Як залучати однодумців та інвесторів до своїх ідей. Інструкція

Щоб підтримати ЗСУ, 18-річний Андрій, студент Української академії лідерства, вирішив продати улюблену вишиванку, яку власноруч вишила йому мама. "Вишиванка перемоги" — так назвав хлопець свій аукціон та поставив для себе майже недосяжну ціль — зібрати 1 мільйон гривень на безпілотник. 

Андрій не знав, як краще реалізувати такий задум, але так запалив цією ідеєю команду студентів та менторів, що звичайна студентська ініціатива переросла у всеукраїнську акцію! 

У когось виникла ідея долучити до збору українських зірок — щоб вони одягали вишиванку, записували у ній відео і закликали свої аудиторії долучатися до збору, а той, хто задонейтить найбільше, і отримає вишиванку.  

Хтось запропонував першим звернутися до Сергія Жадана — члена Опікунської ради Харківського осередку Академії, який передав естафету Святославу Вакарчуку. Так до флешмобу долучилися й інші співаки та актори. Зрештою вишиванка поїхала у Німеччину до ексдепутатки Європейського парламенту Ребеки Гармс.

У цьому і полягає феномен командної роботи — кожен підсилює тим, що в нього виходить найкраще. 

"Самостійно можна створити все, що завгодно, але масштабну перемогу здатна здобути лише команда", — кажуть в Українській академії лідерства. Саме за таким принципом тут навчають студентів — молодих лідерів, вчорашніх школярів, які прагнуть генерувати і втілювати ідеї. 

Молодь в Академії вчиться зробити з ідеї проєкт, шукати однодумців, ресурси на втілення ініціативи. Тому після закінчення чимало випускників стають, зокрема, успішними підприємцями, громадськими діячами і просто людьми, які все у своєму житті вміють перетворити на проєкт. 

Тому разом з Українською академією лідерства ми зібрали дієві поради, як побудувати справді ефективну команду, а також знаходити партнерів та ресурси на втілення своєї ідеї. 

У вас ідея, але чи буде вона комусь цікавою?

Щоб зрозуміти, чи буде ваша ідея цікавою ще комусь, треба виконати два кроки, розповідає екскерівниця маріупольського осередку Української академії лідерства, а зараз керівниця департаменту у роботі з випускниками Академії Оксана Лашенкова. 

Перший — дати відповіді на три питання:

• Що ця ідея дає вам?

• Яка цінність цієї ідеї для вашої майбутньої команди?

• Яка — світові?

Другий крок — отримати критичний зворотний зв'язок — чи справді ця ідея настільки цікава. 

"Є метод 5w, або методика Шеррингтона — відповідь на 5 запитань: хто, що, коли, де і як. Якщо ви у своїй презентації відповідаєте на всі ці питання, то ваша ідея стає цілком зрозумілою людині. Тоді вона зможе відверто розповісти про свої враження. Уважно! Ви не запитуєте: "Як тобі ідея"? Ви запитуєте: "Як ти думаєш, якщо ми вчинимо ось за таким планом, чи зможемо досягнути такого результату?". Важливо правильно сформулювати запитання", — каже Оксана Лашенкова.

А якщо ви хвилюєтеся перед першими презентаціями своєї ідеї, то ось кілька порад від експертки Академії. 

• Починайте зі знайомих. Вони додадуть вам впевненості,  може, долучаться і до команди. Погодьтеся, командою легше презентувати свою ідею, ніж одному. 

• Пам’ятайте, що хвилюватися перед презентацією — це нормально. Нагадуйте собі, що результат вашого проєкту вартий цих 10 хвилин хвилювань. 

• Якщо ви звертаєтесь до нової для вас спільноти, заручіться підтримкою людей, яких ви звідти знаєте, щоб вони вас порекомендували.

• Не забувайте про правило 30 секунд. Цього часу вистачає, щоб або зацікавитися вашою ідеєю, або зрозуміти, що з цього нічого не вийде. Тому добре підготуйтесь.

• Важливо в таких "презентаціях" нести власну історію, надихати своєю ідеєю людей через емоції. 

Де шукати команду?

Найшвидший спосіб — відвідувати тематичні події та нетворкінги, конференції, які дотичні до вашої ідеї. Чим більше ви будете спілкуватися з представниками своєї ж галузі, тим легше вам буде знайти потрібних людей. 

Ви також можете стежити за іншими проєктами, які вам подобаються, спілкуватися з людьми, які їх створюють, та об’єднувати зусилля. 

Щоб знайти однодумців, треба бути відкритими до кожного, хто захоче доєднатися. Працювати з людьми схожими на вас — найпростіше, але мають бути люди, які дивитимуться на проблему інакше, — вважає експертка Академії. Це означає, щоб створити справді ефективну команду, часом треба виходити з зони комфорту.

