У Києві з вікна закинутої кам’яниці визирає Сковорода. Це проєкт "Будинок, що спить"

У Києві, у вікнах 120-річної "Кам’яниці з драконами" відкрили фотовиставку, присвячену філософу Григорію Сковороді – "Будинок, що спить".

Тут зібрані архівні фотографії, що інтегровані у вікна закинутої будівлі на бульварі Тараса Шевченка, 19.

Виставка присвячена річниці від дня народження українського філософа-містика, богослова та поета Григорія Сковороди.

У Києві з вікна закинутої кам’яниці визирає Сковорода. Це проєкт "Будинок, що спить"
Будинок, що спить. Фото – Мапа Реновації

Проєкт реалізували Українська асоціація професійних фотографів (UAPP) у співпраці з ГО Мапа Реновації за підтримки міської влади.

Згодом закинутий будинок перетворять в галерею, де представлять архівні портрети українців у традиційному одязі, фотографа Івана Карпова, Знімки надав Шосткинський краєзнавчий музей.

"Заплющені за допомогою комп'ютерної графіки очі на фотографіях — символ філософії Григорія Сковороди та інтерпретація сучасного світу, де люди все більше віддаляються від реальності і поринають у світ, створений медіа та рекламою. Головним елементом експозиції стане великий портрет Григорія Сковороди (наданий Національним літературно-меморіальним музеєм Г. С. Сковороди)", – пояснюють автори.

"Весь світ спить" — часто повторював Сковорода. І в цьому його філософія перегукується з буддизмом, де реальність порівнюється зі сновидінням. Дослідники життєвого і творчого шляху Григорія Савича засвідчують, що пізньої осені 1758 року йому наснився сон: невидима сила показала Сковороді огидні картини людського "різнопуття", які нагадували фантасмагорії Босха — триб життя вельмож і простолюду, купців і священиків. Цей сон, сприйнятий Григорієм за Боже об'явлення, спонукав філософа відцуратися світу і заглибитись у себе.

Мета проєкту, за словами митців, привернути увагу суспільства та влади до проблеми занепаду цінних будівель та популяризувати творчість українських фотографів й історію української фотографії. 

Організатори кажуть, що обрали цей будинок, бо історія "Кам’яниці з драконами" починається наприкінці XIX століття. Її перший власник — педагог Іван Хильчевський, відомий як земляк та великий друг Пантелеймона Куліша — батька українського історичного роману та дослідника творчості Григорія Сковороди.