Як сісти на шпагат за місяць. Історія однієї колоди

Мене завжди лякали й обурювали історії про дітей, яких на танцях чи гімнастиці садять на шпагат не зовсім гуманним чином – силою притискають додолу. Водночас все життя, а це цілу чверть віку, я мала упередження, що якщо в дитинстві ти не сів на шпагат, то зробити це у дорослому віці – на межі фантастики та здорового глузду. Фантастики – бо гнучкість тіла з віком знижується, а здорового глузду – бо ж навіщо силувати себе аж так?

У чому користь, брате?

Розтяжка сприяє еластичності м'язів, зв'язок та сухожиль, що запобігає травмуванню. Міцні м'язи стегон – запорука здорових колін. Також розтяжка покращує циркуляцію крові та лімфи. 

Сісти на шпагат – мета непроста. Щоб досягти її потрібно багато працювати над собою, зокрема психологічно. Тому подібний челендж – це тренування власної цілеспрямованості та витривалості.

Що я робила, щоб сісти на шпагат?

Крок 1. Знайшла тренування, що підходить

Напередодні дня "Х" я перебрала низку мобільних застосунків та відео на ютубі, які гарантують виконання повноцінного шпагату вже через місяць, а якщо ви не зовсім колода, то ще раніше. Я зосередилася на комплексах плавних вправ, що походять з йоги. Решту пропозицій я відкинула через проблеми з коліном. Досягти шпагату за допомогою випадів та інших вправ, що активно залучають коліна, – не для мене.  

Впродовж місяця я займалася за цією програмою.

Крок 2: Розминка

Я тренувалася зранку, перед роботою. Проблеми тут дві. Перша – іноді хотілося полежати в ліжку на 15 хвилин довше, а не гарувати на килимку. Друга – зранку я завжди “дерев'яна" і це аж ніяк не сприяє розтяжці. Якось я перенесла тренування на вечір і відчула значну різницю у гнучкості м'язів.  

Головне перед тим, як розтягуватися для шпагату – зробити розминку. Недостатньо розігріли м'язи – готуйтеся до травми та вкрай неприємних відчуттів. Я завжди займалася розтяжкою після рутинного заняття йогою. 

Крок 3: Розтяжка

Я займалася переважно статичною розтяжкою – найбезпечнішою з усіх видів. Статична розтяжка полягає у тому, що людина приймає позу і залишається в ній протягом 15-60 секунд. Таким чином м'язи розтягуються під вагою власного тіла. Зв'язки та сухожилля  розтягуються м'яко, що запобігає травмам. 

Крок 4: Послідовність

Найголовніше – це тренуватися регулярно і відстежувати свої результати, наприклад за допомогою фотографій чи щоденника.

День 1 

Розгорнувши каримат я усвідомила, що найважче позаду – я ухвалила рішення тренуватися. 

Протягом двадцяти хвилин я займалася звичною ранковою йогою, а потім ще дванадцять хвилин провела у маленькому персональному пеклі, що має назву “розтяжка".

Здається, я нарешті зрозуміла хто я. Я – Піноккіо.    

Мені здається, що я обрала хороші вправи – плавні й статичні. Я навіть отримала певне задоволення від них, якщо не зважати на моє зойкання замість “дихайте глибоко й ритмічно". 

Найбільше боюся, що завтра ходитиму як краб. 

День 4

Хоч у це складно повірити, але я бачу прогрес. Мені легше виконувати вправи та приймати пози, я нижче нагинаюся додолу. Окрім того, що я стала трішечки глибше “сідати у шпагат", мої ноги стали відчутно міцнішими. Цього я не очікувала аж так швидко. Після розтяжки відчуваю приємну втому в ногах. 

День 6

Цікаве спостереження: моя ліва нога гнучкіша ніж права. В останній я відчуваю неприємне натяжіння. Я хочу зрозуміти чому це так. 

12 хвилин вже не здаються такими довгими, як у перші дні.

Між іншим, на другий день у мене не було крепатури, та й взагалі немає. І це дивно.

День 7

Тепер я розумію, чому тренер говорить м'яким та спокійним голосом. Це, щоб її хотілося менше лаяти. Бо в процесі хочеться, дуже хочеться їй сказати все, що думаєш про оце “давайте ще", “прогніться дужче". 

День 12

Ось і перша травма. Я потягнула котрийсь із м'язів внутрішньої частини стегна. Сьогодні весь день трохи волочила ногу. 

День 15

Не бачу жодних результатів від тренувань. Зробила фото та надіслала сестрі. Вона сказала, що прогрес очевидний, а я просто його не помічаю.

Перший тиждень я займалася щодня і зрозуміла, що розтяжка, якій передує йога, знесилює. Тому надалі я займалася щотри дні. Це був оптимальний режим для мене.  

Чого я досягла?

На шпагат я не сіла. 

Правду кажучи, я на це й не дуже сподівалася. Хоча до шпагату ще ой як далеко, регулярні тренування вже дали результат. Десь наприкінці другого тижня тренувань я помітила, як зміцнити м'язи стегон: і зовнішні, і внутрішні. Я була просто в захваті від цієї трансформації. Моє тіло набуло чітких обрисів і я цьому тішилася (і досі тішуся).

Попри те, що я більше не прагну до шпагату, іноді все ж вмикаю відео і тренуюся разом із дівчиною з тихим і спокійним голосом. Це приємно і йде мені на користь.