"Через діалог та здорову дискусію ви знайдете інші, нові варіанти підходів до проєкту, яких до цього не бачили. Лідер та лідерка мають бути відкриті до думок інших. Це робить команду сильнішою, — запевняє Оксана Лашенкова. Наші студенти під час навчання змінюють до 10 різних команд. Це дуже стресово. Ти тільки звик до одного колективу, а вже потрібно знаходити спільну мову з іншим. Це допомагає пропрацювати навичку постійно будувати зв'язки і бути гнучкими".

Найефективніші команди роблять спільноти, адже їхня найсильніша ознака — злагоджена комунікація. Люди, які через один канал комунікації можуть швидко вирішувати виклики і закривати запити — змінюють світ. 

"Саме спільноти допомогли країні в перші місяці війни. Коли у всіх був страх, шок, паніка, якраз спілкування між людьми, які давно взаємодіяли між собою, допомогло закривати нагальні запити, формувати волонтерські штаби. Наприклад, всі наші випускники мають один загальний чат і декілька чатів по кожному місту, де вони навчались. Так вони могли за один лише день назбирати на пікап для якогось підрозділу. І це студенти, молоді люди, не бізнесмени", — розповідає Оксана.

"В команді важливий мікроклімат", — зазначає Оксана Лашенкова — увагою і правильними запитаннями лідери та лідерки дбають про атмосферу у групі. Люди всередині команди мають довіряти одне одному, хотіти тут бути. Бо тут — краще, ніж поза групою. Тому команді важливо багато спілкуватися, тут працюють особисті зв’язки".

Як шукати партнерів для команди?

Ідея є, команду зібрано, тож саме час шукати партнерів, які допоможуть із ресурсами.

Найпоширеніша думка, що партнери — це спонсори і тільки фінансова підтримка. Проте це можуть бути підрядники, які допоможуть виконати конкретну роботу: надрукують матеріали, проведуть лекцію чи поділяться експертизою тощо. При такій співпраці партнери можуть зробити суттєву знижку або виконати роботу безкоштовно  — бо їм близька ваша ідея і ви працюєте на один позитивний результат.

"Партнерство має будуватися на тому, що людям однаково болить, — запевняє заступниця керівника, директорка з інституційного розвитку та фінансів Української академії лідерства Іванна Куртик. — Тому партнери-однодумці мають однакові цінності та погляди".

Далі — долучайтеся до професійного середовища в цій галузі. Це можуть бути бізнес-асоціації, спеціалізовані форуми чи зустрічі з експертами. 

"Місія Академії — генерація нового покоління активної молоді задля трансформації суспільства. Тому ми звертаємося до компанії, у якої місія — підтримка активної молоді, аби ті не виїжджали в інші країни. Нам обом потрібна талановита молодь в Україні. Ми перетинаємося у своїх побажаннях? Так. Отже, нам буде комфортно разом реалізувати проєкти", — пояснює менеджер із регіонального розвитку Академії Любомир Шимків. 

Як "продати" свій проєкт бізнесу?

Окрім того, що треба обов’язково вірити і горіти своєю ідеєю,  важливо чітко розписати пропозицію.

"Ідея, концепт, стратегія мають бути добре продумані і стисло викладені, щоб ви могли дуже просто пояснити будь-якій людині, що саме від неї хочете. Великі презентації, які зазвичай всі роблять, мають сенс, коли треба ввести в повний контекст — дати фото і відео, якісь аналітичні аргументи. Якщо ж ви просто хочете познайомити з ідеєю — це максимум один аркуш. Якщо з цієї сторінки нічого не зрозуміло, це означає, що у вас погано продумано проєкт", — каже Іванна Куртик.

І ви, і партнер маєте бути однаково зацікавлені в цьому проєкті.

"Не забувайте, що партнерство — це стосунки двох сторін. Кожен з вас має бути зацікавлений і виконувати свої обіцянки. Це не мають бути стосунки, коли одна компанія все робить, а інша — просто дає гроші. Обидві сторони мають бути залученими до реалізації цього проєкту. І отримувати результат також мають обидві сторони. Тобто мають бути виконані домовленості і досягнуто результат, який задовольнить обох", — каже Любомир Шимків.

За словами Іванни Куртик, бізнес може мати низку причин стати вашим партнером — піар, додаткові гроші, корпоративна соціальна відповідальність, для когось — визнання, але в більшості — це задоволення від отриманого результату співпраці. 

Дуже поширена помилка — презентація ідеї не тому партнеру  —  тобто людині чи компанії, якій він не підходить ні за цінностями, ні за принципами роботи. Звісно, навіть у такому випадку є шанс досягти згоди, але ця співпраця буде натягнутою і, швидше за все, одноразовою.

"Наприклад, ви можете прийти і сказати, що маєте круту ідею, але на її реалізацію потрібен рік. І далі ви пояснюєте, що за рік співпраці ви можете зробити ось такі проєкти. Для цього партнер буде інвестувати по 10 тисяч гривень щомісяця, але в загальному результаті це буде корисніше, ніж коли вам просто дадуть велику суму грошей одразу. При чому корисніше і для вас, і для партнера", — пояснює Іванна Куртик.

