Facebook би плакав. Чи можуть роботодавці диктувати робітникам, як поводитись у соцмережах

У 2017 році українські ЗМІ активно обговорювали звільнення виховательки дитсадка Віти Черешньовської. Причиною стало фото в купальнику на особистій сторінці в соцмережах. Завідувачка назвала це "аморальною поведінкою", чим і обґрунтувала своє рішення. Лише після 6 років Віті вдалося довести в суді, що її звільнення є безпідставним. У 2023 році її поновили на посаді. 

Але у подібних історіях є інша сторона – інколи працівників асоціюють з імʼям компанії. Відтак пости в соцмережах можуть призвести до суспільного резонансу. 

Наприклад, у 2021 році Fozzy Group повідомили про звільнення маркетинг-директора одного зі стартапів Слави Баранського. Працівник запостив у соцмережах історії з концерту російського репера Басти, підписавши їх: "Красава Баста! Сільську тупість переможе тільки місто, яке кладе б… (ігнорує. – Ред.) на цінності села" та "Чому більшість пострадянських країн нормально розвиваються. А Україні дісталися лише "гідність" та "європейські цінності".

У компанії пояснили, що не поділяють зміст публікації і за результатами зустрічі з Баранським ухвалили рішення про звільнення.

Такі ситуації непоодинокі. Виникає питання: чи можуть роботодавці впливати на те, що постять працівники в соцмережах – їхньому особистому просторі? 

Про це LIGA.Life розпитала Тетяну Волошину, кар’єрну консультантку, HR Lead IT компанії Automat-IT, та Юрія Мандрика, заступника директора з кадрових питань у "ЛІГАБізнесІнформ". Також дізнались про досвід українських компаній із перших уст. 

Соцмережі та найом на роботу

Окрім освіти, досвіду роботи, знань мов та інших практичних навичок у сучасному резюме є графа "соцмережі". Але для чого?

Наприклад, у ТРЦ Gulliver пояснюють: "На основі інформації, яка є у вільному доступі (в соцмережах. – Ред.), роботодавець може скласти попереднє враження: дізнатися про хобі, інтереси, захоплення, професійні досягнення претендента на позицію тощо. Але звичайно ми розуміємо, що людина в житті може розкритися з іншого боку – як професійного, так і особистого".

Карʼєрна консультантка запевняє: не всі компанії переглядають Facebook чи Instagram потенційних працівників. Однак така практика дійсно існує, тож кандидатам слід це враховувати.

"Компанії бояться зіштовхнутися з негативними кейсами, коли робітники, які асоціюються з іменем компанії, роблять щось неетичне в соцмережах. Тож можуть продивлятися профілі під час найому, щоб зрозуміти, наскільки кандидат збігається за цінностями з бізнесом", – пояснює Тетяна.

Так у компанії Helsi продивляються Linkedin, Facebook, Instagram та інші соцмережі кандидата. Кажуть, що це допомагає зібрати більше інформації про потенційного працівника перед першим спілкуванням.

Теми-червоні прапорці, на які може звернути увагу роботодавець:

• демонстрація шкідливих звичок: надмірного споживання алкоголю та наркотиків;
• приниження інших, як бодішеймінг, ейджизм, сексизм тощо;
• відкрита агресія. 

"Подібні пости – своєрідна проєкція на те, як людина буде поводитись у ситуації, коли їй щось не сподобається на роботі", – пояснює Тетяна.

Грань між особистим та публічним

З однієї сторони, соцмережі – особистий простір людини. Однак з іншої, цей простір перебуває в публічній площині. Тож чи можуть компанії впливати на те, що постять публічно у своїх соцмережах їхні працівники? Розберімо це з юридичної точки зору.

"Кодекс законів про працю регулює лише трудові відносини між роботодавцем і працівником", – стверджує Юрій Мандрик та додає: "Звільнення (через поведінку в соцмережах. – Ред.) можливе лише за умови, якщо порушили посадову інструкцію, що передбачала роботу із соцмережами. Наприклад, SMM-менеджер виклав пост, який не відповідає вимогам і правилам роботи в соцмережах відповідно до посадових обовʼязків".

З іншого боку, якщо прибиральниця виклала пост, який набув резонансу, але ніяк не стосується її посадових обовʼязків, то її не мають права звільнити. Інакше це буде дискримінацією у сфері праці. Адже, за статтею 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. 

Винятком є лише порушення Угоди про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA), яку підписує працівник під час працевлаштування.

Наприклад, в NDA GameDev компанії Paga Group прописано, що малюнки, фото та частини коду ігор не можна використовувати у власних соцмережах чи портфоліо. За порушення працівник несе юридичну відповідальність. 

А в компанії Trionika з основною експертизою у залученні та монетизації інтернет-трафіку в EdTech та FinTech напрямках, всю офіційну інформацію про неї має право публічно розповідати лише СЕО або довірені особи (PR чи СОО) після затвердження.

Також компанії можуть проводити тренінги, формувати етичні кодекси чи давати рекомендації працівникам щодо поведінки в соцмережах. 

Наприклад, медична лабораторія "Ескулаб" не забороняє працівникам розповідати про роботу у своїх соцмережах. Однак є правила щодо використання айдентики бренду. Так заборонено: робити фото в купальнику у відділенні, використовувати нецензурну лексику на фоні логотипа, вступати в неналежні відносини з конкурентами (негативні коментарі, лайка, інші дії-приклади недобросовісної конкуренції).

