RU
Розваги

Інтерв’ю | Блохін, Шева, Зінченко: у прокат виходить "Нація футболу" про збірну. Чим він цікавий

9 хвилин
Шовковський грав у багнюці, а Путін запам'ятав Шевченка – про що фільм
Колаж: Анастасія Іванова / Liga.net
20.10.2022, 20:00

Документальний фільм "Нація футболу" про 30 років історії Національної збірної виходить у прокат 27 жовтня.

"Такого ніхто ще ніколи не робив – 25 легендарних українських футбольних зірок різних поколінь в одному фільмі", – каже про свою нову стрічку режисер Володимир Мула. 

П'ятов, Шевченко, Блохін, Зінченко, Шовковський, Яремчук та інші розповіли свої історії. Над фільмом працювали більше як рік. 

Для Мули – це вже друга спортивна стрічка. Раніше українець здивував фільмом "UKE" про видатних канадських і американських легенд Національної Хокейної ліги з українським корінням. Тепер прийшов час таємниць футбольних залаштунків. 

В інтерв'ю LIGA.Life  Володимир розповів деталі, які не увійшли в стрічку, про те, що нового українці дізнаються про історію футболу і чому кіно не побачать за кордоном.

– Це не просто стрічка про футбол, – каже Володимир. – Тут – про становлення збірної, яка об’єднала всіх у країні, про те, як розвивалася Україна та формувалася збірна. 25 зірок українського футболу своїми спогадами складають картинку, що відбувалося увесь цей час. 

Читайте також: Екшн – не Marvel, та для України новинка: коротко про Максима Осу, знятого за коміксами

– Тобто фільм не так про футбольну тактику і стратегію, як про ментальні зміни в команді:  появу цінностей – гімну та прапору України, що значить для гравців "виступати за Україну"?

– Так. Ми не обговорюємо, чому команда грала за такою-то стратегією з Вірменією, наприклад. Наші герої розповідають, звідки взялася традиція виконувати наживо гімн України перед матчем, що про це думають футболісти. Як сказав один з гравців збірної Сергій Попов: "Неможливо не побігти після того, як Олександр Пономарьов заспівав гімн". Але ж до цього треба було прийти. Хтось мав вирішити, щоб артиста запросили на футбольний матч співати. 

Зараз це – звичайні речі для сучасного українського футболу і збірної, але тоді все було "з коліс". Ці рішення ухвалювали не так легко.

Наш фільм уже не охоплює 2022 рік і навіть кінець 2021-го. Бо ми були у виробництві, треба було ставити десь крапку. Проте процес усвідомлення українства й українського питання в команді за 30 років, як це трансформувалося, є. Воно колосально різниться від початку 90-х.

Читайте також: "Цей дощ ніколи не скінчиться" – документальний фільм про те, коли війна не відпускає

- Ці зміни залежали від конкретних тренерів та гравців чи від подій в Україні?

– Від вболівальників, народу України. Якби не було їхнього колосального впливу, не було б мотивації міняти звички й процеси в команді. 

Раніше не було культури вболівання як такої. На футбол ходили пожувати насіння, покрити матом. Але на кожному етапі становлення культури вболівання змінювалася і збірна. Те, що раніше здавалося дивним, зараз нормальне.

Колись ходили з дудками на стадіон, тепер – співають українські пісні усією трибуною.

У нас історично збірна сильно об’єднувала людей. Хоча в самій команді донедавна були маленькі групки – за клубами. "Динамівці" окремо, "Шахтар" окремо, інші клуби – у своїй компанії. Не було єднання. Але воно сталося, коли прийшов Андрій Шевченко як тренер. Такі стосунки тривають досі. Єднання всередині команди – теж наслідки єднання українців через війну. Це все результат великого процесу – становлення нації.

Читайте також: "Я працюю на цвинтарі" – 5 причин подивитися український фільм про смерть у кіно

- Фільм політичний?

– Ні. Розумію, що футбол не може бути поза політикою. Але мені було принципово зробити соціально важливий фільм. Наприклад, ми згадуємо матч Росія – Україна в Лужниках, який завершився з рахунком 1:1. Тоді Андрій Шевченко забив гол Філімонову. І показуємо, як наших хлопців поселили не в готелі, а в українському посольстві для безпеки, й з яким вони емоційним станом їхали туди. 

Після матчу в роздягальню наших збірників зайшов Владімір Путін.

Багато хто на нього увагу не звернув, бо він ще не був президентом Росії (матч відбувся 9 жовтня 1999 року, коли Путін був головою уряду РФ. – Ред.). Путін подивився на Шеву, який забив гол, і каже: "Я тебя запомнил".

Але ми не поставили ці спогади у фільм. Я не хотів надмірно політизувати його. Щоб не було, що притягую Путіна всюди. Я хотів зробити фільм важливим історично, щоб люди самі могли зробити висновки. Чому наші жили не в готелі, а в посольстві? Чому у них летіло каміння? Моє завдання – витягнути інформацію, українці самі зроблять висновки. 

Читайте також: Як українка Аліна Смоляр виконала роль у "Jibaro" на Netflix, який отримав "Еммі"

- Про що ще дізнаємося з фільму?

– Багато нових деталей. На першому офіційному матчі збірної навіть не було форми та автобуса. А зараз у нас три комплекти форми, автобуси, перельоти, менеджери. Тобто зараз ми максимально інтегровані у світ футболу, а тоді нічого не було. 

Уся футбольна спадщина від СРСР перейшла до Росії, футболісти повтікали.

Та з нами грати не хотіли. Було за щастя провести перший матч з Угорщиною, щоб нас офіційно визнали у європейській футбольній спільноті. 

А поля, де відбувалися ігри та тренування… 

У фільмі є унікальні кадри, як Шовковський стоїть в багнюці з м’ячем.