Ще один лайфхак від команди Української академії лідерства — залучати партнерів потрібно з різних галузей: державне фінансування, міжнародні донори, гранти, бізнес. 

"Максимально розрізнене партнерство — запорука стійкості будь-якого фінансування і це мінімізує ризики на випадок форс-мажорів. А так ви точно знаєте, що принаймні один з ваших "донорів" продовжить фінансувати проєкт", — каже Іванна. 

Де шукати гранти?

Актуальну інформацію про грантові можливості можна відстежувати на сайтах Європейського простору, Громадського простору, порталу Gurt, а також ProGrant.

Після того, як ви знайшли необхідний грант, треба сформувати заявку. За словами Іванни Куртик, не варто хвилюватися, адже на цих же сайтах є поради, як правильно все оформити. Потрібна увага та час. "Якщо вам відмовлять, то не треба засмучуватися, а пропонувати свою ідею далі. Відмова — це не завжди показник, що ваш проєкт нецікавий",  — підкреслює Іванна.

Декілька критеріїв, чому вам можуть відмовити:

• Технічний, або критерій допустимості — коли конкретно ваша команда, організація чи аплікант не відповідають критеріям гранту. А також відсутність необхідної акредитації — ваша команда не внесена до системи, з якою працює грантодавець.

• Ваш проєкт непоганий, але може були трохи кращим. У кожного донора є своя система оцінювання та критеріїв. Наприклад, чи відповідає проєкт поставленій меті, на скільки він сфокусований на цільовій аудиторії, наскільки оптимальний бюджет тощо. За цим конкурсна комісія оцінює заявку. "Іноді буває, що заявка досить хороша, але висока конкуренція, фінансовий ресурс обмежений і обрали ту, яка більше відповідає цілям донора", — каже Іванна Куртик.

При цьому експертка наголошує, що не варто зупинятися після кількох відмов. Як показує власний досвід Української академії лідерства, запорука успішної заявки в тому, що "їх треба писати, подавати і здобувати досвід".

"Краще один раз написати, ніж десять разів подумати. Усе приходить з досвідом. При перших наших заявках рівень успішності був 30%, а зараз — 75-80%. Чому? Ми знайшли свою галузь та знаємо свої сильні сторони і де ми дійсно ефективні. Якщо у вас на старті з десяти заявок на сім-вісім прийшли відмови, то це нормально. Не опускайте руки", — ділиться Іванна Куртик. 

Іванна також зазначає, що наразі через повномасштабне вторгнення державна підтримка нових проєктів обмежена. Проте варто стежити за новинами Українського культурного фонду та профільними міністерствами, які іноді оголошують такі гранти.

Як зробити партнерство успішним і довготривалим? 

Прозорість і підзвітність, а також постійна комунікація — три складові, які підтримують довіру в співпраці. Якщо партнер знає, що з вами можна мати справу, то у майбутньому, крім продовження ваших домовленостей на довший термін, може також рекомендувати вас і іншим компаніям,  — вважає Іванна Куртик.

Як молодь вже зараз об'єднується в команди і знаходить ресурси, щоб допомагати Україні?

Усі згадані поради, на перший погляд, здаються складними, втім, студенти та випускники Української академії лідерства легко їх реалізовують на практиці. Кажуть, головне — не виношувати ідею занадто довго, а просто ставити ціль, робити перші кроки, помилятися, але робити. 

Як тільки почалося повномасштабне вторгнення, студенти у Тернополі швидко об’єднались і відкрили цілий конвейєр, щоб збирати гуманітарну допомогу.

Аби також підтримати постраждалих від війни, випускник Академії Михайло Регешук разом з командою вирішив запустити соціально-відповідальний бізнес. Ідея — дати нове життя старому одягу, кастомізувати його, продавати, а на вторгованих 30% прибутку закупляти продукти для благодійної їдальні, де харчуються переселенці. Після вдалого пітчингу свого проєкту, команда отримала майже 40 тисяч гривень на необхідне обладнання від фонду "UNFPA".

У час війни, ще актуальнішими стають не лише фінансові ресурси, а й часові, сировинні, людські. Випускниця Української академії лідерства Вікторія Псисак почала робити окопні свічки, які не будуть швидко гаснути та допомагатимуть українським військовим в польових умовах. Знайшла, як їх робити, порахувала, що для цього треба, змотивувала студентів зі свого осередку долучитися, через соцмережі знайшла парафін, картон та залізні банки. За кілька днів зібрали більше ресурсу, ніж треба було," — розповідає Оксана Лашенкова.

Іванна Куртик зазначає, що у світі є безмежна кількість ресурсів, які чекають на круті ідеї: "В світі брак ідей інновацій, але не брак ресурсів. Якщо ідея крута і людина нею горить, вона точно знайде і команду, і партнерів".