Феномен Топ Ґан: Меверік. Як фільм порушив стандарти Голлівуду й зібрав $1 млрд у прокаті

Летіти нижче радара, через каньйони, далі підйом, уникнути ракети, скинути бомби, ухилитися від ворожих літаків – це не алгоритм дій українських пілотів у війні проти Росії, хоча нагадує.

Це місія, яку мають виконати чергові випускники Топ Ґана під керівництвом легендарного Піта "Меверіка" Мітчелла.

Через 36 років Том Круз повернувся до ролі невгамовного аса. Ще й як повернувся – зібравши за місяць понад мільярд доларів у прокаті. Це дозволило "Топ Ґан: Меверіку" стати найкасовішим фільмом 2022 року (за результатами 1 липня 2022 року) та у кар’єрі самого Круза.

З огляду на роботу, яку провели над цим фільмом, результат закономірний. 

Головне правило Тома Круза

Усе має бути реалістичним – головне правило, яке вимагав Том Круз, коли погодився на зйомки продовження фільму про Піта "Меверіка" Мітчелла. Тобто якомога менше "зелених екранів", каскадерів, графіки. Саме тому у фільмі заморочилися над усім – від тренувань акторів до створення нового літака.

Тривале навчання. Спеціально для "новачків", які вчитимуться у кіношному "Топ Ґані", Круз створив тримісячну програму. Вона містила обсяги дворічної льотної підготовки.

Починали з одномоторних літаків Cessna 172 Skyhawks, далі – спортивний літак Extra 300 та навчально-бойовий літак L-39 Albatross, і тільки після цього пересіли на винищувачі F-18. Щоправда, керували "бойовими пташками" професійні аси з американських Військово-морських сил, а кіношні випускники "Топ  Ґану" літали на другому місці у винищувачі. 

За 10 місяців зйомок кожен актор налітав 40-45 год у небі. Були і "відключки", і "обід навиворіт", і 8g – додаткове перевантаження, яке відчувається, наче 725 кг тебе розчавлюють.

Тримісячна програма Тома Круза містила:

• Навчальну програму ASTC (Aviation Survival Training Curriculum) – теоретичні та практичні заняття для майбутніх пілотів, від "кисневих масок" до "катапультування".  

• Водні тренування – курс підготовки до виживання морської авіації, щоб імітувати висадку в океані. Спеціально для акторів створювали "реалістичні ситуації". Наприклад, занурювали в басейн на кріслі, до якого прикріплювали парашут, й обертали їх у воді, майбутні "топ ґанівці" мали виплутатися. Або спеціальну "капсулу" Helo-Dunker занурювали в воду і перевертали догори дном. Актори, прив'язані до стільця, мають пробратися через вікно. До цих навчань дехто з них не вмів плавати.

• Витривалість G-сили. Під час зйомок льотних епізодів акторам доводилося витримувати перевантаження до 8G, що дорівнює 725 кг. Для цього одягали спеціальні G-костюми, розроблені для запобігання втраті свідомості.

Крім навчання пілотів, актори ще й тренувалися. Для кожного були свої тренувальні програми, які займали по кілька місяців. Ось така підготовка до ролі головного поганця була у Ґлена Пауелла.

Зйомки польотів. Довгі тренування були для того, щоб актори змогли сісти в винищувач, і вже в небі знімати реалістично, що відчувають аси під час виконання своїх завдань.

Круз вважав, що "зіграти" багаторазові навантаження в кабіні військового літака на фоні "зеленого екрану", а потім відтворити комп’ютерною графікою – неможливо. Не той ефект.

Для підвищення реалістичності, а також передання перевантаження, яке діє на пілотів, зробили шість камер IMAX – чотири прикріпили до кабіни і дві спрямували на передню частину літака через плече фактичного пілота, який літав з акторами.

У зв’язку з цим режисер Джозеф Косинські не міг бути поруч з акторами під час польотів і дивився готовий матеріал, коли усі спускалися на землю. Так актори не лише відповідали за свою гру, але й за те, що зняли та які були в кадрі. 

