Зміст:
  1. Сергій Лисін. 18 років. Стартап Nutis
  2. Як це працює?
  3. Про народження ідеї та розробку
  4. Про дитинство і плани на майбутнє
  5. Олег Борис. 16 років. Стартап Dog Way 
  6. Як це працює?
  7. Про народження ідеї та розробку
  8. Про дитинство і плани на майбутнє
  9. Амєлі Іченська. 15 років. Стартап  BEAR BAND 
  10. Як це працює?
  11. Про народження ідеї та розробку
  12. Про дитинство і плани на майбутнє

Далі – пряма мова

Сергій Лисін. 18 років. Стартап Nutis

Мобільний застосунок для контролю за харчуванням та тренуваннями, доступний у Play Market. У App Store його немає. 

СЕО Сергій Лисін

м. Київ

Три історії українських стартаперів, які зробили свої винаходи до 20 років
Nutis Фото Сергія Лисіна

Як це працює?

Користувач заходить у застосунок, де обирає з наявного списку продукт та бачить його калорійність, співвідношення білків/жирів/вуглеводів. Наразі у за стосунку є близько 800 найменувань продуктів із різних категорій (овочі, фрукти, крупи, супи, м'ясо, риба тощо). 

Якщо потрібного продукту не знаходите – пишіть нам. 

Користувачі просили додати супи чи "котлету по-київськи". Ми виконали. 

Це базовий функціонал застосунку. Але наша інновація в іншому – застосунок допомагає спростити комунікацію між користувачем і його тренером чи дієтологом. 

Тобто, можна зареєструватися як користувач або як тренер. Користувач отримує свій QR-код, який його тренер може сканувати та автоматично отримати потрібну інформацію. 

Персональні тренери часто кажуть: "Сфотографуй, що їв на сніданок". Робиш це фото, вони гуглять калорії та дають рекомендації. В застосунку все простіше. Відмітили, наприклад, яблуко – тренер бачить відразу, скільки спожили калорій.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Можна шукати продукти з переліку через голосові повідомлення. Затримуєте кнопку мікрофона: "Яблуко", – застосунок розпізнає та видає список: червоне яблуко, зелене, салат з яблуком. У за стосунку доступні дві мови – українська та англійська.

Є також трекер для бігу та катання на велосипеді; сервіс збирає геодані для побудови маршруту на карті і визначення швидкості під час бігу/катання. 

Користувач може вносити інформацію щодо фізичної активності, а застосунок скаже, скільки калорій спалено. У нас багато спортивних категорій, включно з йогою та альпінізмом. 

Базовий функціонал безкоштовний. Якщо ви тренер і хочете додати понад три користувачі або ви користувач і хочете додавати власні страви -  треба оформити підписку. 

Наші найактивніші користувачі – люди, які роблять закупи в супермаркеті. В ресторанах застосунок також може допомогти.

Якось друг замовив незвичайний суп, який ми "розібрали на інгредієнти" та проаналізували їх через застосунок.

Багато хто заходить туди раз на тиждень, щоб оцінити раціон. В будні зазвичай у сервіс заходить 10-12 людей, у вихідні у нас більше користувачів. Звісно, хочеться ще, але для швидкого росту потрібні інвестиції. 

Про народження ідеї та розробку

Цікавлячись робототехнікою та IT-проєктами, у 2019 році захопився ідеєю створити прилад для розпізнавання якихось образів. В розмовах зі знайомими народилася ідея "розумних" окулярів. 

"Розумні" окуляри – пристрій, який надягається на будь-яку оправу окулярів. На пристрої була камера та невеличка лінза, збоку – сенсорна кнопка.

Користувач дивиться, наприклад, на яблуко, натискає на кнопку, а камера робить фото. Знімок відправляє на сервер, де нейронна мережа його аналізує – на лінзу "розумних" окулярів виводиться інформація про калорійність продукту. Якщо підключений мобільний застосунок, дані автоматично підвантажуються ще й туди.

За темою: Окуляри здорового способу життя, розроблені українцем, перемогли на Міжнародній виставці

Роботою над застосунком я займався, фактично, з трьома командами. З першими двома досвід співпраці був не дуже вдалим. Також чув від однолітків: "Нічого не вийде". Все це драйвило.

Врешті почав шукати зацікавлених працювати у стартапі людей на платформах для пошуку роботи.

Сьогодні наша команда – вісім людей із різних регіонів України. Це розробники, дизайнери. Усім менше 23 років.

Мені простіше працювати з ближчими за віком.  

Цьогоріч наша розробка – прототип "розумних" окулярів та мобільний застосунок – на Міжнародній виставці інновацій у Женеві здобула золоту медаль. Створений за ініціативою Малої академії наук, бізнес-інкубатор Ukrainian Future допоміг нам отримати патент. 

