Історії

Їмо вдома | Що у холодильнику Андрія Худо: ресторатора, що відкрив Криївку, П'яну вишню, ще 100 кнайп

13 хвилин
Що у холодильнику Андрія Худо: ресторатора, що відкрив Криївку, П'яну вишню, ще 100 кнайп - Фото
Андрій Худо біля свого домашнього холодильника
31.10.2020, 09:16

Львівський ресторатор, бізнесмен та співзасновник холдингу емоцій !FEST Андрій Худо любить рибу з авокадо, має окремий холодильник на вино та пиво

- Холодильник у нас заточений більше на сніданки і щоб діти поїли впродовж дня. Бо обідаю я переважно або в ресторанах, або в Fest Republic, – каже Андрій Худо, корінний львів'янин, спізасновник понад сотні ресторацій та кав'ярень в Україні та за кордоном. 

 "Що у холодильнику" – регулярна рубрика, яка виходить на LIGA.Life. Ми заглядаємо у домашні холодильники рестораторів, експертів із їжі, спортсменів та інших цікавих людей, аби дізнатися про їхні харчові звички. 

Риба, стейки і навіть холодець

 

Ми не купуємо багато, переважно в Lе Silpo, там гарний підбір продуктів. Купуємо стільки, щоб з’їсти і їжа не залежалася. Коли був локдаун, теж не перекуповували продуктів. 

Переважно в нас у холодильнику свіжак, і менше приготовленої їжі.

Йдем по полицях. Дуже люблю готувати на відкритому вогні, вудити, подобається присмак димки. Бувають на вихідні зустрічі з друзями, останніми вудив голець і лосось за містом. 

Купував свіжу рибу, ніякого маринаду не додавав. Просто в марлю обернув і три години робив гаряче копчення при температурі 70-80 градусів. Дуже файна риба виходить. Якщо любиш крафтове пиво, то добре заходить. Лишилася риба, привіз сюди. 

Йдемо далі. Друга полиця – під вино. Тут різні крафтові сири, львівські, італійські, з супермаркету, є з екоферми "Плай", бринзу любимо карпатську. 

Фруктова полиця в нас окремо.

І – холодець! Я його нечасто їм – на Великдень і Різдво. Але деколи може бути така оказія, що мені теща робить. Це святе! 

Не знаю, в кого з рестораторів вдома є холодець! (сміється) 

То вже такий немодний олдскул. Але, курва, він такий смачний! Відмовитися нереально. 

Не знаю, як там в трендах, але ми сім’єю дуже любимо салат з квашеної капусти. Теж теща квасить. Огірочки тут теж її.

З соків беремо томатний або яблучний для дітей від Galicia, вони файні роблять. Броколі не дуже по моїй частині, більше дружини. І є свіжі грибочки. 

Цілий блок молочки, йогурти різні на сніданок. Від "Молокії" бачу. Любимо купувати молоко від Кооперативу молока, споживаємо щодня. Це з корів породи джерсі, їх завели тут кілька років тому.

Крафт – основний в нас зараз (сміється). Люблю молоко, але більше по йогуртах і кефірах. Дітвора каші на молоці їсть. Напевно, закуповувалися вчора-післявчора і так затарилися (сміється, пояснюючи, чому так багато молочки на полицях – Ред.). 

Люблю м’ясо, переважно витримані стейки – тібон або рібай. Або в Сільпо беру і сам готую, або в Бернардинах замовляю, щоб мені підготували вирізку, або на "Дуже високій кухні". 

Роблю стейки на відкритому вогні. Це прикольно і швидко.

Довше вогонь робиш, щоб був жар. І 2 хв готуєш стейк з одного боку, 2 хв – з іншого, м’ясо чуть-чуть подихало, ще по хвилині – і шикарний Medium Rare (м’ясо червоне всередині, соковите – Ред.).

Є ще в нас в холодильнику курчата табака – то більше для дітей. Хамончик деколи до крафтового пива споживаєм.

І риба. Коли їдемо влітку відпочивати – переважно в Грецію, Італію – присідаємо на рибу, втягуємось. А коли вертаємось в Україну, то хочеш не хочеш м’ясо починає залазити у раціон. Як павук! Ми все ж м’ясна країна. 

Але стараємося вдома тримати рибну лінію. Є червоний лосось, люблю стейки з тунця.

Якщо зробиш його на вогні з димкою, легкою прожаркою – дуже смачний! 

Любимо оселедець. А ще устриці. Але їх у холодильнику немає, бо свіжі треба одразу брати і їсти. 

Друга камера – заморозка. Стараємося її не набивати. Там є зелень для салатів. Заморожені овочі можуть бути – гарбуз, кавунчик. Є ще креветки і різнокольорові пельмені. Малий Юра любить, тому для нього завжди чергові мусять бути (сміється). 

Є кошик фруктів ще поза холодильником: гранати, банани, яблука, виноград, ківі, апельсини. І – рекомендую й мама моя завжди нам приносить – горіхи, вони дуже поживні для організму. Їжте горіхи!