Щоранку з командою проводили двогодинний бриф, де відпрацьовували розкадровку, проговорювали, де має бути сонце, як мають пересуватися літаки. "Синхронізація" мала бути ідеальна не тільки між акторами, але й пілотами ВМС. Лише після цього знімальна команда пересувалася до фанерного макету кабіни F-18 з усіма приладами та перемикачам, де знову до автомату відпрацьовували свій сценарій та алгоритм – коли обприскувати "піт", коли вмикати/вимикати камеру. А вже потім – у винищувач та в небо. 

Результат того вартий – аерознімки у цьому фільмі, здається, найкращі з усіх кінострічок, де є повітряні бої. Навіть на стандартному 2D-екрані не покидає відчуття, що літаєш поруч із героями. Зйомка реальних літаків створює ефект присутності і допомагає відчути адреналін разом з пілотом у кабіні. 

Нереалістично, але красиво – остання повітряна битва. До ефекту присутності додайте знайомі для українців звуки свисту ракет, вибухів – відчуття "вау" гарантоване. 

Спецтехніка. На початку фільму Меверік намагається розігнати новостворений військовий літак SR-72 Darkstar до швидкості в 10 Мах – це близько 12 250 км/год.

До речі, у грі Microsoft Flight Simulator з'явилося оновлення, що дозволяє гравцям відчути себе пілотом Darkstar.

Бази ВМС. Для зйомок фільму використали п’ять реальних баз ВМС. Крім того, для реалістичності актори деякий час жили на військовому авіаносці.

Трюки від Круза. Більшість трюків Том Круз виконував самостійно, ще й спеціально їх ускладнював, коли розумів, що це може не зачепити глядача. В одному з інтерв’ю актор Майлз Теллер зазначив: якщо сказати Крузу, що щось нереально, так мотивуєте його виконати це. 

Читайте також: Пожежі, затоплення та прибульці: 4 фільми, де зруйнували Кремль чи Москву

Феномен фільму – без гендерної толерантності та Китаю

"Топ Ґан: Меверік" за майже місяць в прокаті зібрав $1 020 569 160. І це перший фільм у 2022 році, якому вдалося перестрибнути позначку у 1 млрд.

Найдивніше, що в цей же час в кінотеатрах відбуваються прем’єри фільму "Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля", який був ледь не головним козирем кіностудії Марвел у 2022 році, та фінальна частина у франшизі "Світ Юрського періоду", але повернення Меверіка через 36 років вистрибнуло на перше місце в бокс-офісі (за результатам 1 липня 2022 року).  

Феномен фільму ще й в тому, що, попри відсутність негласних обов’язкових пунктів в нових голлівудських кінострічках – толерантність до ЛГБТК та "загравань з Китаєм", бо цей глядацький ринок найпотужніший – другий "Топ Ґан" став популярним у США.

І, судячи з касових зборів тільки вдома – понад $530 млн – американці сумували за консервативними фільмами, а-ля "велич епохи Рейгана". 

Приємний момент: фільму вдалося набрати свій мільярд без російського прокату. 

Привіт глядачам з 1986 року

Якщо ви не дивилися перший фільм про Піта Мітчелла – "Найкращий стрілець", який вийшов у 1986 році, не хвилюйтеся. У "Топ Ґана: Меверік" більшість відсилок стають зрозумілими й без додаткових знань. Ось головні "привіти" з минулого.

Меверік. Легендарні окуляри-авіатори, куртка-бомбер, мотоцикли – попри те, що минуло 36 років, Піт Мітчелл все ще непокірний і готовий йти на ризик, якщо впевнений у результаті.

"Не думай. Дій", – каже Мітчелл учням. Він обожнює швидкість: крім божевілля у повітрі, гасає на мотоциклі.

Його "фішки" з повітряними віражами – оберт на 180 градусів, дивитися "очі в очі" у винищувачі, вміння знаходити проблеми і впевненість переносяться з першого фільму в другий.

Меверік подорослішав, але є речі, від яких його неможливо змусити відмовитися. Він надто багато втратив за професійну кар’єру, щоб ризикувати життями інших. Для нього пілоти – люди, а не "бойові одиниці". 

