Немає хліба і молока, але всі чекають перемоги. Яка ситуація у селах і містах біля Києва

Місцевим добре знайомий звук вибухів та стрільби. Вони знають, коли працює українське ППО, а коли – ворожа техніка. 

За останні 10 днів сирена стала частиною їхнього життя, а дефіцит продуктів та ліків – його реальністю. 

LIGA.Life розпитала місцевих жителів про ситуацію довкола, роботу комунальних та екстрених служб, а також настрої серед місцевих.

Сирени, мародери, окупанти

У Боярці загалом спокійно: військових дій як не було, так і немає. Тероборона постійно чергує, а на блокпостах справно перевіряють документи та багаж. 

"Лише чуємо, як працює в районі ППО. Завдяки їй в місті все стоїть неушкоджене. Хоча інколи вибухи настільки гучні, що вікна дрижать", – розповідає місцева жителька Софія.

Першу тривожну сирену містяни почули 1 березня, але звук був віддалений. Бомбосховища в місті є, проте, за словами дівчини, їхній стан бажає кращого. Більшість людей за потреби спускаються у власні підвали та льохи.

"Про випадки мародерства не чули. Напевно, тому, що всі вдома сидять. Вибігають лише в магазин: постояли в черзі і назад", – додає вона.

На околиці Києва у селищі Новосілки ситуація також під контролем. Техніки ворожої не бачили, лише сигнальні ракети та звуки роботи української ППО. 

"Всі моторошні звуки лунають з Василькова, Києва та Білої Церкви. На жаль, нам добре видно, як палав Васильків. Це було жахливо!", – розповідає Альона. У самому селищі зруйнованих об’єктів немає, додає вона.

Сирени стали справжньою проблемою, адже в перші дні їх було не чутно. Довелось завантажити застосунок "Київ цифровий", щоб відстежувати сигнали тривоги. З 2 березня їхня частота збільшилась. 

За словами Альони, в екстрених ситуаціях ховаються на паркінгу. Там хороші умови, навіть є вбиральня. Проте останнім часом залишається вдома і шукає там безпечне місце – ванну чи коридор. 

"Випадків мародерства в селищі не було. Проте у місті Вишневому, що неподалік, деякі персонажі намагались пролізти та обікрасти аптеку в магазині NOVUS", – зауважує дівчина.

На іншому кордоні столиці – в місті Ірпені ситуація напружена. На вулицях чутно бої, вибухи, постійно працює ППО. 

"Військової техніки окупантів не бачив, але чув вибух чогось важкого. Зруйнованих об’єктів безліч, серед них житлові багатоповерхівки", – розповідає Костянтин. 

З сиренами також проблеми. В деяких районах їх не чутно взагалі. Чоловік користується застосунком "Тривога!". Адже в місті щогодини лунає сирена, доводиться постійно бігти у підвал будинку.

Про випадки мародерства жодного разу Костянтин не чув.

Неспокійна ситуація у Василькові. Військових дій немає, а ворожої техніки не видно. Проте стрілянина все ж є, особливо після комендантської години, каже місцевий житель Сергій. 

"3 березня пролунав сильний вибух, аж ліжко задрижало. Хоча живу на шостому поверсі! Зруйнованих об’єктів чимало, зокрема житловий будинок, будівля ПТУ та коледжу НАУ. Чесно кажучи, коли обстрілювали останній та намагались захопити аеропорт, що неподалік від мого дому, емоції не витримали. Було до сліз страшно", – розповідає чоловік.

Сирени лунають щодня зранку до ночі. У місті є де ховатись як у бомбосховищах, так і у підвалі. За словами Сергія, кожен власноруч облаштував собі місце матрацами та стільцями.

Випадки мародерства в місті є. Про це повідомляє мер Наталія Баласинович. Проте де саме і що саме вони робили – невідомо. 

"У місцевій теробороні зловили 14 диверсантів. Ніхто навіть не підозрював: носили нашу зброю і одяг. Вони хотіли вбити людей, які були в бомбосховищі. Натомість вбили їх", – розповідає Сергій.

Неподалік Василькова є смт Глеваха. На контрасті – там тихо. За словами жительки Тетяни, відчувається захист ЗСУ. Часом від цього навіть мурашки шкірою.

"У нашому селищі сирен не чути. Можливо, тому що живемо не в центрі. Про них дізнаємось з місцевих груп у соцмережах. Почули – йдемо ховатися в льох. Там все облаштували самі: принесли матраци, ковдри, подушки. Спустили туди свічки, аптечку, їжу, декілька бутлів води. Все добре, але прохолодно", – розповідає дівчина, додаючи, що про випадки мародерства вона не чула.

У селищі Требухів, що неподалік Броварів, також тихо. Люди на вулицю виходять лише за потреби, зокрема в магазин. Військову техніку бачили лише один раз, але не ворожу. На території села вибухів та стрілянини не було. Проте звуки доносяться з сусідніх міст.

"Сигнали тривоги лунають як вночі, так і вдень. Проте чути лише відлуння з Броварів. Здається, на території самого селища немає рупорів", – розповідає Маргарита, яка з Києва тимчасово переїхала у селище.

Бомбосховище в Требухові є, але ним ніхто не користується. Кожен має свій льох чи підвал, тому ховаються всі там. Щодо мародерства, то таких випадків поки не було.

Комунальні послуги та екстрені служби

Водопостачання, газ, електрика та навіть інтернет у містах та селах за Києвом працюють. Щоправда, у кожному пункті є свої нюанси. 