Вдома і в офісі завжди стоїть дзбанок з водою з лимоном, на офісі дівчата ще м’яти кидають. Стоїть на столі і маю за день його випити – 1,5-2 л. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

 

Окремий винний холодильник

 

Тут маю улюблене пиво до лосося, хамона чи сиру – траппістське Orval. Його роблять лімітовану партію в Бельгії на кордоні з Францією. Воно темніше і має класний характерний смак. З "Правди" нашої пиво пробую завжди. 

Якщо любите більш фруктове пиво, спробуйте Kriek – це пива, які доброджують на відкритому повітрі, можуть бути з вишнею, малиною, більш кислі. Kriek Boom раджу. 

Вина тут маю – українські, з Коблево, сидри від Berry Land, грецькі вина, бо ми в Греції були. У нас політика така – куди їдемо, звідти веземо. 

Але найкращий напій для мене – віскі. Не розбавляйте віскі льодом. Я коли був малий, теж таке робив. 

А потім поїхав в Шотландію по віскікурнях, були дегустації, мені дали витримане віскі – 20-25 років. І кажу їм: "Дайте льоду". А віскікурець на мене подивився: "Ми робили це віскі стільки років. Ти хочеш у цей божественний напій залити бозна-якої води?". Я це почув і після – тільки охолоджений кельчик, або вулканічні камінці.

 

Сніданок – обов’язково з кавою та авокадо

 

Обов’язково вдома має бути добра кава. Це святе. 

У мене традиція – зробити зранку доброї кави, еспресо. Після неї прокидаюся остаточно. Маю кавомашину. 

Мене завжди дивувало оце "італійська кава". Італійська кава, як і львівська – умовна. Навколо цього роблять культ і всі бавляться нею. 

Раніше ще була популярна кава по-східному, яку ми тут, звісно, називаємо кавою по-львівськи (сміється). Але кава, приготовлена в турці на вогні або на піску – теж крута. Ця традиція трошки відійшла, але думаю, має шанс повернутися. Бо і процес прикольний візуально, і кава смачна. 

Ми заглибились більше в каву у Fest Coffee Mission. Маємо свіжу каву цього року з Сальвадору. Ми працювали в Латинській Америці, шукали там найкращі сорти кави. Знайшли в різних країнах – Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа і Коста-Ріка. Це кава specialty. Постачаємо власникам кав’ярень, обсмажок. 

Треба себе шанувати. Краще скуштувати трошки, але смачного.

Мій улюблений класичний сніданок – авокадо, норвезька форель слабосолена або лосось, і фермерські яйця. 

Порізати, спецій трішки додати – посолити, поперчити – більше нічого не треба. А, і ще оливковою олією полити грецькою чи італійською. Залежно від того, куди їдемо, звідти привозимо олії на весь рік. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Може бути просто авокадо. Може бути авокадо з рибою. Авокадо, риба, яйця – це вже фул, бо дуже ситно, наїдаюся, і після того зазвичай уже не обідаю.

Інвестиційний банкір років 10 тому відкрив для мене авокадо, яке до того я ніколи не їв. Спробував – настільки поживне!

Але авокадо має бути не те зелепузне, а жирненьке, спіле, щоб ти його нарізаєш, а воно аж розпливається. Щоб аж гуакамоле можна було одразу зробити і на хліб намастити. Теж таке практикуємо. Закохався в цей продукт. Останні роки авокадо твердо на сніданок прижився. 

Альтернативою сніданку можуть бути канапки. Ікра на хліб чи риба на хліб – швидко і поживно. М’ясо на хліб не даємо вже давно. Відвикли.

Колись ми їли гречку з сосисками – і це теж був сніданок (усміхається). Але потім спробував те, що більше сподобалось, і все. 

Обід – риба або м’ясо з салатом

 

На обід чи якусь оказію в мене може бути стейк або риба. Залежить від того, чи виїжджаю в центр в ресторани, чи лишаюся в офісі. 

В офісі є трапезна. Переважно стараюся щось нетяжке. Форель, наприклад. Оскільки у нас немає доступу до моря, а хочеш їсти свіжу рибу, то маєш їсти те, що вирощують на твоїй території. 

У нас добрий короп, але він з кістьми. Карасі теж кістляві. А форель легко відділяється від кісток і смачна. Тому сконцентрувався на ній.

Якщо на офісі немає форелі, альтернатива – курка. 

Якщо хтось приїжджає і йдемо в ресторани, можна й хорошого стейку на обід рубанути. І вже буде тримати так, що вечеряти не треба. 

 

Вечеря 

 

Останнім часом вечеряємо вдома, з ковідом не сильно походиш ресторанами. Але можемо вийти кудись на вечерю, коли якась оказія, чи просто збадати конкурентів (збадати по-галицьки – оглянути, дослідити – Ред.). 

Вечеря має бути теж легкою, в бік риб. Наприклад, Мар’яна запікає овочі з тим же лососем, наприклад.  До риби салат може йти чи овочі. Крупи рідше. 