3 липня Тому Крузу виповниться 60 років. Він – не з тих акторів, хто женеться за "Оскаром".

Можливо, данина пам’яті режисеру першого фільму – Тоні Скотту, який у 2012 році скоїв суїцид, стрибнувши з мосту в Лос-Анджелесі. Принаймні під час перегляду "Топ Ґан: Меверік" не відчуваєш фальшу. Наче ніхто і не писав сценарій, а Круз був собою. Можливо, це його найкраща роль.

Меверік та Рустер. Серед нових "учнів" у Топ Ґані – Бредлі Бредшоу, він же Рустер, він же син Ніка "Гусака" Бредшоу – напарника Меверіка, який загинув у першій частині.

У діалогах та поведінці часто з’являються "фішки", якими Рустер нагадує батька, чим розриває серце Мітчеллу, який досі не відпустив втрату друга.

Та й зовнішньо герой Майлза Теллера – ледь не копія Ентоні Едвардса з першого фільму – вуса, окуляри, любов до літніх "пляжних" сорочок. 

Здається, ваше серце "продається" Рустеру ще на початку стрічки, коли він в барі грає на фортепіано Great Balls of fire, яку в фільмі 1986-го маленький Бредшоу співав разом з татом та Меверіком.

Рустер – у пошуку відповідей. Він ображений на Меверіка не тому, що він наче винен у смерті батька. Мітчелл "саботував" кар’єру хлопця ще до того, як Рустер її розпочав.  

"Мій батько вам вірив, я не повторю цієї помилки", – гнівається Бредшоу-молодший.

Він відчуває, що в нього не вірять, та й він сам не впевнений, що готовий до важливих спецоперацій. Цей надрив Майлз Теллер грає на "ура".

Читайте також: Від насильного сексу до суїциду: чи варто дивитися "Спайдергед" від Netflix з Гемсвортом

Айсмен проти Ганґмена. У кожному фільмі, де є навчання, має бути той, кого ненавидять усі – за самовпевненість та самозакоханість.

І якщо в першій частині хотілося стукнути за пафос Айсмана, то лаври головного "поганого хлопця" у другому фільмі забрав Ганґмен у виконанні Ґлена Пауелла. 

Гострі жарти, постійні спроби "загнобити" суперника, виконати завдання будь-якою ціною, а хто не врятувався, того і проблеми – під час перегляду щонайменше разів 3-4 з’являється бажання кинути чимось в Ганґмена, так Пауелл переконливо грає "аса-поганця". 

Волейбол проти пляжного футболу. Немає командного духу – не буде виконаного завдання. Це Піт пам’ятає ще з навчання у Топ Ґані. Тоді їхня паралель грала у пляжний волейбол. А от своїх вихованців вирішив згуртувати грою "напад-захист". І весело, і результативно, і сам згадав молодість. 

Фірмова волейбольна сцена з 1986 року залишається предметом захоплення попкультури вже протягом 36 років.

Щоб зафіксувати цю "магію", режисер Скотт витратив цілий день на зйомки, хоча в сценарії вона займала усього один абзац. За що його ледь не звільнила кіностудія, вважаючи, що він дарма витратив ресурси і час. 

У 2022 році епохальний момент переграли. Заради більшої сексуальності сцену знімали двічі.

За спогадами акторів, була конкуренція за найкращий торс у кадрі, тому усі тренувалися. Коли сцену з пляжними іграми відзняли і актори знали, що більше їм не треба буде оголюватися, того самого дня наїлися солодкого. Але Крузу не сподобався відзнятий матеріал, "треба більш атмосферно", тому актори мусили знову тренуватися, а потім повторити зйомку. 

Кольорова гама фільмів. Новий "Топ Ґан" зняли за канонами літніх блокбастерів кінця 80-х. І чималу роль грає корекція кольору – "теплі лампові".

Проте "Топ Ґан" – не фансервіс. Він не розрахований тільки на людей, які подивилися перший фільм 1986 року, а тепер прийшли поностальгувати.

Він нагадує моменти і атмосферу минулої частини, але розвиває нові історії, показує нові грані героїв, яких ми вже знаємо. І в цьому його перемога над іншими продовженнями, які зараз кіностудії "штампують".