Ти бачиш інфраструктуру, в якій доводилося розвивати футбол в Україні, і не віриш. Молоде покоління не здогадується про умови, що були в 90-х. 

Я хотів показати й злети, і падіння команди. Ми не могли казати тільки "вау, які ми класні", бо ні. У нас були болючі поразки, які не давали вийти на чемпіонат Європи чи світову першість. 

Читайте також: "Я хочу вигнати наволоч з нашої землі": фільм про українських снайперів виходить у прокат

- Що було найважчим у роботі над "Нацією футболу"?

– Складнощі зі зйомками були постійні, ми повністю залежали від графіка футболістів. Вони живуть у своїх таймлайнах, треба було під них підлаштовуватися – хтось був за кордоном, інші – в Україні. Ти без одного не можеш записати іншого, бо кожен розповідає щось своє і треба пазлик скласти.

Ми не могли собі дозволити знімати одну людину на день – це було дуже витратно для виробництва. Тому прописували графіки так, щоб було хоча б 2-3 людини на добу. Але це інтерв’ю не по 20 хв, спілкування тривало по кілька годин. А ще треба виставити світло красиво. Планування логістики забирало купу сил та часу. 

Я до останнього не знав, чи Шевченко приїде на інтерв’ю.

Чи знайде час. Він був надто важливим для фільму. Шева був практично постійно в збірній – як не гравець, то вже як тренер. І без нього вся наша ідейна структура посипалася б. Коли ми його записали, майже останнім, я зітхнув з полегшенням: "Все стало на свої місця".

Для мене викликом було поспілкуватися з Олегом Блохіним. По-перше, до нього треба знайти підхід. По-друге, він завжди може щось сказати неочікуване, тому не розумієш, куди це інтерв’ю поведе. Але він прийшов у гарному настрої й це було приємне спілкування. 

Читайте також: Бути українським каскадером у Голлівуді й знятися в "Аквамен 2". Інтерв'ю Богдана Пономаря

Мені сподобалося, як він у своєму стилі дав зрозуміти, що тут ще велике питання, хто довів збірну вище – він на чемпіонаті світу 2006 чи Андрій Шевченко на чемпіонаті Європи 2021. І це класно. Відчувається, що людина живе цим. Навіть зараз, не тренуючи збірну, йому не байдуже. І він з теплотою розповідає про роки в команді. 

У фільмі тільки ексклюзивні коментарі чи побачимо й історичні кадри, які раніше ніхто не бачив?

– Багато футбольної хроніки вже було в інтернеті. Хотілося знайти щось нове, ексклюзивне, що заховалося десь у гравців вдома, в архівах. І це вдалося.

Було цікаво працювати над цим проєктом. Одна справа, коли висвітлюєш черговий матч, яких вже сотні. Інша – коли треба обрати знакові події не лише за результатами, а й впливом на країну. Зараз це кіно – усе, що можливо було знайти, дослідити та розпитати.

Читайте також: Коли Фагот озвучив Деппа: як, попри спротив, створили перший фільм з українським дубляжем

- Пам’ятаю, скільки проблем було під час роботи з "UKE" з погляду прав на використання фрагментів трансляцій. Як із цим у футболі?

– Увесь контент куплений офіційно. Укладено угоди на використання контенту лише на території України, тому що на весь світ це дуже дорого.

У нас був бюджет в рази менший, ніж фінанси, необхідні для купівлі світових прав. 

Я розумів: або треба відмовлятися від ідеї створити цей проєкт, бо у нас обмежене державне фінансування, або зробити його, але тільки для показів на території України. Обрав друге.

Читайте також: Вони не зрадили: як луганські прикордонники відбивали штурм бойовиків у 2014-му

Навіщо тоді фільм випускати у прокат, коли показники відвідуваності кінотеатрів і так невисокі?

– Треба жити сьогоднішнім днем. Хочу дати можливість кінотеатрам мати й показувати цікавий український контент. А людям – відволіктися і подарувати відчуття того, що ми — крута нація, яка реалізує себе на будь-яких фронтах.

У нас багато воює зараз фанатів футболу. Мені пишуть: "Я зараз під Бахмутом! Платимо будь-які гроші. Як подивитися кіно?". І я готовий показувати його військовим, якщо є така потреба. 

Воно не повинно припадати пилюкою. Має йти в маси. Ну, не подивляться всі в кіно, знайдемо варіанти, як показати в онлайні. Немає "не на часі". Треба робити все зараз, тому що "потім" може і не бути. 

ДОВІДКА. "Нація футболу"

Прем’єра: 27 жовтня.

У головних ролях: Андрій Шевченко, Андрій Воробей, Олег Блохін, Йожеф Сабо, Олександр Шовковський, Руслан Ротань, Олександр Зінченко, Андрій П’ятов, Артем Мілевський, Віктор Леоненко, Владислав Ващук, Володимир Єзерський,  В’ячеслав Шевчук, Іван Гецко, Леонід Буряк, Дмитро Михайленко, Олег Саленко, Олександр Караваєв, Олексій Михайличенко, Роман Яремчук, Сергій Ковалець, Сергій Коновалов, Сергій Попов, Тарас Степаненко, Юрій Калитвинцев. Спортивні коментатори, журналісти, пресаташе: Валентин Щербачов, Віктор Вацко, Ігор Циганик, Олександр Гливинський.

Тривалість: 1 година 30 хв.

Бюджет: 1,9 млн грн.

Саундтреком до фільму стала композиція гурту "Скай" "До кінця" у виконанні Олега Собчука. 

Блохін, Шева, Зінченко: у прокат виходить "Нація футболу" про збірну. Чим він цікавий
Ольга Модіна
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - спорт і кіно
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини