Чи реально почати дивитися серіали та фільми англійською мовою за місяць
У прагненні нарешті почати дивитися фільми та серіали англійською мене не зупинила навіть новина про те, що Netflix заговорить українською.
Аргументів, щоб перемикатися на мову оригіналу можна почути багато. Найпоширеніший – зберігається суть діалогів та жартів. Хоча з останнім складно погодитися, бо адаптація жартів чи порівнянь в українському дубляжі іноді перевершує оригінал. А все через культурні особливості та локальні меми.
Для мене найголовніший аргументом, щоб впровадити англійську в своє щоденне життя, є можливість покращити володіння мовою. Не маєш часу на постійне інтенсивне вивчення – дивися хоча б 20-хвилинні відео на ютубі, щоб не відкотитися у своїх знаннях назад. Бо навіщо ж вчити мову і не користуватися нею?
Які в мене були завдання на початку експерименту і як вони змінилися
Початкова мета мого експерименту – дивитися по 20-30 хвилин будь-якого контенту англійською мовою, щоб згодом перейти на фільми і серіали без дубляжу.
З часом зрозуміла, що це працює не так. Вирішила визначити, в який час і що саме мені цікавіше дивитися. І об що я спотикаюся на шляху до мети.
Щоб краще розуміти обставини, розповім детальніше про свій рівень володіння мовою. У мене В1 – intermediate. Впродовж останнього року я вивчала англійську в мовній групі, тому мовного бар’єра вже не маю. Моєю ціллю перед курсами було почати читати англійською статті та інтерв’ю. Я до цього дійшла, хоч іноді ще потребую перекладач для окремих слів.
Також розвинулись мої розмовні навички і я стала краще сприймати англійську на слух. Принаймні, не губитися. І, що не менш важливо, не боятися помилок. Тут мене підтримає Бенні Льюїс – автор книжки "Вільно за три місяці", який впевнений, що освоїти іноземні мови під силу кожному, а говорити потрібно починати вже на старті та не зважати на поразки.
От і я не зважала, і, навіть перестала боятися, що когось насмішить, що я не знаю якесь слово, чи неправильно його вимовляю. На уроках я говорила, що думаю на пропоновані теми. І помітила, що легше тоді, коли маєш що сказати. Буцімто вмикається креативне мислення і фрази самі складаються в голові. І ти вже не стоїш перед німою стіною дослівного перекладу, не в змозі рухатися далі.
Що ж, читати я почала. Невеликі тексти за один раз, лонгріди чи інтерв’ю – розбивала на частини, бо концентрація падала достатньо швидко.
Наступний крок – відео та фільми
Викладачка, яка знає мій рівень, почувши про мій челендж, порадила не вимикати субтитри.
"Так ти вчиш свій мозок розпізнавати слова, які ти вже знаєш", – сказала мені Тетяна.
"А чи зможу я дивитися улюблені серіали англійською за місяць?", – запитала я.
"Залежно які. Про мафію та гангстерів – ні. Про науку та документальні – так", – пояснила Тетяна.
"Keep studying!" ("Продовжуй вчитися"), – додала вона.
Далі постало питання де взяти не просто час, а підхожий для вивчення мови час.
Так, зранку за сніданком англійська не пішла. Одночасно їсти і читати субтитри складно. Задоволення нуль, тому цей варіант я відкинула.
Особливо, якщо ютуб показав сповіщення про цікаве відео. В моєму випадку це психологія, мультсеріали, якийсь цікавий сюжет ВВС, Vox чи виступи на TEDx, Talks at Google або подкаст Джо Рогана.
Між іншим, проглянути свої ютуб-рекомендації чи сповіщення і поспостерігати, на що хочеться клікнути, може бути корисним ключем, щоб знайти підхід до себе.
Знаходила час, готуючи вечерю – слухала уроки BBC Learning English. Іноді був настрій глянути щось перед сном. На диво, після робочого дня це було ефективно.
Утім, на відміну від попереднього експерименту, цього я не дотримувалася щодня. Могла пропускати по пару днів – якщо ютуб не підкидав нічого цікавого, сама нічого не шукала.
Результат мого експерименту
На днях я увімкнула серію "Чорного дзеркала" і нічого зі мною страшного не сталося, коли не зрозуміла пару фраз. Суть серії зрозуміла, не читаючи перед цим опису до неї.
Що було до експерименту? Мене збивали з пантелику пара невідомих слів і все, далі я вже нічого не слухала, "зависала". Зараз я стараюся дослухати діалог або принаймні фразу до кінця і якщо вже точно нічого не зрозуміла – вмикаю перекладач. Зазвичай, це або одне ключове невідоме мені слово, або фразеологізм. Я перекладаю і дивлюся відео далі.
Головний висновок – дивитися те, що справді цікаво.
А от вибрати з потоку інформації те, що захочеться, в разі чого, передивитися повторно, це вже справді челендж.
У мене ж на черзі серіал Abstract. Без перекладу!