Суд першої інстанції став на бік Медведчука і частково задовільнив його позов до Вахтанга Кіпіані і видавництва Vivat. 

Суддя вирішила зобов'язати Кіпіані та Vivat видалити з книги "Справа Василя Стуса" інформацію про Медведчука, розповсюджувати надрукований тираж та подальше його тиражування, поширювати інформацію про книгу у пресі, радіо, телебаченні та в інтернеті. 

Книга, яку видали Кіпіані та Vivat, розповідає про політичний суд над поетом. Вона на 90% складається з архівних документів, які стали доступними після відкриття архівів КДБ. 

Медведчуку не сподобалась книга та те, як його дії оцінив у своїй авторській частині Кіпіані. Подав до суду. Перипетії, короткий переказ книги і того, за що воював кум Путіна, можна почитати тут. 

Юридично Медведчук поки виграв, а от інформаційно – програв.

По ньому вдарив ефект Стрейзанд. Цей феномен означає, що спроба видалити чи обмежити певну інформацію призводить лише до того, що її ще більше поширюють.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Цей феномен з’явився 17 років тому завдяки тій самій Барбарі Стрейзанд.

Фотограф відзняв її будинок, фотографуючи узбереження для наукової цілі, і опублікував на сайті, куди заходили переважно фахівці. 

Стрейзанд це обурило. Вона подала до суду на фотографа і вимагала $50 000 000 компенсації. В результаті фото стало вірусним, а Стрейзанд програла суд. 

До позову Стрейзанд цю фотографію завантажували всього 6 разів, а після позову сайт став популярним і через місяць зображення переглянули більше 420 000 людей.

Це ж сталося і з Віктором Медведчуком і книгою про Василя Стуса. Як тільки зранку суддя оголосила рішення, соцмережі вибухнули, українці почали масово шукати цю книгу, аби її купити, і за кілька годин змели усі примірники в усіх дистриб’юторів. 

Поки рішення суду не вступило в силу, видавництво ще може друкувати книжку. Зранку посипались замовлення.

Vivat спочатку вирішив додрукувати 3500 примірників. Але лавина попиту стала такою великою, що вже ввечері вирішили додрукувати 15 000 книг.

І навіть ця цифра не остаточна. Можуть і більше, якщо українці захочуть ще.

На такий резонанс зрештою відреагували й в Офісі Президента. Там заявили, що "взяли до відома" рішення суду та заяви Кіпіані: "Здивовані деякими формулюваннями у вказаному рішенні. Хоча не ставимо під сумнів незалежність судової гілки влади".

Також в ОП додали, що книга є опрацюванням реальної репресивної кримінальної справи проти Стуса, тому вважають "дивним" визначення Медведчука як "персонажа (дійової особи) твору":

"Більшу частину змісту книги становить точний передрук матеріалів кримінальної справи. Тобто суто документальна основа книжки не викликає найменших сумнівів. Поведінка учасника проаналізована виключно на підставі документально зафіксованих фактів, які не є продуктом літературної творчості авторів і літературною вигадкою".

Офіс Президента заявив, що цензура в Україні прямо заборонена Конституцією. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Цікаво, що ефект Стрейзанд уже не вперше спрацьовує в Україні. Кілька років тому тодішній декан факультету інформаційних технологій Юрій Тесля відчув його на собі.

Вчена-математик Ірина Єгорченко з трибуни парламенту назвала його псевдонауковцем. І ця інформація залишилася б в записі і пройшла повз увагу суспільства, якби Тесля не вирішив подати до суду за образу честі, гідності та ділової репутації.

В результаті на Теслю звернули увагу журналісти, вчені пояснювали, чому його теорія несилової взаємодії ненаукова. Декана також висміяв у своїй популярній програмі #@₴?$0 Майкл Щур.

В українському суді першої інстанції Тесля теж виграв, але інформаційно, як і Медведчук, програв.

А потім – програв і в Київському апеляційному суді.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net