Його називають просто – "король футболу". Легендарний бразильський футболіст Пеле – триразовий чемпіон світу з футболу (1958, 1962, 1970).

У футболці збірної Бразилії провів 92 матчі та забив 77 голів. Загалом в його активі – 1279 м'ячів, враховуючи товариські ігри.

Попри те, що про Пеле знімають фільми, він завжди був учасником реклам та соціальних проєктів, на його честь усього відкрили два музеї у світі.

Перший з них – в Луганську у 2012 році. 

LIGA.Life згадує історію того музею та розповідає про Миколу Худобіна, якого давно жартома називають послом дружби між Луганськом та Бразилією.

 

Один гол, який змінив усе життя

Йому було всього дев’ять років, коли прочитав у статті, що Пеле забив свій 1000-й гол. Хлопчика Миколу Худобіна так вразила ця новина, що він визначився, хто для нього – особиста футбольна зірка №1.

Батьки подарували Миколі великий альбом, який він заповнював вирізками з газет та журналів, марками, фото – всім, що вдавалося виміняти, де було зображення Пеле. Дитина заради таких важливих експонатів (у майбутньому) погоджувалася на доволі дивні обміни.

Наприклад, в одному з випусків журналу "Наука та життя" надрукували інтерв’ю Пеле, де він розповідає, як зіграв в Бразилії проти збірної СРСР. І опублікували фотографії Пеле та радянського воротаря Льва Яшина. За той журнал Худобін віддав маленький велосипед своєму другові.

Однолітки спочатку жартували над товаришем. Потім зрозуміли, що на цьому можна заробляти і також шукали інформацію про Пеле, щоби продавати Худобіну. А хлопець, щоб купити будь-яку історичну статтю чи фото про "короля футболу", здавав пляшки. І так збирав кишенькові гроші.

"Якось я побачив сумку з зображенням Пеле, в якій хтось ніс картоплю. Наздогнав цю людину, вмовив продати сумку за 10 рублів. Розбив скарбничку, попросив гроші у мами, купив", – згадував Худобін.

Батьки до такого натхненного колекціонування ставилися з розумінням, але не шкільна адміністрація. Матір кілька разів викликали в школу, де наполягали, щоби хлопця відвели до психотерапевта. Проте спеціаліст швидко заспокоїв маму, з хлопцем все добре: "Він нормальний і чудово розбирається у футболі".

Про своє майбутнє у футболі Худобін звичайно мріяв і грав у місцевій "Зорі" серед вісімнадцятирічних, проте травма коліна поставила хрест на професійній кар’єрі.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Три зустрічі з легендою: від ідеї про музей до її втілення

Зустрітися вперше з легендою Худобіну вдалося у 1997 році, коли Пеле приїжджав до Москви. Тоді під час зустрічі футболіст залишив автограф на книзі "Ера Пеле" – "Для Миколи, друга Пеле". Тоді ж і зробили першу спільну світлину. Тепер і книга, і фото – експонати в музеї.

Проте цікавіше, як у цей самий приїзд Пеле Миколі вдалося пробитися через всі прикордонні та митні бар’єри аеропорту "Шереметьєво" та увірватися до лайнера, де був футболіст і його дружина.

На той момент доступ на борт вже був закритий. Але Микола зумів зробити неймовірний кидок до свого кумира через все заборонені, закриті, секретні прикордонні зони та отримати спеціальний жетон із зображенням Пеле.

Загалом колекціонер та футболіст бачилися тричі: вперше – у Москві, двічі – в Бразилії.

На Батьківщині "короля", в Сантосі, Худобін познайомився з перукарем, у якого Пеле протягом кількох років стригся і голився. Той подарував майбутньому музею накидку, старі ножиці та бритву, якими стриг Пеле.

Також Худобіну вдалося побувати на стадіоні, де Пеле забив свій тисячний гол, з якого і розпочалося усе колекціонування. Там Микола зірвав травинки з поля та взяв бразильську землю – усе стало експонатами музею.

Довго луганський колекціонер збирав експонати по всьому світу. Викуповував реліквії у родин футболістів, які грали з або проти Пеле, звертався до різних клубів та федерацій, чимало вдалося привезти цікавого з Бразилії. Як результат, понад 3 000 експонатів, які вперше побачили у 2012 році.

Саме напередодні Євро-2012 в Луганську відкрився перший приватний музей Пеле. Серед експонатів і пам'ятний знак чемпіонату світу 1958 року ручної роботи, виготовлений з бронзи з позолотою, і вимпел "Пеле-Яшин" 1958 року з автографом Пеле, і золотий годинник, який Пеле подарував захисникові збірної СРСР Валентину Афоніну після матчу 1965 року Бразилія – СРСР, і унікальна фотографія Пеле, яка побувала на космічній орбітальній станції "Мир" з автографами космонавтів, і футбольний м'яч чемпіонату світу 1966 року, і особисті речі Пеле з його автографами.

Окремий стенд присвячений луганській "Зорі", футболісти якої у 1972 році стали чемпіонами СРСР, і були основою збірної країни на Кубку Незалежності в Бразилії. Унікальні свідоцтва про матч жителів обласного центру з бразильською командою "Флуміненсе" у 1963 році.

Біля музею Пеле – одразу три пам'ятники від Миколи Худобіна. Це сам монумент Пеле, поруч з ним – м’яч з усіма прізвищами ворошиловградської "Зорі", які стали чемпіонами у 1972 році.

Неподалік музею є єдиний у світі пам'ятник, присвячений футбольній дружбі України та Бразилії. Цей пам'ятник увічнив історичну зустріч між клубами з Луганська і Ріо-де-Жанейро, яка відбулася влітку 1963 року.

Життя музею після початку війни на Донбасі

Проте офіційно музей так і не відкрився. Він працював, туди постійно приїжджали екскурсії, але, за задумом Худобіна, музей буде офіційно відкрито лише самим Пеле. Тобто легендарний футболіст мав приїхати до Луганська та перерізати стрічку. Тим більше сам Пеле збирався приїхати у 2012 році до Луганська, але не зміг через стан здоров'я.

Адже це був перший приватний музей Пеле у світі. У його рідному Сантосі, де футболіст зробив свої перші кроки у професійному футболі, музей з'явився через два роки, у 2014 році.

Але відкрити музей Пеле так і не вдалося. У 2014 році в Луганську розпочалася війна. Музей закрили. А у 2016 році стало відомо, що самого Худобіна терористи тримали у полоні три місяці.

Колекціонер вважав, що метою було відібрати все його майно. А відбирати було що. Тільки його футбольну колекцію оцінили в 1,5 млн доларів. З експозицією та музеєм нічого не сталося, але й працювати в таких умовах володар приватного музею відмовлявся.

У 2018 році у російських ЗМІ з’являлася інформація, що Худобін хоче виставити свою експозицію на чемпіонаті світу, а далі – жодного слова про життя музею.

Проте місцеві в коментарі LIGA.Life підтвердили, що наразі музей в окупованому Луганську не працює.

Ми тривалий час шукали контакти Миколи Худобіна, але і ті люди, хто з ним спілкувався тривалий час вже після 2014 року наразі не знають, що з ним та з колекцією. 

Якщо у вас є інформація, то пишіть нам. 

Читайте також:

Хто такий Петро Яцик, що вклав мільйони доларів в українську освіту. Історія хлопця з села

Спорт – не поза політикою. 35 спортсменів, які загинули на Майдані та на Донбасі.

Нокаут, реванш, катмен і заробіток – 20 питань про бокс чемпіону Владиславу Сіренку.