Втім, роботу над "розумними" окулярами для широкого споживача ми відклали через відсутність в Україні потрібних дисплеїв. І продовжили працювати з мобільним застосунком. 

Зараз працюємо над тим, щоби для широкого доступу в застосунку з'явилася опція, яка була в розумних окулярах – користувач міг сфотографувати страву через камеру у застосунку, нейронна мережа аналізувала та виводила дані на екран смартфона.

Фінансових інвестицій у наш сервіс не було.

У розробку та оплату роботи членів команди досі вкладав власні кошти, отримані на конкурсах за наукові проєкти.

За понад половину вкладень завдячую батькам. Вони завжди мене підтримують. 

Але я постійно шукаю можливості залучити інвестиції. Наприклад, спілкувався стосовно цього з Нідерландським інвестиційним фондом. Зараз навчаюсь у Нідерландах, але з командою на зв’язку, виконую менеджерську роботу. 

Три історії українських стартаперів, які зробили свої винаходи до 20 років
Сергій Лисін

Про дитинство і плани на майбутнє

У 14 років я захоплювався астрономією, "проковтнув" книги та фільм про Стівена Гокінга, мріяв працювати в NASA. Гуртка з астрономії не знайшов, натомість потрапив у гурток з програмування та робототехніки. 

Почав згодом ходити до дитячої студії Малої академії наук, звернувся до родича в IT, який підтримав моє прагнення робити проєкти.

Пишаюсь своїм роботом-пожежником, створеним для конкурсу: прилад з камерою сканує все навколо, якщо знаходить полум’я та за вимірюванням температури визначає вогонь – розпочинає гасити. Конкурси знаходив самостійно, на деякі запрошували з МАН. 

У 2020 році я закінчив 11 клас у Києві, а зараз вчуся в Університеті Твенте у Нідерландах, вивчаю програмування і основи бізнесу. Бакалаврат тут триває три роки. 

Торік було простіше навчатися, мав достатньо часу на проєкт, відпочинок таспорт. Зараз навантаження більше, але це не проблема для мене.

У вільний час з другом ходимо в спортзал, люблю читати бізнес-літературу. Раз на тиждень відвідую студентську асоціацію з переговорів, де практикуємо потрібні стратегії та техніки.

Щодо дитячої мрії про NASA:якщо покличуть, то можна. (посміхається) Але це не мета.

Хочу бути керівником стартапу, який робить потрібний людям продукт.

Відколи з'явився наш застосунок, сам став більш свідомо ставитися до харчування. В Нідерландах немає культури їжі як в Україні. Ми маємо борщ, бограч і багато чого. Нідерландці люблять харчуватися сендвічами та їсти піцу. Не маючи часу готувати, теж якось став багато піци замовляти. Потім проаналізував через застосунок і зрозумів, що так краще не робити. 

Якщо навіть не житиму в Україні, усіма силами намагатимуся її підтримувати.

Патріотичний настрій у мене був і є. З українцями мені набагато більше подобається працювати. Люди в Україні більш креативні, вмотивовані. 

Після року життя в Нідерландах зрозумів, що через стабільність, яку мають європейці, вони не надто намагаються чогось досягти. Європейці скажуть: "У мене робочий день з 9 до 18, зараз 18:01 – я додому". В Україні стабільності немає, тому всі намагається отримати більше. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

 

Олег Борис. 16 років. Стартап Dog Way 

Сервіс для вигулу, перетримки домашніх тварин, вже цьогоріч може з'явитися в Play Market та App Store 

СЕО Олег Борис 

м. Львів

Як це працює?

Сервіс є посередником між господарем собаки і виконавцем послуги/працівником. 

Працівники – люди, готові вигулювати собак. Вони створюють у застосунку аккаунт, завантажують фотографію, можуть написати щось про себе, вказати, яких собак вигулюватимуть і за яку ціну.

Господарі собаки також реєструють аккаунт, вказують вік та ім'я тварини, побажання щодо вигулу. Обравши працівника, зможуть з ним зв'язатися та обговорити деталі. 

Сервіс пропонує рекомендовану початкову ціну – 100-120 гривень за годину вигулу. Але працівник може встановити ціну на власний розсуд. 

Оплата відбувається після надання послуги безготівково через застосунок. Користування сервісом передбачає комісію – якщо, наприклад, господар бронює вигул собаки на годину та сплачує 100 гривень, працівник отримує 80-85 гривень, решта – заробіток застосунку. 

За умов запуску застосунку спочатку доступною буде лише послуга "вигул собаки". З часом додамо перетримку собаки, візит до собаки (якщо господар на роботі, а тварину треба погодувати). В перспективі додамо перетримку котів.

Скоро розпочнеться етап тестування застосунку. Сервіс має вже месенджер, безготівкову оплату, GPS-трекінг під час прогулянки (інформація про тривалість та маршрут записується та автоматично надсилається господарю собаки). Залишилося доробити візуальні елементи.    

