали в Російській імперії лише власні культурні організації. Але імперська машина відчувала для себе небезпеку і тут. 

Тому в 1863 році з’являється циркуляр міністра внутрішніх справ Петра Валуєва. Він наказав призупинити видання значної частини книг, написаних українською. А в 1876 році видали Емський указ царя Олександра ІІ, який забороняв друк і ввіз україномовної літератури, українські сценічні вистави, українську мову в школі. 

Прямі заборони на використання української мови – продукт російської імперської політики, пояснює Тиліщак: "Імперський режим відмовляв українцям у праві на існування, розглядаючи їх як частину "єдиного русского народа". 

СРСР наслідував цю політику. Те саме робить і путінський режим, який повторює ще імперський наратив про єдиний народ. 

Коли Путін фантазує, що "Ленін вигадав Україну", мова йде про те, що в 20-х роках у радянській Україні більшовики змушені були погодитись на створення квазідержавного утворення Української соціалістичної радянської республіки та почали так звану політику коренізації (українізації).

"Але це не була заслуга більшовиків, а вимушений для них крок. Українська революція розбурхала українство, відбувся злет національних рухів, і більшовики повинні були з цим рахуватися", – розповідає Тиліщак. 

В УСРР процес українізації вийшов далеко за межі того, щоб хотіла би дозволити Москва. У 20-х роках український культурний процес розвивався під гаслом Миколи Хвильового "Геть від Москви". Тому у 1933 році, здійснюючи злочин Голодомору, офіційно припинили й політику українізації.

Смерть українців від голоду, репресії проти українських інтелектуалів, ліквідація українізації, русифікація, зміна правопису – складові єдиного геноцидного плану, який намагався реалізувати комуністичний режим на чолі зі Сталіним. 

Як СРСР намагався нав’язати вищість російської мови

Після Другої світової війни, в другій половині ХХ століття, комуністичний режим прагнув закріпити вищість російської культури і мови над українською. Ось лише кілька прикладів:

• Навчання в українських освітніх закладах активно переводили на російську. 

• Вчителям російської в УРСР платили вищу зарплату, аніж вчителям української. 

• Підручники з історії України поступались у якості підручникам з історії СРСР. 

"Совєти" прагнули витіснити українську мову з ужитку і перетворити українців на "совєтських людей". 

Нищення або ж маргіналізація традиційних культур і мов – складова соціальної інженерії, яку комуністичний режим реалізовував упродовж всього існування, підкреслює історик. 

У спогадах філософа Григорія Померанца про Кубань, розповідає Володимир, йшлося про те, що в 50-х роках у селах там говорили українською мовою, козацькою говіркою. Лише коли молодь вступала на навчання в інститути, то переходила на російську. Цей процес цілеспрямованої асиміляції на Кубані, за словами історика, продовжується і сьогодні: "Про українську мову там говорять як діалект, сільську говірку". Українці виявилися стійкішими до асиміляційної політики Росії. 

Як українська мова збереглася в імперії та під "совєтами"

Упродовж століть, наголошує Тиліщак, змінювалися не тільки російські правлячі режими, але й зростала українська національна самосвідомість і український рух. 

1. У XIX столітті українці пройшли шлях становлення нації: від захоплення історією через громадське, культурне відродження до усвідомлення своєї політичної суб'єктності. 

2. Це усвідомлення реалізувалося в 1917 році у формі української державності під час революції. 

Подальші асиміляційні спроби імперських режимів не змогли зупинити цей розвиток. Бо були українці, які навіть у найважчих обставинах не відмовлялися від мови і культури, зауважує історик. Спротив проявлявся у різних формах – від пасивного несприйняття того, що нав’язували ззовні, до активних протестів українських дисидентів. 

Тобто Радянський Союз використовував потужніші репресивні інструменти, аніж до нього Російська імперія, але мав справу вже зі зрілою українською нацією, яка усвідомлювала себе і прагнула незалежності. 

Пригадайте, каже, вражаюче відео від ЗСУ в звільненій Балаклії, де українські військові знімають із білборда пропагандистську рекламу із написом "Ми з Росією один народ", а під нею залишається колишній плакат із портретом та цитатою Тараса Шевченка. 

"Це виразний приклад, як Росія намагається приховати правду, але правда все одно переможе", – підкреслює Тиліщак. Історія це доводить. 

Уже 30 років Україна долає наслідки русифікації 

Всі 30 років незалежності Україна долала наслідки радянської русифікації. Важливий чинник, який допоміг нам це робити, на думку історика, консенсус серед майже всіх політичних еліт, які не ставили під сумнів державний статус української мови. 

Щоб зміцнювати можливості для використання української, українцям доводилося зокрема протидіяти Росії, яка намагалася зберегти українців у власному інфопросторі, прагнула нав’язувати свій культурний продукт, використовуючи різні методи впливу (від прямих перемовин до демпінгу своїх продуктів, тиску на бізнес).  

"Пригадую, з якими дискусіями в середині 2000-х запроваджували обов’язковий український дубляж іноземних фільмів, – розповідає історик. – Який ефект це мало, коли виявилося, що український переклад не гірший, а часто – цікавіший за російський". 

Частка використання української мови в побуті всі ці роки зростала. "Після "Помаранчевої революції" українці, певно, вперше по-справжньому відчули себе господарями своєї долі в широкому плані, не тільки в мовному", – зауважує історик. Революція гідності і цьогорічне повномасштабне вторгнення РФ теж підштовхнули багатьох зробити усвідомлений вибір і перейти на українську. 

"Потрібно продовжувати створювати українською мовою масовий якісний культурний продукт, який стимулюватиме подальшу українізацію, – пояснює історик. – Бо мова має значення. Це елемент нашої ідентичності та невід'ємна складова культури. Але насильно жоден процес не може відбуватися".