Грудневе тепло із сюрпризами і Київська філармонія — культурно-синоптичні історії Наталки Діденко

Погода на вихідні 7-8 грудня

Щойно минули передріздвяні свята Варки-Савки-Миколая, як атмосфера вирішила змінити погоду.

Вихідними, 7-8 грудня, погода порадує теплом, хоча не обійдеться без вітру та опадів.

У суботу максимальна температура вдень сягатиме +0...+5 °C, а на півдні – до +10 °C. У неділю стане ще тепліше: +2...+7 °C у більшості регіонів, +6...+11 °C у південних областях, а в Криму – аж до +15 °C. Ночі залишатимуться прохолодними: від -2 до +4 °C, на півдні – до +7 °C.

Проте разом із теплом очікуються хмарність і вологість. У більшості областей пройде мокрий сніг, який перейде в дощ, від незначних до помірних опадів. Східна та південно-східна частини країни залишаться сухими, а в неділю вдень дощі припиняться і на заході.

Неприємним супутником вихідних стане рвучкий південно-східний вітер, у східних регіонах його пориви сягатимуть штормових 15-20 м/с. Це може створити дискомфорт, тож варто бути обережними.

Для людей із серцево-судинними або бронхо-легеневими захворюваннями варто заздалегідь подбати про профілактику. Але навіть серед хмар і дощів можна знайти позитив – грудневе тепло допоможе зекономити на додатковому опаленні.

Філармонія: місце, де оживає душа

Національна філармонія України – це не просто будівля в центрі Києва, а справжній осередок музичної культури та місце сили для багатьох поколінь українців.

Колись я співала в дитячому хорі "Щедрик", який зараз вважається одним із найкращих у світі дитячих хорів.

Ми готували тоді якусь серйозну, не "дитячу" програму і мали виступ у філармонії. Зайве казати, яким було хвилювання.

Репетицію проводив разом із нашою хормейстеркою, легендарною Іриною Сабліною, знаменитий приїжджий диригент. Через це ми, малі хористи, нервували ще дужче.

І ось на одній із репетицій щось пішло не так, диригент ніяк не міг зрозуміти, звідки звучить фальшива нота, чому все сиплеться і не досягає гармонії.

І він почав вибірково просити хористів по одному виконати частину партії. Я пам`ятаю, що від страху у мене підкошувалися коліна і я сподівалась на диво — що мене омине його вибір.

Але тут диригент пильно подивився на мене і спокійно попросив проспівати потрібну частину твору.

Я й до сьогодні, як це згадую, відчуваю раптову млявість у всьому тілі, підкошені злегка ноги, пересохлі губи, всі та все навколо розмите, ніби в тумані, і лише один яскравий чіткий силует старшого чоловіка, який вичікувально на мене дивиться.

Я зібрала всю свою дитячу мужність і волю в кулак і проспівала ті кілька необхідних нот.

"Добре, дуже добре" сказав диригент і звернув свій погляд на іншу жертву.

...Навіть зараз я пригадую оте миттєве відчуття полегшення, ейфорії та піднесення.

Я безліч разів була за ці роки у філармонії, саме тут я вперше слухала, стоячи і плачучи, гімн України, тут я видивляюсь у спогадах силуети моїх батьків, тут я чула зі сцени неймовірні слова та прекрасну музику, тут я сиділа в укритті під час повітряної тривоги, тут працюють неймовірні люди, тут виступають наші геніальні українські виконавці та закордонні зірки. І тут я відчуваю, що це приміщення у центрі Києва – одне з моїх місць сили. Впевненості та віри у себе.

Історія будівлі Київської філармонії: від купецького клубу до музичного осередку

І трохи історії, адже будівля Київської філармонії, розташована в самому серці столиці, не лише архітектурна перлина, а й жива історія культурного життя України. Її шлях розпочався у 1881 році, коли споруду звели для Київського купецького зібрання.

Цей амбітний проєкт став можливим завдяки підтримці Ради старійшин, яка отримала дозвіл на будівництво клубу. Бюджет був значним для свого часу – понад 40 000 рублів, проте коштів виявилося замало. Додаткові 30 000 рублів позичили у відомого купця й мецената Михайла Дегтерьова. Через це за будівлею закріпилась жартівлива назва "лавка Дегтерьова".

Архітектор Володимир Ніколаєв створив споруду, яка вражала величністю і чудовою акустикою. Тут проводили бали, концерти, літературні вечори та благодійні лотереї.

За радянської доби будівля змінила своє призначення. Спочатку її перейменували на Пролетарський будинок мистецтв, а згодом вона стала клубом "Більшовик". У 1934 році тут відкрили Палац піонерів, а під час Другої світової війни будівля стала офіцерським клубом для німецьких військових.

У 1944 році споруда стала домівкою для Київської філармонії. У 1962 році Колонну залу назвали на честь композитора Миколи Лисенка. Однак у 1980-х роках будівля пережила кілька аварій, у затоплених підвалах були знищені унікальні нотні архіви. Лише у 1996 році реставровану філармонію відкрили для глядачів.

Обов'язково завітайте у філармонію цього грудня: в програмі безсмертна класика, органне Різдво та новорічна феєрія.