Про народження ідеї та розробку

У мене є лабрадор на ім'я Джої. Йому сім років. Деколи бракувало часу чи просто бажання зранку гуляти з ним перед школою. 

Торік навесні я шукав способи підробити і виникла ідея вигулювати собак інших людей за гроші. Не хотів клеїти оголошення в під’їздах, тому створив акаунт у Facebook, намалював логотип, написав пост: "У Львові з'явився сервіс вигулу собак". Використовуючи таргетовану рекламу, шукав господарів собак та виконавців послуг. Для мене це був перший досвід з таргетованою рекламою, але не проблема – в інтернеті безліч матеріалів.

Сервіс був успішним, але багато часу займало з'єднування господарів тварин і виконавців. Могло знадобитися понад п’яти дзвінків на день, щоби відбулася одна прогулянка. Одного разу я сам пішов гуляти з собакою, бо так і не знайшов працівника.

Через кілька місяців роботи аккаунту зрозумів, що рутинну роботу слід автоматизувати. 

Обговоривши ідею з другом, вирішили реалізувати сервіс у вигляді мобільної платформи для Android та iOS. Мій друг Михайло Еліосов мав досвід програмування та створення баз даних. Він заглибився в ідею і разом розпочали писати бізнес-план. 

Три історії українських стартаперів, які зробили свої винаходи до 20 років
Михайло Еліосов та Олег Борис (1)

Ми з Михайлом – однокласники, разом вчимося у фізико-математичному ліцеї, де вивчали тему підприємництва, нам також допомагав із бізнес-планом учитель економіки. Зважали на приклади інших компаній, аналізували досвід мого сервісу вигулу собак у Facebook. 

Врешті склали реалістичний, песимістичний та оптимістичний сценарій. Прогнози відрізняються середньою ціною, яку платитимуть господарі, та кількістю заброньованих прогулянок на місяць. Описували точку беззбитковості, окупності, подивилися на цифри – і нам сподобалося:

  • Згідно нашого бізнес-плану, проєкт починає бути беззбитковим за песимістичного прогнозу на четвертий місяць. За реалістичним і оптимістичним прогнозом – в перший  .
  • Щоби застосунок окупився, за песимістичним прогнозом має минути 15 місяців, за реалістичним – дев’ять, за оптимістичним – пів року.
Нам достатньо 164 прогулянки на місяць, щоби досягти точки беззбитковості. 

Застосунок розпочали писати паралельно з бізнес-планом. Більшою частиною технічної розробки займається Михайло. Раніше він не розробляв застосунки, але програмує на Python, на Dart. 

Спочатку думали брати спеціаліста з графічного дизайну, але вдвох  даємо ради. 

Бізнес-інкубатор Ukrainian Future допомагає з юридичними моментами (політика конфіденційності, умови використання). 

Беремо приклад з наших конкурентів -  один працює лише в США, інший – в США та кількох країнах Західної Європи. В Східній Європі схожого застосунку не існує.

Звісно, доводилося чути, що нічого не вийде. Хоча тих, хто підтримує, більше. Це надихає. 

Застосунок не потребує великих інвестицій. Нашими з Михайлом заощадженнями оплатили рекламні відеоролики, потрібні для сторінок сервісу у соцмережах. 

Переконаний, варто йти на невеликі ризики, коли йдеться про власну справу.

Навіть якщо гроші "прогорять", – це досвід, знайомства та емоції. 

Багато читаю бізнес-літератури, свого часу мене надихнула біографія Ілона Маска – в такій літературі постійно лунають тези про те, що варто ризикувати заради чогось більшого, не займатися марнотратством. 

Три історії українських стартаперів, які зробили свої винаходи до 20 років
Олег Борис

Про дитинство і плани на майбутнє

Моє знайомство з комп'ютером було в 7-8 років і розпочалося з комп'ютерних ігор. 

Потім ходив до комп'ютерної академії, захопився програмуванням та мікроелектронікою. Купував через AliExpress електронні модулі, спаював транзистори. Батьки – лікарі, але завжди підтримували мої захоплення.

Зараз у мене шість днів на тиждень школа, три репетитори. ЗНО планую складати близько до 200 балів і вступати в Український католицький університет або у "Львівську політехніку" чи Могилянку на "Комп'ютерні науки/Інженерія". 

Вільний день – неділя. Тому відпочивати можна, але небагато.

Спорт у житті є. Протягом 9 років займався карате. Велосипедом їжджу до школи, займаюсь бігом. Якщо їду в автобусі, завжди навушники з собою – люблю аудіокниги. Читаю наукову фантастику, біографічні книжки, бізнес-літературу. Мені подобається книги Лю Цисінь "Пам'ять про минуле Землі", Дейла Карнегі "Як здобувати друзів і впливати на людей".

