Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
На правах реклами
Кондитер-технолог за освітою, Федір Самбурський на початку 2022 року залишався в оточеному Ірпені, де випікав хліб для місцевих мешканців. Після звільнення Київщини вирішив не стояти осторонь і вступив до лав саперів.
На Херсонщині, поблизу Кринок, чоловік отримав важке поранення — над ним вибухнув ворожий FPV-дрон.
— Після прильоту дрона-камікадзе єдина ціла кінцівка, що в мене залишилася, — це була ліва нога, — згадує Федір.
Насправді, навіть її довелося рятувати. У Миколаєві 16 лікарів боролися за його життя, переливши 18 літрів крові за 17 днів.
Через важкі ушкодження були травмовані й очі, тому перші місяці він міг тільки лежати та майже нічого не розумів.
Важливе значення для одужання мала підтримка близьких. Особливо — мами, яка щодня читала йому новини та повідомлення від друзів. Також Федір помітив, що краще реабілітуються ті, кого підтримує хтось близький: дружина, мама, сестра. Друзі також приїжджали, щоб підбадьорити, а найбільше надихали побратими, які пройшли схожий шлях.
— Приклад працює краще за будь-яких психологів, — перконаний ветеран.
Перші плани ще в лікарняному ліжку
Приблизно через пів року після поранення, ще лежачи в ліжку та чекаючи операції на оці, Федір почав планувати майбутнє. Навесні 2024 року виникла ідея відкрити інклюзивну автошколу, у якій би вчилися кермувати люди з інвалідністю.
— Я ж лежав 9 місяців, практично як дитина, тому можна сказати, що народився заново. Запротезувався – і з осені пішов реалізовувати задумане.
Сьогодні у Федора кавʼярня ветерансько-інклюзивного спрямування в Києві. Нещодавно відкрив ще одну — в Ірпені. Паралельно пише книгу для дітей про війну, особисті кордони та як вберегти себе в цьому буремному світі. І продовжує обдумувати нові ідеї інклюзивних бізнесів, які мріє реалізувати сам чи у партнерстві.
До Федора часто звертаються інші травмовані ветерани за порадою, як скористатися можливостями реабілітації чи державними програмами підтримки. Він ділиться своїм досвідом, бо добре знає, як це — починати спочатку.
Рухатися вперед попри все
Федір скористався безоплатними можливостями від держави й отримав два крісла колісних — звичайне й електричне. Розпочав протезування, хоча перша кисть була експериментальною і її довелося повернути. Але саме його зворотний зв’язок допоміг виробнику вдосконалити конструкцію. Сьогодні Федір знає людей, які користуються новими моделями, створеними з урахуванням його коментарів. Його енергії, здається, вистачить ще на багато нових проєктів.
— Головне — не зупинятися. Доки життя триває, треба рухатися, — переконаний наш герой.
Для тих, кого цікавлять можливості безоплатної реабілітації в Україні, залишаємо покликання на короткий гайд від ПРООН: https://www.undp.org/uk/ukraine/publications/bezoplatna-reabilitatsiya-v-ukrayini-yak-otrymaty-dopomohu
Дізнайтеся самі та поділіться з тими, кому це може допомогти.
Матеріал створено в рамках інформаційної кампанії ПРООН #БезВасНіяк, яка реалізується в межах проєкту "Протимінна діяльність в Україні" за фінансової підтримки урядів Іспанії та Республіки Корея.
