Зміст:
  1. Робіть, що можете, з тим, що маєте, там, де ви є
  2. Рутинні речі можуть рятувати
  3. Не знецінюйте свій біль
  4. Не займайтеся нав’язливим самокопанням 
  5. Мрійте, щоб знаходити сенси, та плануйте
  6. Зліться – це нормально
Як шукати ресурси й триматися, щоб пережити гірші часи, – LIGA.Life розповіла дитяча і сімейна психологиня Катерина Гольцберг.

Робіть, що можете, з тим, що маєте, там, де ви є

Весь час треба моніторити власні можливості. Можете щось робити – робіть. Не можете – намагайтеся перелаштувати життя до формули "роблю, що подужаю зараз". 

Займіть себе приємною справою. Якщо захоплено займатися чимось, "можна пропустити навіть апокаліпсис". 

"Моєму сину, коли переключається на математику, стає настільки цікаво, що він тоді не розмірковує про обставини й війну навколо. Хоча теж переживає", – розповідає експертка. 

Рутинні речі можуть рятувати

У всіх різні ресурси на переживання різних подій. Нещодавно під час лекції Гольцберг в одній школі згасло світло – одна вчителька через це пішла. Не могла сидіти в темряві. Інша запропонувала ввімкнути ліхтарики на телефонах. Важливо намагатися створювати для себе безпечний простір і знати, від чого ви заряджаєтеся.

Накопичення і заощадження власної енергії, щоб витратити в потрібний момент, має бути хорошою звичкою. 

Мова про рутинні речі, які приносять радість. Те, що наповнює та відновлює. Це можуть бути близькі люди поруч, їжа, солодощі, домашні тварини.

"Я наразі дозволяю дитині час від часу їсти чипси та грати в комп’ютерні ігри, – розповідає Гольцберг. -  Дитина постійно пригортає кота, від якого підзаряджається, а той не протестує". 

Рятівним може бути переглядання домашніх фотографій. Діти люблять слухати родинні історії, як мама і тато зустрілися, закохалися, побралися. Або читання. Психологиня радить звернути увагу на напівпригодницькі твори, наприклад книжки Фенімора Купера або Джека Лондона. "Це занурює у трохи інший світ, дає фантазії розгулятися. Щоб ми могли не тільки переживати саме той стан, який маємо зараз, а жити поряд із героями, які теж долають певні труднощі", – пояснює психологиня. 

Загалом, читайте що завгодно. Осмислюйте прочитане – тоді це даватиме ресурс. 

Батькам, які пропонують дітям книжки, де "добро перемагає зло", не завадить за слушної нагоди їх обговорювати. "Бо метафора виходить незакінченою. Так, добро перемагає зло, але хтось же доклав до цього зусиль. Добро перемагає зло, якщо ми цього хочемо і щось для цього робимо, це доречна метафора", – вважає експертка. 

Обговорюючи книжки про перемогу Гаррі Поттера, дитина може сказати: "Він же чарівник". Батькам варто звернути увагу – так, але також людина, яка має власну силу, бажання спротиву тощо. 

Не знецінюйте свій біль

Не знецінюйте почуття суму, печалі, горювання. Вони можуть допомогти вийти на посттравматичне зростання. Коли людина, попрощавшись із минулим, знаходить сили вийти з "мінусу" на рівень "нуль" і рухатися від нього. Печаль є важливим компонентом щастя і допомагає рухатися далі.

Не займайтеся нав’язливим самокопанням 

Нав’язливі думки, що зосереджуються на негативному досвіді, зазвичай приходять, коли лягаємо спати й намагаємося усвідомити, як пройшов день. Хочемо отримати швидке рішення проблеми, а його нема, і ще більше накручуємо себе. Через зацикленість на цих сценаріях не бачимо рішень.

Іноді треба скористатися принципом героїні твору "Віднесені вітром" – подумати про це завтра:

"Треба вчитися відкладати певні рішення. Мова не про "довгий ящик", а хоча б до ранку". 

Бути наодинці з нав’язливими думками складно, і впоратися з цим допомагає спілкування. Але якщо вас знецінюють, з такими людьми бажано не спілкуватися. 

Мрійте, щоб знаходити сенси, та плануйте

Вигадуйте собі справи та проєкти на майбутнє. Відмовлятися від великих мрій не варто. Бо саме мрії, навіть сміливі, можуть підтримати в темні часи, підкреслює психологиня: "Якщо позбудемося мрій, втрачаємо сенс. Найсміливіші мрії можуть здійснитися, якщо рухаємося в їхньому напрямку. Або якщо не можемо рухатися, то хоча б лежимо в цьому напрямку". Мрії – це погляд у майбутнє, якого прагнемо як психічно здорові люди. 

Наразі ми позбавлені можливості планувати надовго, але намагатися жити одним днем – утопія й ознака нездоров’я, зауважує психологиня: "Якщо людина живе одним днем, то яка різниця загалом? Можна піти й програти все в азартні ігри". Треба планувати на невеликі проміжки часу. 

Зліться – це нормально

"Злості не може не бути. Ми відчуваємо несправедливість, злість – двигун, який дає більше сил", – зауважує Гольцберг. Ми не маємо себе карати за злість. Але важливо розуміти, чому ми злимося? Хочемо встановити справедливість? Чи є якась образа? Якщо так, маємо розібратися, що і чому ображає. 

Навчіться аналізувати джерело своєї злості й переводити її в конструктивне русло. Замість того щоб шукати, з ким побитися, нарубайте дрова, наприклад. Зробіть щось таке, що дасть можливість вийти стресу, але не зашкодить іншим.