У майбутньому, найімовірніше, працюватиму в IT. Хотів би поєднати бізнес і створювати пристрої або послуги, які могли би комусь допомогти. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Амєлі Іченська. 15 років. Стартап  BEAR BAND 

Браслет для неінвазивного оцінювання стану здоров’я 

Девайс може з'явитися на ринку до кінця наступного року

СЕО Амєлі Іченська

м. Київ

Як це працює?

Це технологія, яка неінвазивно оцінює стан здоров’я людини. 

Прилад має вигляд зручного браслету на руку. 

Його можна одягнути і, натиснувши на кнопку, в один клік, не пошкоджуючи тканини руки, зробити певний аналіз.

Показники можна побачити в мобільному застосунку. Інформацію також можна надіслати сімейному лікарю.

Від інших фітнес-браслетів на ринку відрізняємося тим, що наш прилад вимірюватиме, наприклад, рівень глюкози та гемоглобіну. 

Оскільки браслет діагностуватиме стан здоров'я, можна буде попередити розвиток певних серцево-судинних, інфекційних та інших захворювань. 

Технологія вже є, а девайс і мобільний застосунок наразі на останній стадії розробки. Думаю, до кінця наступного року браслет буде.

Про народження ідеї та розробку

Це було швидко. Торік я сиділа на дачі, була гарна зоряна ніч, я думала, як хочеться створити щось, пов'язане з технологіями та медициною. Девайс, який допомагатиме людям. 

Не хотіла чекати роки по завершенню інституту, ідею було важко тримати в собі. Тому вирішила спробувати – вийде не вийде, але робитиму. 

Розпочала роботу над проєктом, який міг би неінвазивно вимірювати стан здоров'я людини. Для мене тема здоров'я завжди була важливою.

Цілий рік робила проєкт самостійно, нещодавно залучила розробника програмного забезпечення, зараз нас двоє. У нас також були консультанти з Інституту біохімії імені Палладіна (консультували щодо біологічних та біохімічних питань), технічні консультанти з КПІ.

Людей, готових проконсультувати, знайшли і завдяки моїй активній участі в гуртку з біохімії.

Протягом року часто чула: "Що це за штука, такого не може бути". Чомусь люди не хочуть вірити ані у свої можливості, ані в можливості та мрії інших. 

Можу зараз сказати – мені вдалося. Браслет має бути саме таким, яким його планувала.

У процесі роботи були варіанти комплектації, наприклад, девайс міг би одягатися на шию. Але через технічні особливості набагато краще носити його на руці.

З цим проєктом цьогоріч брала участь у різних конкурсах. Зараз займаюся його просуванням, бізнес-інкубатор допомагає. 

Кілька знайомих науковців вже замовили собі девайс, сказали: "Щойно буде, надішли".

Не думаю, що браслет коштуватиме набагато дорожче за ті, що зараз є на ринку. Точну вартість зможу сказати ближче до офіційного анонсу. 

Тим, хто мріє створити щось своє, раджу розпочати з візуалізації.

Я так і зробила. Коли уявила дизайн і властивості девайсу, почала вивчати питання з технічного боку. 

На мою думку, набагато легше створювати щось, коли уявив, чого хочеш. Тоді легше не здатися. 

Три історії українських стартаперів, які зробили свої винаходи до 20 років
Амєлі Іченська

Про дитинство і плани на майбутнє

Я з дитинства цікавилася, як побудований людський організм. Обожнювала читати дитячу енциклопедію, мене турбували запитання, як рухається кров, чому вона червона. Любила ходити до лікаря, особливо, до стоматолога. Вивчати у кабінеті медика колбочки та пробірки.

Лікарем стати не мріяла, радше, науковцем – залюбки збирала та розглядала рослини під мікроскопом. Захоплювалася також астрономією та геологією, але потім зрозуміла – зірки далеко, а мені цікавіше дізнаватися про живе.

У моїй родині всі творчі, батьки – художники, дідусь – історик, поет і художник. Ніхто не пов'язаний з медициною. Але мене підтримують в усьому. Вони навчали мене нестандартно мислити. 

Живописом я також займалася, але паралельно розпочала глибше вивчати хімію, біологію, відвідувала гурток біохімії. Дізнавшись про Малу академію наук, прийшла до них з ідеєю свого браслету, знайшла підтримку. 

Мій проєкт – мій відпочинок. Мені подобається працювати над ним.

Весь вільний час присвячує йому, для мене це легко. Звісно, книги теж читаю. Читати люблю більше, ніж дивитися кіно. Серед моїх улюблених письменників – Вільям Блейк, Френсіс Фіцджеральд.

Думаю, за два роки вступатиму у технічний український університет – КПІ її або КНУ імені Тараса Шевченка. Точно не обрала.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин