Як живе Григорій Решетник: диктор, ведучий "Холостяка" та "Неймовірної правди про зірок"

Григорій Решетник – український телеведучий, диктор, викладач та ведучий тренінгів і корпоративів. Кар’єра ведучого почалась у 2005 році з освітянських проєктів "В нас все вийде" та "Цей день в історії" на телеканалі "Перший Національний". 

Його голос знайомий чи не кожному глядачеві українського телебачення, адже з 2006 року він став бренд-голосом каналів "Інтер", "1+1" (2007-2009), "2+2" (2009-2010) та радіостанції "Наше радіо" (2010-2011).

Згодом Григорій вів ранкову рубрику "Під ключ" на "1+1". У 2010 році він став ведучим "Неймовірної правди про зірок" на "СТБ". Це був квиток в професію телеведучого.

Окрім цього, Григорій працював диктором на відомих проєктах: "Танці з зірками", "Під прицілом", "Файна Юкрайна", "Зважені та щасливі", "МастерШеф" та "ШоуМанія".

Сьогодні Решетник – один з найуспішніших ведучих України. Він залучений у п’яти проєктах на телеканалі СТБ, серед яких "Холостяк", "Неймовірна правда про зірок", "Як вийти заміж", "Холостячка" та "Dizel Night". Веде корпоративи, тренінги тощо, викладає в Київському національному університеті культури та мистецтв.

У 2010 році одружився з Христиною Решетник (Тимчук). Пара виховує трьох синів – Івана, Дмитра та Олександра.

Про баланс між кар’єрою та родиною

Поєднання телепроєктів, корпоративів, роботи диктором та викладачем, і родини – це мистецтво. Потрібно знаходити час на все та свідомо планувати графік. 

Маю особисту помічницю, яка допомагає з робочими питаннями, але свій графік вибудовую сам. Планую постійно: у нотатках та в голові. Маю жити в часових рамках.

А в мене ще й три хлопці! Як батько, маю брати активну участь у їхньому вихованні, показуючи все на власному прикладі.

Часом свідомо відмовляюсь від проєктів і приділяю час дітям. Працюю у них водієм, тілоохоронцем, помічником. Заводжу в школу, забираю, гуляю з ними. Планую графік так, щоб приділяти час не тільки роботі, але й усій родині.

Про дозвілля з синами

Дозвілля з дітьми – улюблений час. У дитинстві я багато часу проводив на подвір’ї. Грав у футбол або гуляв з друзями. Тепер до активного дозвілля привчаю синів. 

Ми граємо в футбол, їздимо на самокатах. Вдома ми з дружиною намагаємось урізноманітнити їхнє дозвілля. Знаходимо цікаві ігри, щоб утримати їх від спокуси гаджетів.

Разом вони дивляться мультики. Проте решту часу ми збираємо конструктори, будуємо лего, граємо в шахи або разом займаємось хатніми справами.

Також вони відвідують спортивні секції: футбол та робототехніку. Усі разом ходимо на плавання. Навіть найменший Сашко у три місяці вже був у басейні. 

Головна задача батьків – направити дітей та якомога довше тримати їх подалі від гаджетів і ближче до себе.

Про час з дружиною

До пандемії у нас була традиція – романтичні подорожі удвох. Нетривалі поїздки – на 4-5 днів. Зазвичай ми їздили в Європу: Італія, Франція, Велика Британія. Брали машину та їздили світ за очі.

Напевно, в соцмережах у нас – ідеальна картинка. Але нам також буває складно. Особливо зараз – ми постійно з дітьми. До того ж, напередодні пандемії ми втретє завагітніли і народили дитину. Тепер знову далеко не поїдеш, бо є обмеження і малеча.

Зараз з цієї ситуації намагаємось вийти. Наприклад, коли старший син у школі, середній – в садочку, молодший залишається з бабусею. Ми з Христиною їдемо на каву чи обід, щоб побути лише вдвох.

Глобально романтичних вчинків складно вигадати. Зізнаюсь, через "Холостяка" та "Холостячку" моя романтична свідомість дещо виснажена. Адже я майже весь час перебуваю у казці та святі. Мене постійно супроводжують історії кохання.

