Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську гідроелектростанцію. На Херсонщині оголосили евакуацію. Компанія Укргідроенерго заявила, що Каховська ГЕС після вибуху повністю зруйнована і не підлягає відновленню.
7 червня на онлайн-зустрічі з журналістами головний санітарний лікар Ігор Кузін заявив, що затоплення може потенційно спровокувати ускладнення епідемічної ситуації в Україні. Особливо це стосується групи гострих кишкових інфекцій.
Яка нині ситуація на півдні Україні і які ризики можливі – у матеріалі LIGA.Life.
Серед основних можливих наслідків підтоплення санлікар виділяє:
"Було мобілізовано 84 групи спостереження Херсонського, Миколаївського, Одеського, Дніпропетровського, Запорізького та Кіровоградського обласних Центрів контролю та профілактики хвороб. Ці групи спостереження забезпечують посилений контроль за якістю та безпечністю проявів. Станом на 15:00 [7 червня] не зафіксоване жодне відхилення у якості питної води", – стверджує Кузін.
Загалом дослідження поверхневих водойм та питної води проходять на декілька показників: мікробіологічні та вірусологічні, санітарно-хімічні (жорсткість, вміст солей, мінералів тощо), токсикологічні (вміст хімікатів, отрут), вміст нафтопродуктів або поверхнево-активних речовин.
В Херсонську та Миколаївську область перерозподілили бактерицидні таблетки, або засоби для знезараження питної води. За словами санлікаря, їх будуть використовувати та роздавати місцевому населенню після того, як вода піде на спад. Також будуть використовувати свердловини та привезену воду.
Нині запас бактерицидних таблеток достатній для забезпечення майже всієї Херсонської області щонайменше на 2 місяці.
Окрім того, на території Запорізької та Дніпропетровської областей щогодини відбувається посилений моніторинг радіаційного фону. Станом на 7 червня перевищень немає.
А в Одеської області розгорнули додаткові пости спостереження за морською водою. Тому що частина води, що піде на спад, буде просуватися нижче.
"Підтоплення – серйозний ризик проявів спалаху інфекцій, пов'язаних з питною водою", – стверджує Кузін.
До них зараховують:
"З 1 червня в Україні стандартно запускають посилений епідеміологічний нагляд за холерою. Саме південь ризикований з точки зору розвитку хвороби. Це такі регіони, як Крим, Севастополь, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Тому ми не виключаємо, що серед інфекційних захворювань після відходу води можуть виникати точкові випадки холери. З нашого боку зроблено все, щоб таких випадків в нас не сталося", – пояснює Ігор Кузін.
У разі неконтрольованої ситуації застосують карантинні обмеження. Наразі лабораторна служба готова до діагностики холери, стверджують в МОЗ. Рутинний моніторинг відбувається в усіх областях країни, щоб своєчасно контролювати ситуацію.
Після спаду води застосують профілактичні заходи. Зокрема території руйнування мають бути дезінфіковані, а вода пройде лабораторні дослідження. Для криниць та інших джерел води використають локальні водоочисні технології та засоби.
"У нас є достатня кількість лікарських діагностичних засобів, щоб продіагностувати будь-які гострі кишкові інфекції, включно з холерою. Тобто система охорони здоров'я готова на реагування. Застосування карантину можуть прийматися ситуативно в залежності від розвитку ситуації. Оцінку ситуації зможемо провести тільки після того, як вода піде", – підсумовує головний санітарний лікар.
Станом на зараз випадки перерахованих хвороб не зафіксовані.
"Що стосується Херсонської області, станом на ранок заклади охорони здоров'я, які функціонують на території, не були підтоплені. Ті лікарні, які знаходились в зоні ризику, евакуювали пацієнтів. В переважній більшості евакуація йде тими маршрутами, які були затверджені військово-цивільною адміністрацією", – каже санлікар.
Для організації евакуації в Херсонській області працюють 25 бригад екстреної медичної допомоги. У Херсоні виділили щонайменше 455 ліжок для евакуації маломобільних людей. Сьогодні цієї кількості цілком достатньо, стверджує Кузін.
"Медична допомога надається в повному обсязі за рахунок лікарень, які функціонують на території області. У закладах охорони здоров'я сформовані додаткові резерви питної води щонайменше на дві доби, щоб забезпечити роботу закладів безперебійно у випадку відключення водопостачання", – додає головний санлікар.
Ситуацію на тимчасово окупованих територіях поки що в МОЗ не коментують. Оскільки не мають доступу та достатньої кількості інформації.
Коментарі