Зміст:
  1. Тетяна Сюсель з Запоріжжя (19 років)
  2. Валерія Гущина з Макіївки (15 років)
  3. Юлія Акіменко (16 років, Луганська область)

У Міжнародний день матері, який цьогоріч в Україні припав на 9 травня, діти, які боролися або борються з онкозахворюванням, розповідають про силу мам.

Тетяна Сюсель з Запоріжжя (19 років)

"Я подмухаю, і тут виростуть ромашки", – щоразу говорила мені мама, коли я вчергове приходила додому з розбитими колінцями. І щоразу я постійно чекала, коли це трапиться.

Мамі завжди вдавалося перетворити на гру навіть найсумнішу ситуацію. Наприклад, коли я захворіла, ми з нею боролися з драконами. Справді було легше лікуватися, коли уявляла себе принцесою з високої башти.

Коли я захворіла, мама не відразу сказала, що зі мною. Коли вона все-таки наважилася розповісти все, як є, я була вражена не стільки діагнозом, скільки тим, як вона трималася. 

І як їй вдалося щось приховати від мене. Знаючи її, можу уявити, скільки було витрачено сил, щоб здаватися спокійною.

Мама виявилася сильнішою, ніж я думала.

І все ж їй не варто було цього приховувати – легше переживати це разом. Вона – моя підтримка, але хочеться, щоб вона знала, що я теж можу її підтримати. Що теж завжди поруч". 

Моя мама – супергерой! Троє дітей розповідають про силу своїх мам

Валерія Гущина з Макіївки (15 років)

"Мама – мій захисник. Варто комусь мене образити, маму не стримати – вона опирається як справжній воїн. Є такий мультик "Хоробре серце". Так от Мерида – моя мама. Принцеса, яка замість балів та суконь скаче на коні та стріляє з лука. 

Перше, про що мені завжди нагадує мама, про незалежність та вміння розраховувати лише на себе: "Щоб не сталося, я підтримаю тебе, буду поруч, але ти все одно маєш навчитися стояти за себе". Тому, коли вона бачить, що я лінуюся, починає мене мотивувати, після чого у мене вмикається турборежим.

Моя мрія – стати графічною дизайнеркою. Обожнюю малювати, займатися алмазною вишивкою, ліпити з полімерної глини.

Незважаючи на свій бойовий дух, мама дуже переживає за все. Особливо зараз, коли я хворію, а вона не може мене захистити так, як їй би хотілося. Коли бачу, що вона заздалегідь себе накручує, заспокоюю її: "Не переживай, все буде добре!" Дуже хочу бачити її щасливою. І це найголовніший мотив побороти хворобу.

Моя мама – супергерой! Троє дітей розповідають про силу своїх мам

Юлія Акіменко (16 років, Луганська область)

Лікується вдруге. Весь час мешкала у центрі "Дача" разом з мамою та бабусею:

"Мою маму звати Ольга, ми друзі. Можемо говорити на будь-які теми, навіть на якісь несерйозні. 

Мама вміє сказати щось таке, що мене підштовхує робити те, що ніби як вже робити нецікаво. Як, наприклад, з музичною школою. Спочатку це була моя ініціатива, але потім, коли я зрозуміла, що все не так просто, бажання пропало. 

Мама тоді сказала: "Уяви, як одного разу ти опинишся в місці, де стоїть піаніно, і ти вирішиш на ньому зіграти. Це буде сюрприз, і ти всіх здивуєш". Я легко собі це уявила і навчання не кинула. 

Якби не хвороба, гадаю, вже закінчила б його. Приємно, коли тебе слухають і захоплюються.

Моя мама – дуже сильна. Навіть коли важко, завжди дуже красиво виглядає. Для неї важливо бути в формі. А порядок для неї – понад усе.

Вона у мене суперохайна в усьому. 

Якщо щось втрачається, їй обов'язково потрібно це знайти, інакше не заспокоїться. Тому я теж підключаюся до пошуку.

Зараз вона на роботі, далеко від мене, але точно знаю, що вона весь час думає про мене. А я думаю про неї. Вона знає, що вона у мене єдина і неповторна, і що я її дуже люблю"

Моя мама – супергерой! Троє дітей розповідають про силу своїх мам

***

Вже декілька років поспіль у Всесвітній день матері благодійна платформа dobro.ua та фонд "Запорука" влаштовують флешмоб #мамапоруч, щоб привернути увагу до мам, чиї діти мають онкозахворювання. Це шанс підтримати їх та сказати "дякуємо" за весь героїзм та силу, з якою їм доводиться жити у час боротьби з недугою.

Мета цьогорічного флешмобу #мамапоруч – зібрати 400 000 гривень на облаштування вітальні нового центру "Дача", де маму і дитину ніколи не розлучатиме рак. Центр "Дача" – унікальний. Тут діти з усієї України, що хворіли на рак або проходять лікування у Інституті раку, одужують і живуть разом зі своїми сім’ями безкоштовно. За час свого існування "Дача" прийняла понад 1200 дітей.

Сьогодні "Дача" – це орендований будинок для 6 родин щоденно. Але такої допомоги наразі потребують 15. Тому триває будівництво нової "Дачі" – центру, який зможе приймати 350 сімей щороку. У новому будинку буде 14 кімнат, дві ігрові кімнати, кабінет фізіотерапевта, психолога, сенсорна кімната, кімната відпочинку. 

За умовами акції, кожен учасник має перерахувати благодійний внесок в розмірі від 200 грн на підтримку будівництва Центру та підписати платіж ім’ям та прізвищем. Підтримати проєкт та долучитися до розіграшу можна до 17 травня включно тут.