Масовість та віртуальна реальність: яким буде спорт майбутнього і до чого тут сідниці

8 хвилин
Масовість та віртуальна реальність: яким буде спорт майбутнього і до чого тут сідниці - Фото
Dream The Future, Sport
10.07.2021, 09:30

Віртуальна реальність, Bag Data та робота на масовість. Разом з Academy DTEK дізнаємось про те, що формує спорт майбутнього

За кілька тижнів у Токіо стартують літні Олімпійські ігри-2020 – свято духу змагань і нових рекордів, які підтверджують, що можливості людського тіла безмежні. Чи все-таки ні? На Олімпіаді 2016 року було побито понад 100 олімпійських рекордів і 37 світових. І одного дня має настати межа, після якої вже неможливо буде встановлювати нові рекорди. 

Аби "шоу тривало", інженери та дослідники продовжують створювати нові рішення для вдосконалення тіла, а також нові простори, у яких люди могли би змагатись один з одним. 

То ж яким буде спорт майбутнього? Про це говорили експерти на зустрічі, яка відбулась в рамках спільного проєкту LIGA.net та Academy DTEK "Dream the Future. Діалоги про інновації, що змінюють світ". 

Спорт майбутнього

Наш діалог починається з перегляду фільму Dream the Future. Sport, який одразу занурює у пророчі ідеї науковців. Перша з них – революція у тренуваннях: спорт майбутнього починається з більш осмисленого тренування.

Перше, що спадає на думку в цьому напрямку, – Big Data. Дані про серцебиття, тиск, кількість кроків, спалені калорії, рівень цукру та багато інших показників – все це треба аналізувати і використовувати, аби зробити тренування ефективнішим. 

У центрі здоров’я і спорту відомого швейцарського Інституту технологій в Лозанні інженери розробляють пристрої, які допоможуть атлетам виміряти, як вони рухаються і зробити механіку використання тіла у кілька разів кращою.

"Мене не стільки цікавить результат, як ті дії, які допомогли його досягти", – каже Стефан Мейдер, спеціаліст центру. – Ми використовуємо дані з механіки і фізіології, аби створити індивідуальні програми тренування і спостерігати за прогресом. Ми можемо проаналізувати центр траєкторії маси, індекс стабільності – показники, які пояснюють, як людина контролює своє тіло. І навчитись краще використовувати енергію і механіку тіла через ефективніші рухи". 

На думку дослідників, це може поставити на один рівень аматорів та професійних спортсменів, адже часто секрет успіху – це вміння правильно рухатись.

Говорячи про тренування, не варто забувати і про можливості віртуальної реальності. Нейт Лонгшор, тренер квотербеків у Південній Каліфорнії, намагається використовувати її під час тренувань команди, і доволі успішно. "Таке тренування більш осмислене, це дозволяє краще запам’ятати відпрацьовані рухи і техніки", – каже тренер. 

Він розповідає, що коли починав тренуватися в школі, вони грали з другої дня до восьмої вечора – шість годин. Але за 10 років еволюції підходу до тренувань час, який витрачається на тренування скоротився на 60% – до двох годин. Усе завдяки новим інструментам для пришвидшення цього процесу. 

Інший тренд спорту майбутнього, який має врятувати людство від стелі рекордів, після досягнення якої вже немає причин змагатись –це вдосконалення тіла. Як через біотехнології – такий собі легальний допінг, так і завдяки технічним модифікаціям.

Наприклад, Кеахі Сеймур, американський атлет, сконструював Bionic Boots, надихнувшись мрією бігати швидше за гепарда. Його винахід простий, не покладається на батарею чи пальне, він працює на енергії, яку людина виробляє під час бігу. "Люди не знають, що сила, задіяна під час бігу, дуже велика, вона у 5-7 разів перевищує масу тіла", – зазначає винахідник. Його винахід дозволяє пробігти зі швидкістю 40 км на годину. Для порівняння, в середньому люди бігають зі швидкістю близько 9 км/год. Хоча є один виняток. Найшвидша людина планети – Усейн Болт – встановив рекорд, пробігши зі швидкістю, що перевищила 41 км/год. Тобто винахід Сеймура здатний поставити на один щабель видатного спортсмена та звичайного любителя.

Bionic Boots зацікавились інженери SRI International (в минулому більш відомих як Stanford Research Institute), які розробляють костюм, що стане "зовнішніми м’язами тіла" та екзоскелетом. В інституті впевнені, що в майбутньому ми усі носитимемо щось подібне.

Такі технології можуть використовуватись і для того, щоб створити нові види спорту. Та хіба можливо говорити про нові види спорту і не згадати кіберспорт?

Кіберспортсмени тренуються близько 10 годин на день, мають рефлекси на рівні з кращими світовими гравцями у пінг-понг і зорове сприйняття на рівні пілота-винищувача. Це повноцінний спорт майбутнього, який уже отримав своє визнання, адже році минулого року його визнали олімпійським видом спорту другого рівня.

Але розвиток кіберспорту не означає, що фізичний спорт зникне. Проте він також зміниться завдяки технологіям. Яскравий приклад – реактивний крилатий ранець, створений інженером Джетман Дубаї Івом Россі. 

"Ми зробили пристрій з карбону і кевлару, який працює за принципом, за яким крила птахів утримують їх у повітрі, потім додали чотири реактивні двигуни і тепер літаємо вище хмар", – розповідає винахідник. Якщо стрибок з парашутом дозволяє знаходитись у польоті всього 40 секунд, то такий ранець літатиме, поки не скінчиться пальне. Це створює основу для нових видів спорту, яких людство раніше не бачило.

