Зміст:
  1. "Була перша важлива сходинка становлення артиста — і ми її взяли"
  2. "Очікувати на іноземну експансію поки не варто"
  3. "Люди сприймають події як ліки"

Співачка Klavdia Petrivna увірвалася в українську музичну індустрію трохи понад рік тому й уже наприкінці літа 2024-го зібрала на дебютні сольні концерти два Палаци спорту. На виступи виконавиці 30 і 31 серпня прийшли 16 000 глядачів.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

За підрахунками Forbes, дохід від продажу квитків на концерти становив близько 10-10,5 млн грн. Утім, заробити грошей не вдалося, розповідає LIGA.Life Дмитро Феліксов, співзасновник Origin Team та CEO concert.ua. Його компанія разом із командою Соломії Опришко (справжнє ім’я артистки) та лейблом Nebo Music організовували виступи Klavdia Petrivna.

Чому, попри велику кількість глядачів, організатори залишилися без прибутку? Що мотивує людей ходити на концерти та коли варто очікувати на повернення іноземних артистів на українську сцену? Про стан індустрії та зміни у концертній культурі за понад два з половиною роки повномасштабної війни ми запитали у Дмитра Феліксова.

"Була перша важлива сходинка становлення артиста — і ми її взяли"

Організація виступів такого масштабу, як у Klavdia Petrivna, — перший досвід для Origin Team (колишня Virus Music) після російського вторгнення 24 лютого 2022 року, каже Феліксов. Рішення влаштувати концерти виконавиці в Палаці спорту ухвалили ще в березні. Та під час складання попередніх кошторисів команда орієнтувалася на досвід до повномасштабної війни. Це стало однією з передумов низьких фінансових результатів:

"Ми орієнтувалися на попередній досвід і так добряче промахнулися, коли виявили, що значна кількість підрядників, з якими співпрацюємо, вивезли частину обладнання в Європу. Те, що колись коштувало умовно долар, зараз вартувало півтора-два. Це підвищило вартість технічного забезпечення і було досить неочікувано для нас".

Окрім обладнання, подорожчала оренда концертного майданчика та зросли транспортні витрати. Втім, організатори намагалися не сильно себе обмежувати: для артистки, музикантів і балету створили декілька образів, залучили постановника шоу Арсена Перова, запросили для колаборації Артема Пивоварова, Машу Кондратенко та інших виконавців. До того ж потрібно було адаптувати музику до концертного виступу, що теж потребувало витрат.

За відсутності технічного райдера, кошторис якого можна було б заздалегідь порахувати, розповідає співзасновник Origin Team, довелося ухвалювати швидкі рішення в обмежений час. Вони коштували грошей, бо маневру для пошуку оптимальних варіантів не було.

"Є різниця між тим, аби зробити подію з артистом, який уже має райдер. Тоді наша задача — просто відобразити цю програму. А тут на старті в нас його не було", — ділиться Феліксов і додає: "Специфіка самого проєкту полягала якраз у тій швидкості, з якою ми рухалися. А швидкість потребує енергії і, в даному випадку, грошей. Думаю, якщо зараз мати технічний райдер і зробити цю подію ще раз, то можна й оптимізувати витрати, й трохи підняти середню вартість квитка".

Загалом, вважає він, команда отримала "задовільний результат". На противагу відсутності прибутку, концерти Klavdia Petrivna у Палаці спорту набули розголосу, якого навіть не очікували організатори:

"Погана новина в тому, що будь-яка комерційна діяльність має приносити гроші. Хороша — разом із Nebo Music нам вдалося зробити яскраву подію, яка отримала широкий суспільний резонанс. Зараз у нас є певне стратегічне бачення наступних кроків. Можна вважати, що це була перша важлива сходинка становлення артиста — і ми її взяли".

"Очікувати на іноземну експансію поки не варто"

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну два-три місяці концертна галузь переживала штиль, розповідає Феліксов. Наприкінці весни та влітку 2022-го почали проводити події на кшталт виступів симфонічних оркестрів, джазової музики та інших камерних заходів. Люди стали поступово збиратися у невеликих приміщеннях, з’явилися алгоритми дій під час повітряних тривог — і маховик почав набирати обертів.

Восени 2024 року, за оцінками CEO concert.ua, кількість глядачів на концертах зрівняється з показниками до повномасштабної війни. Вже цьогоріч українські артисти почали одні за одними збирати Палаци спорту: Артем Пивоваров, Макс Барських, Klavdia Petrivna. Попереду — перший сольник Наді Дорофєєвої, 30-та річниця "Океану Ельзи", виступ KOLA та інші масштабні заходи.

"Можливо не до всіх, але до українських артистів зараз рівень інтересу з боку глядачів вищий, ніж у період до 2022 року. Причини різні, але факт у тому, що зараз українською музикою та виконавцями цікавляться більше", — пояснює CEO concert.ua.

Одна з причин — майже повна відсутність конкуренції з іноземними артистами. Так, в Україну час від часу приїжджають виконавці з інших країн, однак мова не йде про світових зірок. Зазвичай останні мають правила щодо страхування для себе і своєї команди, тож організатори здебільшого не хочуть ризикувати і брати на себе відповідальність за можливі загрози, пояснює Феліксов:

Думаю, поки війна не закінчиться, поки не завершиться воєнний стан і в Україні не буде реально безпечно, очікувати на іноземну експансію не варто. Але, я переконаний, щойно це відбудеться, вони сюди вишикуються у велику чергу.

Наразі ж, попри відсутність іноземних артистів, відключення електроенергії, повітряні тривоги й обстріли, кількість концертів в Україні приблизно така сама, як і до 2022 року. Лише змінилася географія проведення заходів: їх менше або практично не відбувається у Харкові, Дніпрі та Одесі, водночас більше у західних областях. Якщо раніше це був переважно Львів, то зараз у турових виступах виконавців почастішали Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Рівне та Ужгород.

"Люди сприймають події як ліки"

Змінилося і сприйняття концертів — глядачами, організаторами й самими артистами. Передусім з’явився благодійний складник. Під час виступів виконавці збирають гроші на допомогу українським військовим, закупівлю аптечок, дронів, підтримку біженців, постраждалих внаслідок російських обстрілів, відбудову пошкодженої інфраструктури тощо.

"Складно сказати, чи змінився цей рівень залученості в допомогу з часом, але вона є. Наприклад, concert.ua після купівлі квитка пропонує задонатити на фонд "Повернись живим" — у серпні ми зібрали більше 100 000 гривень. Мало це чи багато в порівнянні з попередніми роками, не можу сказати. Але скільки б не зібрали — все важливо", — розповідає співзасновник платформи.

Інша зміна полягає в тому, що тепер глядачі сприймають концерти й театральні події не просто як спосіб провести вільний час, а як можливість перезавантажитися і покращити власне ментальне здоров’я. Це підтверджує нещодавнє дослідження concert.ua.

"До повномасштабної війни концертні та театральні події сприймалися як дозвілля насамперед. Вони конкурували з походом у кіно, ресторан, переглядом YouTube чи TikTok", — зазначає Дмитро Феліксов. "Та зараз люди сприймають події як ліки. Вони визначають для себе це на рівні фізичної необхідності, коли треба перезавантажитися, щоб далі діяти. Цей ескапізм і є головною мотивацією серед глядачів, які ходять на події, як концертні, так і театральні".