Улюблена риба – стерлядь. Її розводять під Львовом. У ресторанах її багато немає. У "Золоту форель" час від часу їздимо на стерлядь, в "Тароні" була, на "Високій кухні" теж є.

Можемо деколи замовити суші. Наша Катя дуже любить. От є періоди захоплення, коли бум – і починаєш якусь страву любити. А потім нормалізується. Суші – вже нормальний стан (сміється). 

Деколи ми викликаємо кухарів з "Високої кухні" на нашу кухню домашню, коли гості приходять, і тут нам готують. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для українських родин

Я гостряк, тому маю вдома різні гострі соуси. Я їздив в Канаду мнулого року, зайшли там в магазин з приправами. Взяли гостру, називаться The End. Це реально The End, фірма Pepper Palace.

Дав кухарям цей соус попробувати. Ну, вони хлопці матьорі, кажуть: "Можем любе!". Попробували. Один так тяжко після нього відходив, що чуть не відкачували (сміється). Забагато собі дав. 

За містом готую більше на вогні. Вихідними в гостях був Олесь Пограничний, який нашими школами керує, то ми робили плов на вогні за його рецептом з Середньої Азії. У казан поставили, водою залили, вийшов класний плов. Такі речі робимо рідко, але коли є друзі і натхнення – можемо. 

У Львові в будинку є мангал, але живу в центрі, тому не практикую його часто розпалювати. Хіба якесь день народження, бо все-таки дим. Тому маю вдома незамінний паровектомат. Можеш робити там все, що хочеш: і підігріти на пару, і запекти, універсальна річ. 

Люблю, хоч і рідко їм, картоплю по-домашньому, коли плястерками нарізав картопельки, додав цибульки, трішки часничку і засмажив!

Виходить так смачно, що можеш м’яса до цієї картоплі не хотіти. Квашену капусту взяв – і супер! 

 

Про галицьку кухню з дитинства

 

Коли я ріс, їв класичну галицьку кухню. Вареники в неділю традиційно робили: з капустою, картоплею, і з вишнею. Вареники, зроблені вручну мамою, бабою – дуже класні. Яблучний пиріг мама робла, любив. А баба робила яворівський пиріг, вона звідти родом – його називають торт з картоплею (сміється). 

Зміна смаків у мене сталася поступово. Розпробував ті ж морепродукти – подобаються! І хочеш їсти те, що дає більший кайф. 

Здебільшого на це вплинули подорожі. Перший раз я виїхав за кордон у 20+ років. Їздиш, пробуєш, щось припадає до душі, і так поступово їжа з мандрівок почала інтегруватися в мою культуру.  

Ми колись з "Правдою" робили кухню навіть більше в бік лондонської – мозок в кістці, карамелізована капуста з качкою. Порції були не малі, але й не великі. І нас народ не зрозумів. Народ хоче зрозумілу велику порцію, з великим шматком м’яса, картоплею, і щоб під пиво нормально поїсти. 

Коли я був студентом, міг на вечір зробити собі карбонари пательню, з’їти всю, лягти спати і зранку піти на пари. Не сильно парився, шлунок як маховик – все перетре. 

Коли стаєш старшим, починаєш звертати на це увагу. Коли тобі 42, вже більше думаєш про здоров’я. 

У нас є традиція – раз на рік виїжджати на програму Майєра. Це австрійський лікар, який придумав програму очищення шлунку, на 2-3 тижні. 

Останній раз був на цій програмі у Моршині. Там ідуть профілактичні процедури. Тобі дають дієтичне меню, пити багато різної води, літрами, і проходиш водні процедури, масажі, багато плаваєш. 

Коли їдеш туди, заходиш в інший режим життя і харчування. Останнього разу схуд на 8 кг, але це – побічний ефект.

Головне – всі показники по аналізах крові заходять в норму. Наприклад, може бути більший тиск по житті, чи холестерин більший. Після профілактики всі показники стають в норму, і це найцінніше. 

 

І на десерт

 

Я їм дуже мало солодкого, якось і не тягне. Але відкрию секрет – маю заначку – цукерки від Львівської майстерні шоколаду. Їх постійно пробуєш, тестуєш, що наші роблять. Але я не солодкоїжка.

Теща ще робить андрути (перемащені вафлі – Ред.), дуже смачно. Можемо брати з Leopolis Grand Cafe тістечко Leopolis (це аналог "Наполеона").

 

І є ще традиція. Ми часто їздимо до Відня. Донька дуже любить торт "Захер". Традиційно мусимо купити у Відні його і привезти. Або вона його з’їдає по дорозі, не довозячи додому (сміється).

Я не ставлю собі обмежень по харчуванню. Хочеш стейк – рубаєш стейк. Але немає бажання їсти великі порції.

Останнім часом хочеться менші порції, але щоб це був кулінарний експеримент. 

Ірина Андрейців
Ірина Андрейців
редакторка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини