Від понеділка до понеділка: як вберегти психіку, коли повітряна тривога виє і вдень, і вночі

З першого дня повномасштабного вторгнення ми фактично живемо від однієї повітряної тривоги до іншої. Звуки сповіщення небезпеки стали дещо звичними, однак все одно, і це логічно, вони змушують нас хвилюватися. Дехто відчуває паніку, хтось агресію чи безсилля і відчай. Усі ці реакції природні. У такий спосіб мозок шукає найкращі варіанти нашого порятунку та мобілізує усі ресурси організму задля цього. 

До речі, саме через це ми часто відчуваємо втому, бо фактично спрямували усі сили на порятунок. Як результат: виснаження, безсоння, апатія.

Оскільки останніми тижнями Росія в істеричній агонії особливо активно атакує українські міста, ми перебуваємо у постійній напрузі. Що саме відбувається з нашим організмом у такі моменти, як ми можемо мінімізувати вплив стресу на здоров'я та чому не варто боятися психічних розладів та посттравматичного стресового розладу. 

Страх та тривога як здорова реакція

Одразу почну з того, що не варто надто зневажати ці почуття. Так, вони неприємні, але природні для нас. Мозок влаштований у такий спосіб: все, що нам невідоме або непідконтрольне, викликає страх. 

Тож коли ми чуємо сигнал повітряної загрози, настає перша стадія стресу — тривога. У цей момент до мозку надходить сигнал про небезпеку, що активізує гіпоталамус. Він же, по суті, відповідає за нашу готовність відреагувати на загрозу. Водночас відбувається мобілізація захисних сил організму. 

Тут є цікавий момент — мозок не розрізняє, наскільки небезпечна ситуація, та сприймає будь-який подразник як смертельно небезпечний. Саме ця його особливість і дозволяла нашим пращурам виживати у надскладних умовах, коли небезпека була фактично всюди. 

Тож варто подякувати своїй нервовій системі за чудову роботу.

І тут зазвичай виникає питання: що робити, коли тривога настільки велика, що фактично зупиняє життя, та як її зменшити? 

Насправді стан тривоги не можна назвати однозначно деструктивним. За своєю природою вона виконує функції запобігання ризикам при загрозі. До того ж її можна використати на благо собі та близьким.

Річ у тім, що коли ми відчуваємо страх чи тривогу, наш організм мобілізується, виділяється адреналін, норадреналін і кортизол, які, власне, і надають нам сили для запобігання можливим загрозам.

Тобто для того, щоб знизити тривогу, достатньо правильно реалізувати потенціал нашого організму. Як варіант — зайнятися рутинною роботою. Це може бути монотонна діяльність, прибирання, планування робочих моментів або, як варіант, можна видалити давно не потрібні документи та фото в гаджетах. Можна допомогти іншим і зайнятися волонтерством.

У першому випадку – ми створюємо ілюзію контролю, відповідно починаємо менше турбуватися. У другому — активізується лобова кора нашого мозку, яка відповідає за мотивацію, логіку та морально-вольові якості. Як результат, ми стаємо більш зібрані та ефективні.

Допоможіть собі адаптуватися

Маю гарну новину: після стадії тривоги зазвичай настає стадія адаптації. Нервова система розуміє, що під час загрози ми вистояли, відповідно ситуація була не настільки вже й критичною. Починається формування потенціалу опору. Нормалізується кров'яний тиск та синтез білка. Людина починає краще засвоювати їжу, відновлюється сон. 

Але є одне "але". Щоб адаптуватися, та не перейти в третю стадію — виснаження, нашому організму потрібні сили. І тут ми можемо самостійно собі допомогти. 

Для цього варто дотримуватися кількох нескладних порад:

1. Слідкуйте за здоровим, регулярним харчуванням.

Як приклад, багато моїх знайомих нехтують сніданком, а дарма. Після пробудження в організмі людини підвищена концентрація кортизолу, відомого як гормон стресу. І саме повноцінний сніданок допоможе його нормалізувати.

2. Дотримуйтеся режиму відпочинку.

Розумію, наразі складно запланувати повноцінний сон. Але за можливості за годину до сну відкладіть гаджети та принаймні на деякий час забезпечте собі відпочинок. Ваш організм буде вам вдячний.

3. Піклуйтеся про себе.

Розмови з близькими, невелика фізична активність, перегляд улюбленого серіалу, догляд за собою. Ці прості речі насправді допомагають нам відновитися після стресу.

4. Дозуйте інформацію.

Часто пабліки та різні інформаційні канали нагнітають ситуацію, чим лише провокують тривогу. Тож раджу користуватися лише офіційними та перевіреними джерелами інформації.

Пам'ятайте, ви сильніші, ніж здається

Я чую багато заяв на кшталт: "Тепер у нас у всіх буде посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)", "Я точно тепер буду все життя на антидепресантах" тощо. 

Такі ризики є, але вони не такі великі, як видається на перший погляд. Як приклад, за статистикою, лише до 20% людей, які пережили травматичні події, мають ПТСР. 

Нервова система людини дуже адаптивна. Нам пощастило мати потужний механізм, який допомагає впоратися з найскладнішими обставинами. 

Але якщо ви відчуваєте, що вас турбують регулярні проблеми зі сном, постійна втома, пригнічений настрій, апатія — є сенс звернутися до спеціаліста. Що раніше ви подбаєте про себе та своє здоров'я, то швидше зможете повернутися до якісного життя, на яке ви заслуговуєте.