Знову про мову: Слуги народу, не допомагайте Путіну доводити, що ми "адін народ"

Липень перетворюється у місяць боротьби українців за свою мову. Так було рік тому, коли ми відстояли освіту українською.

Так було дев’ять років тому, коли у відповідь на русифікаційний закон Ківалова-Колесніченка почався мовний майдан. Тоді здавалося, ми програли – регіонали, розтоптавши регламент, протягли антиукраїнський закон. "Розвели як кошенят", – хизувався сваволею більшості один з її лідерів, нині покійний.

Але кошенята виросли і навчилися захищати країну – на Майдані та на війні з Росією. Закон визнано неконституційним, а Колесніченко втік до Росії і вже як її громадянин служить окупантам.

Це урок історії всім, хто думає, що може безкарно бавитися з мовою, право на яку українці виборювали століттями. До того ж, час грає на Україну. За даними соціологів вже дві третини українців підтримують закон про мову і вимагають від влади його виконувати.

Але друга річниця дії закону про мову, що відзначається 16 липня, викликала у Слуг народу чергове загострення. 

Слуги президента Володимира Зеленського подали одразу чотири русифікаторських поправки до законопроєкту №5551-2, що сьогодні розглядається на бюджетному комітеті, а завтра – на позачерговому пленарному засіданні. Вони абсолютно незаконні, бо регламент Верховної Ради забороняє поправки, що не стосуються теми законопроєкту, а документ №5551-2 – зміни до Бюджетного Кодексу, що стосуються ремонту й реставрації об’єктів культурної спадщини. 

Поправку 13 вніс особисто голова партії Слуга народу Олександр Корнієнко. Вона передбачає повне виведення телебачення з-під дії закону про мову і фактично дозволяє демонстрацію фільмів, а також виборчої агітації і реклами російською.

Оскільки зробити це в законний спосіб непросто, хотіли знову пропихати русифікацію незаконно.

Схема та сама, яку нещодавно намагалися провернути депутати Потураєв і Кравчук, подаючи поправки про виведення телебачення, реклами і виборів з-під дії закону про мову до законопроєкту, до якого ці поправки не мають жодного стосунку.

Навіть текст – практично слово в слово той самий. Тільки тепер його хотіли запхати в законопроєкт №5551-2. Звичайно, цей проєкт не має жодного стосунку ні до мови, ні до телебачення, і впихання в нього цієї поправки прямо суперечить регламенту.

Поправку 14 аналогічного змісту подав "слуга"-мажоритарник з Львівської області Орест Саламаха.

Поправка 16, внесена ще одним "слугою" Андрієм Клочком, звільняє купу кадрів, призначених нинішньою владою, від обов’язку складати іспит на рівень володіння українською мовою.

І, нарешті, поправка 17 Максима Бужанського передбачає зміни до закону про мову і всіх освітніх законів. Головний зміст цієї поправки – російська мова стає мовою освітнього процесу нарівні з українською. А будь-які покарання для порушників закону про мову – скасовуються.

Тому звертаюся до ініціаторів ревізії мовного законодавства, які подали незаконні поправки до законопроєкту про реставрацію об’єктів культури. Ви отримали безпрецедентну підтримку на виборах два роки тому. Не розмінюйте її на спроби знову русифікувати Україну. Ці спроби будуть марними, а ви залишитися в історії невдахами, які допомагали президенту РФ Володимиру Путіну доводити, що ми "адін народ".

Дякую Андрію Клочку, Олександру Корнієнку та Оресту Саламасі, які на момент написання колонки, повідомили про відкликання своїх поправок до законопроєкту №5551-2. 

Прошу керівництво парламенту звернути увагу на кричуще порушення 116 статті регламенту. Поправки "можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою за основу". Який про реставрацію храмів і замків, а не про руйнацію мови.

Закликаю колег не підтримувати спроб повернути Україну у вбивчі обійми Росії.

Щоб нам не доводилося знову, як у липні 2012-го, виходити на мовний Майдан. Бо Зеленський, як колись Віктор Янукович, бере курс на русифікацію ключових сфер суспільного життя.

Ми переможемо, бо з нами правда.