Тому в особистому житті йду від зворотного. Нам подобається прогулятися парком і спокійно усамітнитись, ніж робити суперемоційні речі. Цього нам вистачає на роботі. 

Про побут

Я трошки лінивий. Люблю подивитися футбол, лежачи на дивані, або посидіти в телефоні та почитати. Вдома хочеться спокійного відпочинку, але через дітей це трапляється рідко.

У побуті нам допомагає хатня робітниця. Якщо є можливість зняти хатні справи з дружини, треба цим користуватися. Христинка готує їсти. Ми разом прибираємо іграшки. Привчаємо дітей до порядку.

Також допомагає теща. Вона інколи няньчить Олександра. У нас колективна робота. Коли треба, можемо підмінити одне одного.

Я не далекий від побуту. Виріс у простій родині. Постійно допомагав батькам, дідусю з бабусею. Мене змалечку привчили до роботи.

Наприклад, нещодавно мої діти катались на дверях у кімнаті і трошки позривали петлі. Двері не відчинялися. Мусив чотири години провести за викручуванням дверей та налагодженням петель. Усе завершилось вдало. В очах дітей та дружини я був суперменом.

Про робочий графік

Під час зйомок "Холостяка" та "Холостячки" у мене дуже складний графік. У цей час також є корпоративи та тренінги. Доводиться відмовлятися від багатьох речей, наприклад, повноцінного сну. Сплю по 2-3 години. 

Інколи зйомки тривають понад добу. Графік харчування також збивається. Тому за цей період зазвичай худну. 

Зараз масштабних зйомок немає. Тому можна поспати. Діти лягають ближче до 23:00, а ми – до 00:00-01:00. У Христинки сон розірваний, тому що вона встає годувати Сашу. 

Вона прокидається о 08:00, готує сніданок та збирає дітей в школу і садочок. 

Я ж прокидаюсь близько 09:00. Снідаю, заводжу дітей до школи та в садок, розв’язую робочі питання. Потім знову проводжу час з дітьми. Йдемо на вулицю гуляти, разом обідаємо. Ввечері можу поїхати на ділову зустріч або зйомки. Після роботи збираємось разом, граємось і готуємось до сну.

Я вже звик, що розслаблятися не маю часу. Не пам’ятаю день, коли я вдома був один і мав купу часу на свої справи. 

Навіть на хобі не вистачає сил. Моє дозвілля – це родина. Поки дітки малі, складно знайти час на власні заняття.

Щоправда, Христинка відпускає на зустрічі з друзями. Ми дивимося футбол разом або вечеряємо суто у чоловічій компанії. Але це вкрай рідко.

Про емоційний стан

Я почуваюсь щасливим за будь-якого графіку. Я реалізований у професії, про яку мріяв. Заради неї я змінив університет – перейшов з Чорноморського державного університету імені Могили, де вчився на фінансиста, в Інститут "Кіно і телебачення" КНУКіМ.

Коли у мене розривається телефон від пропозицій, це професійний кайф. Але з часом зрозумів, що потрібно переходити з кількості на якість. Тому відмовляюсь від речей, які мотивують менше, і займаюсь тим, від чого "горять очі".

Викладаючи на кафедрі Кіно та телебачення, дикторів та ведучих, розумію, що є безліч людей, які б хотіли вести такі проєкти як "Холостяк" та "Холостячка". Але завжди кажу студентам, що до успіху були десятки провалених кастингів та дуже тернистий шлях.

Можна швидко прийти на телебачення, але щоб там залишитись, потрібно постійно доводити, на що ти здатен.

Є інша сторона професії. Інколи я – загнаний кінь. Часто свідомо йду на професійні виклики, щоб перевірити себе на міцність.

Про невдалі кастинги

Кастинги закінчувалися по-різному. Мене звинувачували, що я вчусь не в тому університеті, не ті в мене викладачі, що є проблеми з дикцією. На одному з кастингів радили змінити професію. Але ж до цього я вчився на фінансиста. Багато часу вже було втрачено. Тому про зміну професії навіть не йшлося.

Через 10 років ми зустрілися з цими людьми знову. Вони просили зі мною сфотографуватися та постійно говорили, що радіють моїм успіхам.

Я ходив на кастинг ведучих розважальних програм та новин на "Інтер" та "СТБ". Далеко не все вдавалося.

Найскладнішим було отримати перший успішний проєкт. На роль ведучого "Неймовірної правди про зірок" я проходив кастинг пів року! Разом працювали над моїм іміджем, зовнішністю, і лише потім затвердили.

Для порівняння: на ведучого "Холостяка" мене затвердили за два дні. На той час мене вже добре знали. Тому студентам завжди кажу хоч і банальну, але правдиву фразу: "Виграє той, хто на один раз більше піднявся, ніж впав".

Раджу після поразки робити самоаналіз та вдосконалюватись. Коли мені казали, що в мене проблеми з дикцією, я носив брекети, вирівнюючи прикус, працював над дикцією та технікою мовлення.

Про спорт

Уже рік у житті немає постійних тренувань. Зараз тримаю себе в тонусі, бігаючи та граючись з дітьми. Поки це моя єдина фізична активність.

До цього займався кросфітом, а також в тренажерній залі з тренером. Ходив на плавання, щоб перед дітьми було не соромно, бо вони класно плавають. 

Зараз немає часу на спорт. Це болюче питання, бо хочеться. А бігати зранку чи ввечері не вистачає мотивації.

Про харчування

Дієти – не для мене. Намагався правильно харчуватись. Мені навіть на зйомки привозили спеціальне дієтичне меню. Але я не наїдався. Повертався додому та їв ще. 

Зараз покладаюсь на молодий організм, складний графік та правило – не їсти на ніч.

До шоколаду ставлюсь нейтрально. Його в дитинстві майже не було, напевно, тому не маю пристрасті. Діти також не зловживають солодким. Цукерки можуть стояти місяці, і ніхто їх не з’їсть.

Але якщо відчуваю, що зловживаю певним продуктом, намагаюся його прибрати. Наприклад, нещодавно зрозумів, що п’ю забагато кави – до п’яти чашок на день. Вирішив від неї відмовитись. Перші дні було складно. На емоційному рівні здавалось, що хочу постійно спати. Потім звик.

Коли ми планували першу дитину, відмовилися від алкоголю на чотири роки: за рік до народження Вані та ще три роки – після. Навіть свята не були для нас аргументом.

Про догляд за собою

Запорука гарного вигляду – здоровий сон, косметолог, манікюр, педикюр та стрижка. Спеціальних ритуалів догляду за обличчям та шкірою не маю, не привчений до цього. 

На початку кар’єри зрозумів, що в мене поганий смак. Почав працювати над стилем. Переглядав програми, гортав журнали, дивився на закордонних зірок. 

Ретельно доглядаю за зачіскою та бородою. У барбершопи не ходжу. Голюсь самостійно вдома. Витрачаю на це близько години. Також стежу за зубами, щоб була приємна усмішка.

Якщо я не проходив кастинг, за впевненістю йшов в книгарню.

Потрібно було відволікатись від невдач на роботі та особистому житті. Так почав активно читати мотиваційну та філософську літературу. Однієї книги-спасіння в мене не було. У кожній знаходив речі, які робили мене кращим. Зараз телефони перемагають, тому часу на книжки немає.

Про відпочинок

Оскільки графік нестабільний, вихідні бувають не щотижня. Зазвичай у вихідні я працюю, а понеділок-вівторок – вільні. Хоча інколи проводжу ділові зустрічі, а вже потім біжу до родини.

До пандемії ми регулярно відпочивали за кордоном. Нам подобається острівний відпочинок. Любимо Мальдіви. Літали в Туреччину. 

До народження дітей відпочивали на гірськолижних курортах. Зараз хочемо поставити синів на лижі. Також мандруємо Україною: Карпати, Львів, Одеса. У рідному Миколаєві буваю рідко, 1-2 рази на рік.

Можу подорожувати під час зйомок. Завдяки "Холостяку" був в Аргентині, Домініканській Республіці, на Шрі-Ланці, у Великій Британії, Нідерландах та В’єтнамі. 

Зараз мрію, щоб у світі нарешті все налагодилось, і ми змогли знову подорожувати.