Основа сьогодні

Та для створення нових видів спорту, так само як і для розвитку існуючого спорту із застосуванням новітніх технологій, потрібні не лише науковці та інженери – потрібні спортсмени, атлети та ентузіасти, закохані в спорт. А вони з’являються перш за все з масового спорту, зі шкіл та дитячих майданчиків.

Як зазначила під час дискусії Інна Хмизова, директорка Shakhtar Social Foundation, спорт – це піраміда. На вершині – елітний спорт, в основі – масовий спорт.

За її даними зараз в Україні масовим спортом займається близько 15-20% людей. В ЄС ця цифра сягає 40%. "Саме завдяки масовому спорту талановитих атлетів, які приходять в елітний спорт стає більше. Зараз більшість держфінансування спрямована на спорт високих досягнень, але поступово риторика змінюється в бік масового спорту", –зазначає Інна. 

Одна з перешкод розвитку масового спорту – нестача спортивної інфраструктури. Ангеліна Осадча, директорка Klitschko Foundation, розповідає, що у фонді вже кілька років діє проєкт "Посилка успіху", в межах якого вони відправляють в школи спортивне обладнання, бо знають, в якому стані знаходяться школи в Україні. Ще один напрямок їхньої роботи – тренінги для вчителів фізичного виховання, до яких додались заняття з гендерної рівності, щоб дівчат залучали до фізичної активності на рівні з хлопцями. На цих тренінгах вони в тому числі допомагають вчителям зрозуміти, як використовувати ті ресурси, які в них вже є.

Чемпіон літніх Паралімпійських ігор та науковець Андрій Демчук також вважає, що сьогодні головне завдання – допомогти людям полюбити спорт і створити інфраструктуру для занять. Він наголошує на необхідності підтримувати зацікавленість у спорті, і якщо це спортивна боротьба, і якщо це умовний Minecraft.

Олена Дальська-Латошевіч, директорка з PR та комунікацій WePlay Esports, зауважує, що сьогодні існує упереджене  ставлення до кіберспорту.  Проте переконана, що до нього варто ставитись так само серйозно, як і до інших видів спорту. "Уявіть, що вам потрібно сидіти 13 годин сконцентровано, мати сильну спину, увагу, зосередженість і, можливо, навіть грати у часовій зоні, яка для вас некомфортна. У кіберспортсменів є ці навички, тому не варто протиставляти кіберспорт звичайному спорту. Це той самий спорт. Адже шахи – це теж спорт. Як і керлінг. Є багато видів спорту, які не вимагають від людини екстремальної фізичної підготовки", – наголошує Олена. За її словами, тут головне – це відчуття змагання та перемоги, адреналін.

Ще одна важлива складова збільшення частини масового спорту – мотивація. Патофізіолог та генетик Віктор Досенко пояснює, що у нашому мозку є частина, яка відповідає за мотивацію – когніціо. "Мотивація – це найбільше, що нам потрібно плекати і виховувати в дітях через заохочення досягнення, нехай би які б невеликі вони не були. Це мають бути власні досягнення", – пояснює Досенко.

Із мотивацією може також допомогти покращення роботи мозку та загального настрою. Цікаво, що для цього потрібно тренувати геть протилежний від голови м’яз: найбільший м’яз тіла людини – сідничний.  "Якщо він не працює – ви не отримуєте ірезин – гормон, який виробляється в м’язах тільки коли вони скорочуються, і впливає на те, щоб мозок краще працював, а настрій покращувався", – пояснює Досенко.

Він також розповів про роботу українських дослідників зі створення спортсменів майбутнього. "Автори фільму забули про генетичну інженерію, а дарма. Це найбільш перспективне, що є в спорті  – перехід від фармакології до покращення геному людини. Ми таким теж займались, поки збільшили у щурів можливість плавання до відмови на 30%", – розповідає дослідник.

Українські науковці працюють разом з інститутом фізкультури і спорту, та вже близько 13 років працюють в напрямку добору генів, які збільшують фізичну ефективність людини. "Олімпійські спортсмени для нас – це приклад ідеального генотипу, на цьому можна побудувати відбір дітей під підходящі для них види спорту", – каже Досенко. 

Він розповідає про те, як вони проводили генотипування футболістів Динамо. "Вони знають свої генотипи, знає тренер, знає лікар. Таким чином, вони знають які поліформізми сприяють травматизму. Іноді це залежить не від спортсмена та не від того, яким би тренованим та мотивованим він не був, до травми може призвести певна молекулярна будова його суглобів, зв’язок і кісток. Таку людину ще у дитинстві варто спрямувати у той вид спорту, де немає такої жорсткої боротьби, як у футболі. В іншому виді спорту він може стати чемпіоном, а так він футболіст на лаві запасних", пояснює науковець.

У майбутньому саме з цього може початись масовий спорт – з визначення найкращого виду фізичної активності для дитини на основі її генотипу. Разом із розвитком інфраструктури та мотивацією дітей займатись спортом, зросте його масовість, а отже і кількість українських спортивних зірок. Це і наблизить настання описаного у фільмі майбутнього спорту.

Валерия Давыдова
Валерия Давыдова
Корреспондент Liga.Tech
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини