Гривня, яку ви ще не знали: що розповідають гроші про нашу історію та культуру

Біля входу в атріум Українського Дому відвідувачі одразу потрапляють в інсталяцію художниці Даші Подольцевої. Інсталяція складається з декількох елементів: колажів візуальних та вербальних образів, повʼязаних із гривнею; зображень історичних документів, фотографій та електронних табло з обмінників. Це все символи, які мають безпосередній звʼязок із гривнею.

Це досить важка тема. Але треба було її легко показати, пояснює авторка основну ідею своєї інсталяції:

— Тому ми зробили тут цю тотальну інсталяцію, яка працює з розміром. Мені хотілося, щоб всередині була невагомість.

В рухомих рядках на табло використані реальні слова, які можна було побачити по всьому Києву, на початку повномасштабного вторгнення, звертає увагу художниця.

Організатори радять відвідувачам дивитись на інсталяцію з другого поверху Українського Дому. Тоді найкраще можна оцінити весь задум і побачити її об’єм.

На першому — експозиція, присвячена процесу створення і захисту грошей. У цій секції представлено весь цикл життя паперової купюри: від бавовни, яка використовується для створення паперових гривень до офіційного процесу знищення застарілих купюр через НБУ.

Після "смерті" деякі гривні отримали нове життя як елементи робіт художниці Терези Барабаш. Вона зробила інсталяцію у вигляді дитячої пісочниці та килима, який можна повісити на стінку. Задум цієї роботи полягає в тому, щоб показати відвідувачам, як речі, що ми вважаємо цінними, втративши свою первинну функцію, можуть набувати нового життя в новому контексті, формуючи нові історії та значення.

Ще одна секція виставки присвячена національній ідентичності. Це мультимедійна композиція. Адже тут візуальне мистецтво переплітається із відео та навіть аудіоелементами.

Тут можна зустріти архівні ескізи українського герба або вишиту сорочку у кольорах українського прапора, яка належить матері художника Віталія Кравця, Галині Іванівні Кравець. Вона зшила цей прапор ще у 80-х роках із двох сорочок їхнього дідуся (жовтої й синьої відповідно). Родина Кравців зберігає цей прапор дотепер як сімейну реліквію.

Велика частина секції присвячена українській державній символіці, розповідає один з кураторів виставки Олексій Ананов. Символіка, як і гроші, репрезентує нашу ідентичність, вони багато в чому пов’язані між собою.

Наприклад, художники в перші роки незалежності України, у 1992-93 рр. відтворювали український тризуб з монет часів Київської Русі, тобто періоду 10, 11, 12 століть.

Ще один цікавий період історії, представлений на виставці, стосується 20 століття. Тоді Україна двічі здобувала незалежність і двічі влада офіційно запроваджувала національну валюту: у 1918-му й у 1996 роках.

Цікаво, що обидва рази назва валюти була однаковою: гривня. Підтвердження цьому: відтворена копія десяти гривень 1918 року.

Водночас Олексій Ананов зазначив, що навіть у сучасній трансформації зовнішнього вигляду гривні за ці 30 років незалежності можна простежити вплив російської пропаганди:

— Зараз існують чотири технологічні покоління гривні. В цих поколіннях відрізняється зовнішній вигляд Ярослава Мудрого і Володимира Великого, наприклад. Спершу вони були з вусами, більш козацькі, а потім стали з’являтися з бородами. І дехто з істориків вважає, що це була одна із форм регресу, російського впливу. Адже так вони стали більш конвенційними для російських трактувань, візуальних принаймні.

З періоду часів античності на виставці представлені монети у вигляді дельфінів, які використовувались тоді як пожертва у храмах Ольвії.

Ще один експонат виставки, вартий окремої уваги — присвячений добі шістдесятників. А точніше проведенню збирання коштів.

Задонатити, щоб допомогти ЗСУ протистояти Росії — це сьогодні буденна справа для українців. Втім, традиція збирання коштів та благодійних аукціонів тягнеться ще з часів СРСР. Тоді відомі дисиденти збирались у своїх творчих майстернях й проводили благодійні аукціони, щоб зібрати кошти для художників, які повертались із заслання і нічого не мали, для підтримки родин заарештованих митців і для самих творців, які перебували за ґратами.

Хтось виставляв свої роботи, хтось сувеніри, кераміку, скульптури. На виставці Українського Дому представлено плакат, намальований відомим художником Іваном Марчуком, який закликав взяти участь саме в одному з таких благодійних аукціонів.

Загалом відвідувачі через гривню зможуть дослідити історію всієї української держави, починаючи від експонатів стародавньої гривні, реліквій з Львівського монетного двору, викупного Тараса Шевченка, до робіт Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків — банкнот УНР та бофонів, які використовувались в УПА.

На церемонії відкриття виставки "Гривня. Більше ніж гроші" були присутні голова Національного банку України Андрій Пишний, директорка Національного центру Український Дім Ольга Вієру, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, а також заступниця керівника Офісу президента Олена Ховальська та міністр культури та інформаційної політики України Микола Точицький.

За словами організаторів виставки, до цього проєкту залучена безпрецедентна кількість інституцій, щоб забезпечити присутність всіх необхідних експонатів, зокрема, Музей грошей НБУ, Державна архівна служба України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління, Центральний державний архів, Музеї літератури й мистецтва України, Національний історичний музей, Довженко-Центр. І це далеко не повний список.

Виставка, присвячена еволюції українських грошей, триватиме в Українському Домі до 11 травня.