Щоб щепити дитину проти сказу після укусу, батькам доводиться "воювати" з лікарями
Ілюстрація Depositphotos.com
Зміст:
  1. Як медики відмовляли від щеплення в лікарні
  2. Наскільки виправданою є відмова батькам у вакцинації дитини після укусу тварини
  3. Якщо рабіологи відмовляють вам у вакцинації:

12-річний киянин Іван Аніцой у червні цього року разом із сестрою поїхав гуляти у "Гідропарк" (популярна серед киян зона відпочинку поруч із Дніпром). Дозволу у батьків не питали.

Гралися біля водойми, бризкали водою один на одного. Загравшись, Іван не помітив позаду вуличного собаку. Тварина, ймовірно, злякалась, коли вона потрапила на неї, і хапнула дитину за стегно.

Хлопець згадав настанови мами Тетяни, яка ще раніше розповідала йому, чому треба стерегтися диких і безпритульних тварин. Тож одразу поїхав додому.

У рекомендаціях Центру громадського здоров’я МОЗ вказано: якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) – негайно до лікаря. Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.

Як медики відмовляли від щеплення в лікарні

Обробивши місце укусу у сина, Тетяна поїхала в найближчу від дому лікарню – Київську міську дитячу клінічну лікарню № 2, сподіваючись на профілактичний курс антирабічного щеплення для Івана. 

У лікарні дитині обробили рану та почали переконувати жінку в непотрібності вакцини. Мовляв, треба шукати ту собаку та спостерігати за поведінкою тварини. 

Матір згадує образливу для неї розмову:

"Черговий лікар разом із медсестрами почали підіймати на сміх мої побоювання, що дитина могла заразитися сказом. Лікар казав: "Вакцинація не потрібна. Якби вас вкусила скажена лисичка, ми би всі зібралися вакцинувати".

На її думку, лише погрози написати заяву в поліцію подіяли на медперсонал, тому їй сказали прийти на другий день до рабіолога. Жінка так і зробила. Але рабіолог також переконував, що Івану вакцинація не потрібна. Говорив, що в Києві давно не фіксували сказ. Що тварина не з окраїни, тому ймовірність заразитися низька.  

"Я вмовляла, згадувала свої знання щодо вакцинації, він врешті погодився. Хоча розповідав мені, що йду найлегшим шляхом. Бо треба спостерігати за собачкою, а не травити дитину вакцинами. Я говорила, що з переляку син не роздивився, як собака виглядала та чи поводилася дивно", – пригадує Тетяна.

Наразі Іван вже закінчив курс антирабічної вакцинації. Всі вакцини отримав у згаданій лікарні №2. Вакцини безоплатні та гарантуються державою, адже сказ – смертельна хвороба.

Утім, Тетяна бачила, як у цій лікарні людей відправляли додому без вакцинації. Жінка стала свідком розмови іншої мами з сином: "Вони йшли перед нами, мама каже хлопчику: "Чого педіатр нас сюди відправляв, рабіолог сказав, що вакцинуватися не треба".

В українській Facebook-групі щодо вакцинації скарги на цю лікарню щодо відмови у вакцинації від сказу – непоодинокі. Є розповіді різної давності, як торішні, так і свіжі.

"У вакцині від сказу нам категорично відмовили, аргументуючи тим, що нас вкусила собака, а не скажена лисиця", – кілька тижнів тому скаржилася Яна Кір.

"Моїй дитині взимку теж відмовили у 2 дитячій лікарні", – написала Ольга Шаманська.

"У цій лікарні відмовилися вакцинувати мою племінницю, яку вкусив щур зо два тижні тому. Сказали, немає потреби", – додала Анна Корбут.

Завідувачу відділення анестезіології та інтенсивної терапії Київської міської дитячої клінічної лікарні №2 Сергію Гнатюку відомо, що у їхній клініці відмовляли батькам щепити проти сказу.

"Мені відомо про випадки, коли наші рабіологи відмовляли, бо не було показів для антирабічної допомоги. Покази до вакцинації – пошкодження шкіри людини та неможливість спостерігати за твариною. Також підлягають стовідсотковій профілактиці через щеплення, наприклад, укуси кажанів та їжаків", – каже Гнатюк.

А як же поширена скарга батьків на поради рабіологів клініки йти шукати безпритульну тварину, за якою часто неможливо спостерігати? На це запитання Гнатюк відповів: "Сподіваюсь, такого більше не буде". І запевнив, що дефіциту антирабічних вакцин немає. 

Довідка:

  • За даними Центру громадського здоров’я, цьогоріч у країну надійшло 61 850 доз антирабічної вакцини. У медзаклади Києва надійшло 2500 доз.
  • На 1 серпня у медзакладах, які надають антирабічну допомогу, є ще 55 620 доз антирабічної вакцини та 35 873 дози антирабічного імуноглобуліну.
  • Від початку року повний курс щеплень проти сказу отримали 275 людей, ще понад 5000 – на стадії вакцинації.