Зокрема у Боярці зі стратегічних причин на ніч вимикають вуличне освітлення. Проте будинків це не стосується.

В Ірпені та Василькові бувають короткострокові відключення електроенергії. За словами Костянтина та Сергія, вона швидко відновлюється. У багатоповерхівках Василькова також вимкнули ліфти, щоб зменшити ризики аварій.

У Глевасі, Новосілках та Требухові все працює без перебоїв. Після вибуху біля телевежі у Києві тимчасово не працювало телебачення.

Щодо роботи екстрених служб, то у наших співрозмовників не було потреби викликати швидку, ДСНС чи поліцію. 

"У Вишневому працює лікарня, де надають безкоштовну допомогу. Також патрулює поліція", – розповідає Альона.

У Боярці розташовані обласні лікарні як дитяча, так і доросла, тому швидкі курсують постійно. Також Софія бачила декілька машин з приватних клінік. А в Ірпені постійно патрулює поліція, стверджує Костянтин.

Ікра є, а хліба немає

Спокійна чи напружена ситуація – неважливо. Дефіцити продуктів є у всіх містах та селах. Щоправда, як мережеві, так і приватні магазини відкриті щодня. Працюють за новим графіком у зв’язку з комендантською годиною.

У дефіциті базові продукти – хліб, молочні вироби, борошно, крупи, консерви, м’ясо та ковбаси. В достатку – дорога імпортна продукція.

В Ірпені черга стоїть по хліб. Молочних продуктів зовсім немає. Також бракує дитячого харчування та підгузків, каже Костянтин.

Магазин "Київхліб" в Требухові закрили. Проте мережеві "Фора" та "Каштан" продають батон та інші продукти першої необхідності. Також працюють приватні магазини, де продають хліб.

Подібна ситуація у Глевасі. Хліба, солодощів, печива та товарів для дому достатньо. Проте інших продуктів бракує.

За словами Альони, у Новосілках недостатня кількість хліба, яєць та навіть води. Доводиться їздити одразу у декілька магазинів, щоб знайти все необхідне. Проте сільська рада та деякі місцеві роздавали безкоштовно хліб та воду декілька днів тому.

"Моя мама працює в магазині "Коло" у Вишневому. Полички пусті, всього бракує. Вони намагаються постійно поповнювати прилавок, але деякі люди неконтрольовані. Набирають всього багато, щоб іншим не залишилось. Черги там також чималі", – додає дівчина.

У Боярці є дві проблеми – асортимент рідко поповнюють, а магазини працюють лише з 9 до 16. Хліба та інгредієнтів для нього (дріжджів, борошна) також немає. 

"У магазинах залишились солодощі, дорогі товари (хамон, морепродукти, елітні сири), заморожені овочі та алкоголь, який не продають. Декілька днів тому приїжджала вантажівка, яка продавала людям яйця, а також машина з безкоштовним молоком", – розповідає Софія.

Черги та дефіцит ліків

Дістати ліки складно. Адже у більшості міст аптеки не працювали перші декілька днів. 

"В мережі виставляють адреси аптек, де можна придбати ліки, наприклад, у Вишневому чи Києві. Проте туди так просто не доїхати. Всюди стоять блокпости, потрібна перепустка", – розповідає Альона.

У Боярці ситуація протилежна. У перший день війни містяни настільки злякались, що в аптеці стояли кілометрові черги. 

"Оскільки ліки скупили, деякі аптеки закрились. Зараз вони відкриваються, але про асортимент нічого не знаю. Серед відвідувачів зазвичай волонтери, які закуповують ліки для тероборони, дитбудинків чи дитячої лікарні", – розповідає Софія.

За словами Костянтина, в Ірпені бракує інсуліну.

Також є проблеми з графіком роботи, скаржиться Сергій. Він провів дві години у черзі, щоб придбати йод. Проте об 11:00 аптека так і не відкрилась.

У Требухові тотальної проблеми з ліками немає. За словами Маргарити, вона придбала все необхідне.

Настрій місцевих

"Місцеві допомагають. Місцеві волонтерять. Місцеві налаштовані на перемогу. Вони на боці незалежної України", – кажуть наші співрозмовники. 

"Волонтери організували транспорт для перевезення гуманітарної допомоги з Волині в Ірпінь. Приблизно 5-6 тонн вантажу, переважно одяг для дітей різного віку та продукти харчування. Я та ще 15 людей допомагали розвантажувати і сортувати", – розповідає Костянтин.

У Боярці люди допомагають обласній лікарні та теробороні. 

"З’являється новина, що в обласну лікарню потрібні продукти чи ліки. Через годину приходить повідомлення: "Дякуємо, більше нічого не треба". Так само було з теробороною: тільки з’являється повідомлення – люди наносять все, що треба", – розповідає Софія.

За словами Альони, в Новосілках люди стараються допомогти один одному. Наприклад, сусіди варять супи разом, а одна з них пече хліб. Також є окремі чати для кооперації і допомоги захисникам, розповідає Маргарита. 

Щодо тероборони, то у більшості містечок охочих більше, ніж потрібно. Наприклад, у Боярці в першу чергу запросили тих, хто має зброю. У більшості випадків це колишні військові, поліцейські та мисливці. Усі інші – в резерві.

"Записався в тероборону, але кажуть, що роботи немає. Коли знадоблюсь – зателефонують. Але взагалі Васильків став дуже патріотичним містом. Відчувається єдність і взаємодопомога", – зазначає Сергій.