Різдвяний чоловічок. Як імбирне печиво стало символом свята – історія та рецепт
Зовсім скоро малеча чекатиме на подарунки від Святого Миколая. Вже 6 грудня, на День Святого Миколая, розпочнеться сезон різдвяних свят із прикрашанням ялинки, родинними застіллями та традиційними смаколиками. Один із них – імбирні пряники у вигляді чоловічків, сніжинок, ялинок та інших символів свят.
LIGA.Life поцікавилась, звідки походить рецепт смаколика та як його приготувати вдома.
Їстівна карикатура
За однією з версій, 992 року вірменський ченець Григорій Нікопольський переїхав із Нікополіса (сучасна Греція) у Бондаруа, поблизу міста Пітів'є (Франція). Саме він навчив французьких християн випікати пряники.
Проте існує інша версія. У XI столітті хрестоносці повернулись із країн Середземномор’я. Із собою у Західну Європу вони привезли торти з імбиром, патокою або медом.
Так, у середньовічній Франції та Англії лицарі отримували ласощі зі смаком імбиру у формі фігурки людини на вдачу в турнірах.
За легендою, королева Єлизавета І доручила своїм кухарям робити тісто у формі її улюблених придворних. Вона дарувала такі їстівні карикатури своїм гостям.
Приблизно в той самий час існувало повір’я, що жінка, яка з'їсть "пряничного чоловічка", вийде заміж. Також існувала теорія, що імбирна фігурка – уособлення немовляти Ісуса Христа, а залучені у приготуванні спеції – екзотичні дари волхвів.
Імператорські пряники
У Німеччині також виготовляли імбирні ласощі. Щоправда, не у формі чоловічків, а квадратні, круглі та у формі сердечок. Деякі прикрашали шоколадною глазур'ю.
Так, під час різдвяного тижня у 1487 році імператор Фрідріх III роздавав дітям маленькі пряники зі своїм портретом. Їх виготовили спеціально для імператора в німецькому місті Нюрнберг.
У XVII столітті місто стало "пряниковою столицею". Існували цілі гільдії із суворими правилами випікання та продажу. Наприклад, продавати пряники мали право лише ті, хто мав власну піч.
Найстаріший записаний рецепт пряників датований XVI століттям. Він зберігається в Німецькому національному музеї в Нюрнберзі.
Десерт із казки
За однією з версій, перші пряничні будинки з'явились у ХVII столітті. Натхненням стала казка Братів Грімм "Гензель і Гретель" та солодкий будинок відьми. Після виходу книги німецькі пекарі почали випікати оздоблені казкові будиночки з місцевих імбирних пряників.
Німецькі іммігранти привезли імбирні солодощі в Америку. Особливої популярності пряничні будинки здобули в окрузі Ланкастер, штат Пенсильванія. Їх використовували як різдвяні прикраси.
Національні особливості
Сьогодні імбирні пряники розповсюджені в усьому світі. Для одних – символ свята, для інших – історична пам'ять. Єдиного рецепта також не існує. Адже в кожній країні смаколик виготовляють із різних інгредієнтів та різноманітних форм. Наприклад:
У скандинавських країнах імбирні вироби називають: pepperkaker (норвезька), pepparkakor (шведська), brunkager (данська), piparkökur (ісландська), piparkokur (фінська), а в країнах Балтії: piparkūkas (латвійська) або piparkoogid (естонська). Зазвичай це тонке крихке печиво, яке подають на Різдво. У Норвегії та Швеції ними прикрашають вікна. Проте тісто дещо товстіше.
У Швейцарії пряник biber має форму пирога з марципановою начинкою. Поверхня пряника прикрашена символами міст.
У Нідерландах та Бельгії м'які розсипчасті кекси peperkoek, kruidkoek або ontbijtkoek подають на сніданок або протягом дня. Їх нарізають товстими шматочками та намащують вершковим маслом.
У Польщі збереглась традиція торунських пряників, які з'явились ще в середньовічному місті Торунь.
У Румунії пряники називають turtă dulce і зазвичай покривають цукровою глазур’ю.
Рецепт імбирного печива
Солодкі чоловічки, імбирні сніжинки з білою глазур'ю та інші види пряників можна приготувати у себе на кухні. Це прекрасний подарунок для дітей у День Святого Миколая, а також для рідних та друзів на новорічні свята.
Для приготування вам знадобиться:
- 3/4 cклянки розм'якшеного вершкового масла;
- 3/4 cклянки коричневого цукру;
- 2/3 cклянки меду;
- 1 яйце;
- 1 ч. ложки екстракту ванілі;
- 3 1/4 cклянки борошна;
- 1 ст. ложки меленого імбиру;
- 1 ч. ложки соди;
- 1 ч. ложки меленої кориці;
- 1/2 ч. ложки меленої гвоздики;
- 1/4 ч. ложки меленого мускатного горіха;
- 1/2 ч. ложки солі;
- 2 шматочки тертого свіжого імбиру;
- цедра 1 апельсина;
- 1/2 ч. ложки меленого чорного перцю;
- глазур для прикраси.
Техніка приготування:
- У великій мисці за допомогою ручного міксера збийте масло, коричневий цукор і мед. Додайте яйце й екстракт ванілі, збийте до однорідності.
- У середній мисці збийте борошно, спеції, харчову соду і сіль до поєднання.
- Увімкніть міксер, поступово додайте сухі інгредієнти до вологих, а також свіжий імбир, апельсинову цедру та чорний перець. Поки тісто не поєднається.
- Розділіть тісто навпіл і зробіть два диски. Загорніть кожен у поліетиленову плівку й охолодіть до затвердіння протягом 2-3 годин.
- Розігрійте духовку до 180°С і застеліть два великі дека пергаментним папером.
- Помістіть один диск тіста на злегка посипану борошном поверхню і розкачайте.
- Виріжте пряники та перекладіть на деко.
- Випікайте, поки злегка не набухнуть і не затвердіють протягом 9-10 хвилин.
- Дайте охолонути протягом 5 хвилин.
- Повторіть те саме з другим диском.
- Прикрасьте глазур'ю.
Смачного!
Матеріал вперше опубліковано 17 грудня 2021 року.
Читайте також:
- Італійській прапор на тісті. Історія піци "Маргарити": як у Неаполі пригощали королеву
- Пращур чизкейка. Історія Галицького сирника: інгредієнти, подача та відносини з шоколадом
- Груша та буряк у цукровій пудрі. Київське сухе варення: як відродили втрачений рецепт