"Розумієте, батьки дивляться зі свого боку, лікар – зі свого. Вакцини можуть дати реакцію, що завгодно може бути. Про ускладнення ніхто не думає. Буває, за вакциною звертаються, коли у дитини шкіра неушкоджена, відбулося тільки ослинення. Ба більше, батьки можуть спостерігати за твариною. Але вони цього не роблять, а хочуть вакцину", – додає лікар.

Гнатюк обіцяє: кожен випадок розбиратиме разом з рабіологами. "Якщо батьки приходять до нас у клініку за вакциною і їм відмовляють, можна поставити мене до відома і розбиратимемося", – підкреслює він.

Департамент охорони здоров'я Києва на запит LIGA.Life відповів, що екстрена вакцинація антирабічною вакцинацією у столиці проводиться у трьох дитячих лікарнях – Київська міська дитяча клінічна лікарня №1 ( на 28 серпня наявна одна доза), Київська міська дитяча клінічна лікарня №2 (залишок – 281 доза), Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району м. Києва (наявні п’ять доз).

"Протягом 2021 року щеплення антирабічною вакциною отримали 470 дорослих та 54 дитини. Скарги від громадян про відмову в екстреній профілактиці сказу антирабічною вакциною не надходили", – повідомляють в департаменті охорони здоров'я Києва.

Наскільки виправданою є відмова батькам у вакцинації дитини після укусу тварини

Сказ – це інфекційне захворювання тварин і людей. У людини інкубаційний період триває зазвичай 1–3 місяці. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через укус, подряпину шкіри, через потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки.

Заразитися можна як від дикої тварини (білка, їжак, лисиця, єнот), так і від вуличних собак і кішок.

Домашня тварина, яка має вільний вигул, також може принести сказ додому.  

"Для профілактики сказу треба регулярно вакцинувати домашніх тварин, не контактувати з потенційно небезпечними тваринами, стерегтися безпритульних, тим більше диких тварин, які дивно тягнуться до людини, збуджені", – каже LIGA.Life лікар-інфекціоніст Медичного центру "100% життя" Віктор Третьяков.

Він пояснює: за протоколами домедичної допомоги людині, яку вкусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна), насамперед слід оглянути та ретельно промити рану мильним розчином з великою кількістю води. 

Дезінфікують рану не перекисом водню, а спиртовмісними антисептиками (70% спирту) або 5% розчином йоду, що нейтралізують вірус. Далі – накладаємо стерильну пов'язку, викликаємо швидку чи самостійно йдемо до найближчого медзакладу на огляд.

Третьяков додає, що у кожному травмпункті є рабіологічний кабінет: "Саме рабіологи визначають, що відбулося з постраждалою дитиною, чи є укушена рана, чи потрібно проводити серію вакцинації проти сказу".

Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, визначивши, до якої категорії, за рекомендаціями ВООЗ, належить конкретний контакт людини з твариною, пояснює інфекціоніст.

ВООЗ виокремлює три типи контакту з імовірно скаженою твариною.

1) Шкіра людини повністю неушкоджена, був контакт язика чи слини тварини з неушкодженою шкірою. У цих випадках ВООЗ рекомендує помити відкриті ділянки шкіри, людину не щеплюють. 

"Вірус сказу перебуває переважно в слині і потрапляє в людський організм, коли є порушення цілісності шкіри", – пояснює Віктор Третьяков.

2) Слина тварини потрапила навіть на поверхневі укуси, на ділянки шкіри навіть з невеликими подряпинами. Треба промити рану та починати вакцинацію проти сказу.

3) Один або багато укусів і подряпин, облизування пошкодженої шкіри, забруднення слизових оболонок слиною після облизування. Треба промити рану, розпочати курс вакцинації, за можливості ввести антирабічний імуноглобулін.

Тварину, яка укусила чи обслинила людину, ВООЗ рекомендує помістити в карантин і спостерігати за її поведінкою 10 днів. Якщо ймовірно скажена тварина померла – направити на лабораторне обстеження. Профілактичне лікування можна перервати, коли є докази, що тварина не скажена чи не була такою.

Але якщо тварину з підозрою на сказ не можна спіймати та протестувати на сказ, слід пройти повний курс щеплень.

Рабіолог може відмовити у щепленні і це буде виправдано тільки тоді, коли є документальне підтвердження наявності у тварини антитіл до сказу і немає пошкодження шкіри у людини, пояснює лікарка загальної практики-сімейної медицини, член правління ГО "Батьки за вакцинацію" Олена Кондратенко.

"Такий сертифікат дають на рік, реально вони є тільки у виставкових тварин, які рідко когось кусають. В усіх інших випадках вакцинація має бути розпочата і може бути зупинена, якщо тварина під наглядом і жива на десятий день після події", – підкреслює Кондратенко.

Якщо рабіологи відмовляють вам у вакцинації:

Ось які документи можуть допомогти, радить лікарка:

1) наказ МОЗ № 205 "Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ";

2) протокол "Організація та надання антирабічної допомоги";

3) курс антирабічних щеплень призначають відповідно до чинних інструкцій щодо застосування антирабічних препаратів. Офіційні оновлені інструкції є на "Ліки контроль"