Вчені з'ясували, чому потрібен деякий час, щоб зʼявилася засмага на тілі
Науковці дослідили, чому засмага на шкірі проявляється не одразу, а через деякий час. Це все пов'язано із захисними реакціями організму через вплив ультрафіолетового випромінювання, пише ScienceAlert.
Під час експерименту на шкірі людини та миші команда вчених під керівництвом молекулярного біолога Надава Елкоші з Тель-Авівського університету в Ізраїлі виявила, що розвиток засмаги відбувається лише після того, як шкіра подбає про термінове відновлення ДНК.
Зазначається, що в людини є два механізми, призначені для захисту шкіри від небезпечного ультрафіолетового випромінювання. Перший — відновлює ДНК у клітинах шкіри, пошкоджену радіацією, тоді як другий — передбачає збільшення виробництва меланіну, який затемнює шкіру, щоб захистити її від майбутнього впливу радіації.
Науковці вважають, що затримка засмаги є наслідком пріоритезації ресурсів. По суті, всі ресурси клітини мобілізуються для того, щоб якомога швидше відновити пошкодження внаслідок радіаційного впливу. Лише після того, як це завдання виконано, клітина може виділити ресурси на виробництво меланіну.
"Механізм відновлення ДНК, по суті, говорить усім іншим механізмам у клітині: "Зупиніть усе і дайте мені працювати спокійно". Одна система ефективно паралізує іншу, доки корекція ДНК не досягне свого піка, який відбувається через кілька годин після ультрафіолетового опромінення", — пояснює Карміт Леві, біохімік і молекулярний біолог з Тель-Авівського університету.
За словами вчених, відновлення ДНК може навіть використовувати деякі компоненти механізму пігментації, щоб максимізувати шанси клітини на виживання та мінімізувати ймовірність мутації.
"Це наукове відкриття виявило молекулярний механізм, який може стати основою для подальших досліджень. Вони можуть привести до інноваційних методів лікування, які забезпечуватимуть максимальний захист шкіри від радіаційного ураження. У довгостроковій перспективі це може навіть сприяти профілактиці раку шкіри", — каже Леві.
Ультрафіолетове випромінювання від сонця та соляріїв може пошкодити ДНК у клітинах шкіри. Якщо з часом накопичується достатнє пошкодження ДНК, це може спричинити неконтрольований ріст клітин, що може призвести до раку шкіри.
Тип ультрафіолетового випромінювання, який називається UVB, спалює верхні шари шкіри (епідерміс), викликаючи сонячні опіки, тоді як UVA-випромінювання проникає до нижніх шарів епідермісу, де спричиняє пошкодження клітин та ДНК.