Акторський склад

Новий курс студентів "Топ Ґана" дійсно має вигляд команди. Моніка Барбаро, Льюїс Пуллман, Джей Елліс, Грег Девіс, Денні Рамірез – як одне ціле, хоча в кожного з них прописана своя лінія. 

Справжній "голос" правди і мотивації для Меверіка – Пенні Бенджамін (акторка Дженніфер Коннеллі).

Вона – донька адмірала та власниця місцевого бару, яка має вже досвід стосунків з Меверіком і намагається не потрапити в цю пастку знову. Дуетна гра Коннеллі з Крузом – робота майстрів, якою насолоджуєшся в кожній сцені.

Єдиний, хто постійно захищає бунтівного Меверіка після його "зальотів" – той самий Айсмен (Вел Кілмер) – суперник з першого фільму і вірний друг у другому.

"Флоту потрібен Меверік, саме тому ти тут", – каже з останніх сил Айсмен. В інших випадках він тільки може писати повідомлення.

З фільму дізнаємося, що у Айсмена рецидив важкої хвороби. Проте мовчить він не тільки в кіно. З 2014 року актор Вел Кілмер бореться з раком гортані. Візуальні ефекти та аудіотехнології дозволяють йому коротко "розмовляти", чого він більше не може робити в реальному житті. 

Музика

Секретною зброєю фільму є музика – результат роботи Лорна Балфе, Гарольда Фалтермейєра, Ганса Циммера та Леді Гаги. Не здивуємося, якщо пісня Леді Гаги стане щонайменше номінантом на "Оскар".

Композитор Ганс Циммер, який працював над фільмом "Топ Ґан: Меверік", неодноразово висловлювався на підтримку України.

На своєму концерті в березні під час виконання композиції з фільму "Чудо-жінка 1984" сцену "перефарбували" у синьо-жовтий колір та показали фотографії українських жінок, яким присвятили цю композицію.

А вже за кілька днів на концерті в Лондоні композитор показав відео зі Львова, де український піаніст виконує композицію Циммера "Time" під звуки сирен. 

Читайте також: 8 прем'єр липня – Тор, Посіпаки, Їжак Сонік та інші фільми

А до чого тут Україна?

У лютому 2022 року, коли відбулося повномасштабне вторгнення Росії на українську територію, ми вперше почули про молодого пілота, який збив шість російських літаків. Він не мав суперсили, але став тим самим героєм, який був потрібен українцям. Його назвали "Привид Києва". Пізніше українці дізнаються, що це легенда і насправді це не один пілот, а команда. Але у той час, коли була потрібна віра в перемогу, з’явився хлопець, який, не маючи винищувачів останніх поколінь, збивав техніку "другої армії світу". 

На відміну від більшості бойовиків та екшенів, у "Топ Ґан: Меверік" акцентують: головне – не техніка. "Справа не в літаку, а хто пілот", – кажуть почергово то Меверік, то Рустер. Саме тут можна провести аналогію з українськими воїнами, які вже 8 років боронять Україну. Дехто починав, не маючи військових азів, а вчився вже в бою. 

Тому пілотів "Топ Ґана" можна порівняти з "Привидом Києва". Трохи поспойлеримо. У фільмі не називають організацію чи країну, проти якої ведуть бій учні Меверіка. Тому якщо у останній повітряній битві уявити, що це "Привид Києва" бомбить російську армію, яка напала на Україну, подвійне задоволення від фільму гарантовано.

23 червня в американському Конгресі зареєстрували законопроєкт, який у разі схвалення дасть можливість українським пілотам розпочати навчання на винищувачах F-15 та F-16. І хоча ці версії старіші, ніж F-18, про який розповідається у "Топ Ґан: Меверік", але українська армія та американські винищувачі зараз на слуху.

Ба більше, українські льотчики приїжджали до США, де розповідали, що F-15 та F-16 необхідні, щоб ефективніше боротися з російськими окупантами та зрівняти сили з Росією у повітрі. Уявіть, що може зробити Україна, якщо отримає ще й F-18.