А в мережі "Аптека доброго дня" є окремий фахівець, який моніторить комунікацію працівників у власних соцмережах у разі використання елементів бренду. Якщо виникають неприємні ситуації, то з робітником проводять комунікацію у форматі підказки чи рекомендації. 

Директор медіакомпанії SWEET.TV Олександр Резунов стверджує, що на початку повномасштабної війни провели бесіду з працівниками щодо інформаційної безпеки (не знімати роботу ППО, не переходити за сумнівними посиланнями). 

"Звісно, в нас є історія з конфіденційністю, тією інформацією, яку не можна розголошувати. Але це стосується виключно робочих моментів, усе особисте – котики, собачки, власні погляди на життя, фото з відпочинку – на здоров’я. Ми за цим не стежимо, не переслідуємо, не караємо", – додає Олександр. 

У Work.ua цінності, правила роботи всередині компанії та особливості корпоративної культури прописані в "Книзі новачка". З нею нові працівники ознайомлюються в перший день роботи. Наприклад, компанія має чітку проукраїнську позицію, тому не хотіли б бачити проросійські чи антиукраїнські пости в соцмережах працівників.

Подібний документ має компанія Uklon. У їхньому HandBook прописані рекомендації щодо оформлення та ведення профілю в соцмережах, щоб той виглядав максимально наповненим. 

"Окрім цього, є загальні правила, що члени команди не мають брати участь у дискусіях у соцмережах, які паплюжать репутацію компанії або окремих її представників. Також, не слід робити будь-які дискримінаційні, зневажливі, наклепницькі або образливі коментарі", – розповідають LIGA.Life представники компанії.

У комунікаційному агенстві Gres Todorchuk таких етичних кодексів немає. Однак всі можливі нюанси, бачення та позиції обговорюють із працівниками ще на етапі відбору в команду. 

"Тож, коли починаємо працювати, ми впевнені, що контролювати дописи нашого працівника в мережі не потрібно. Проте якщо виникає якась кризова ситуація, людині потрібна допомога чи порада, звісно, ми це обговоримо", – додає СОО агенції Дарія Любімова.

Підсумувати досвід компаній можна так: роботодавці очікують, що поведінка працівників у соцмережах буде відповідати цінностям компанії. 

Користь особистого бренду

Опитуючи компанії, помітили, що більшість із них заохочують побудову особистого бренду працівників. Деякі навіть проводять спеціальні тренінги, як дистанційний ліцей "Меридіан".

"Під час офлайн зустрічі з вчителями ми багато говорили про особистий бренд, зокрема, як вести соцмережі, щоб підсилити його, а відтак – бренд школи. Плюс ми допомагаємо створювати контент, тому що бачимо, що наші працівники зацікавленні в просуванні особистого бренду", – пояснює директорка ліцею Аліна Познанська.

Наприклад, в українському представництві корпорації Jysk є окрема спільнота працівників, які навчаються вести і розвивати соцмережі та завжди перебувають у курсі планів компанії. 

"Але є певні правила, щодо контенту. В основному це стосується айдентики бренду (кольорів, шрифтів). Також заборонені ненормативна лексика та сексизм. Все інше – цілковита творчість та бачення колег", – розповідають у пресслужбі компанії.

В Uklon є програма бренд-амбасадорів для тих працівників, які хочуть бути активними в соцмережах та ділитися експертизою. Компанія організовує їм навчання з побудови персонального бренду, роботи з негативом у соцмережах, перетворення особистих сторінок на корисний та цікавий інфопростір. 

Але чому компанії мають підтримувати ідею розвитку особистого бренду працівників?

За словами Тетяни Волошиної, це підсилюватиме бренд самої компанії, наприклад:

• Найом. "Люди хочуть працювати з людьми. Відповідно, якщо керівник маркетингового департаменту, який має прокачаний бренд, працює в цій компанії, то у людей автоматично є довіра до неї. Адже такий спеціаліст не буде працювати абиде", – пояснює Тетяна.
• Доступ до інформації. Розвинений особистий бренд – це ще й про корисні знайомства та впізнаваність. Відтак отримати інформацію таким працівникам легше. Ці знання та експертизу вони приносять у компанію.

Поради для роботодавців та працівників

Підготуватися та передбачити всі неприємні ситуації в соцмережах – неможливо. Однак слід памʼятати про декілька базових правил, які допоможуть знизити ризик їх виникнення.

Для роботодавців:

• Сформуйте цінності компанії.
• Пояснюйте, навчайте, радьте працівникам, як максимально екологічно вести соцмережі. Однак памʼятайте: ви не маєте права забороняти висловлювати свою думку, публікувати фото, які не стосуються роботи, тощо.
• У разі виникнення неприємної ситуації, вирішуйте все в індивідуальному порядку.

Для працівників:

• Памʼятайте, що соцмережі – це площа. Тож те, що ви там кричите, чують і сприймають інші люди.
• Можете закрити сторінку або не вказувати місце своєї роботи, якщо не будуєте особистий бренд.
• Несіть відповідальність за свої слова, тому що інтернет памʼятає все.