Є класний серіал "Хороший лікар". Він про хлопця з аутизмом, який став прекрасним діагностом та хірургом. Але в реальному житті це було б неможливо. Багатьом в Україні й без аутизму не вдасться стати гідним представником нашого непростого фаху. На жаль, система української медичної освіти, починаючи з відбору, влаштована так, що хорошими лікарями вчорашні студенти медуніверситетів стають не завдяки, а всупереч. 

Я в медицині вже майже 30 років. Починала санітаркою на невідкладній у 16. Мала мити підлогу, а сама весь час напрошувалась із лікарями на виклики. Там побачила першу смерть пацієнта, першого хворого на пізній стадії раку, наркоманів, алкоголіків, бомжів, добрих бабусь, які тричі за ніч викликали "швидку", аби виміряти тиск.

Часи були лихі – початок 90-х, відповідної "романтики" вистачало. Потім був медінститут, який тоді ще не називався університетом, робота медсестрою після пар, після того інтернатура.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net