У роботі кандидатки на посаду ректора ХНУ ім.Каразіна є абзаци з чужих робіт. Це плагіат?

У дисертації кандидатки на посаду ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Тетяни Кагановської є цілі абзаци і частини сторінок,  які слово у слово повторюють чужі наукові роботи.

Порівняльні таблиці LIGA.Life отримало від українських вчених, які наполягають на анонімності.

Запозичення виявили у роботі Кагановської "Кадрове забезпечення державного управління в Україні: Монографія. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010".

Текст, розміщений на сторінках 170-192, скопійований і перекладений з робіт професорів російських університетів Шидова Андеміркана Хачімовича і Вострікова Павла Петровича:

"Ротация кадров как элемент системы управления деловой карьерой Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. – N2" і "Организационно-правовые проблемы подготовки, переподготовки и повышения квалификации государственных служащих (Диссертация 1998, Москва)", відповідно.

LIGA.Life надіслало інформаційний запит начальниці інформаційного центру і фахівцеві з питань інтелектуальної власності ХНУ ім. В.Н.Каразіна, додавши порівняльні скріншоти зі скопійованим текстом, з проханням озвучити позицію університету і чи проводитимуть з приводу цього службове розслідування.

Тетяна Кагановська – декан юридичного факультету ХНУ. Вона і ще три професори – Руслан Вовк, Ігор Гірка та Сергій Шульга – претендують на посаду ректора університету.

• 26 травня відбудуться вибори.
• Попередній ректор – Віль Бакіров – пішов з посади. Він очолював ХНУ ім.В.Н.Каразіна 20 років.
• Зазначимо, двоє з чотирьох кандидатів на посаду ректора заявили, буцімто Бакіров попередньо на стороні Кагановської і звинуватили його у перешкоджанні веденню передвиборчої кампанії інших кандидатів.
• Бакіров опублікував офіційну заяву: інформацію назвав брехливою, а від автора вимагає спростування.
• Історію прокоментувала і сама Кагановська. "Я не очікувала, що опинюся під прицілом кількох планомірних кампаній з очорнення. У деяких аспектах далеких від джентльменських правил і законів університетських дебатів", – сказала вона в коментарі ZN.ua.
• Кагановська уже не вперше була в центрі уваги ЗМІ – в 2005 році група професорів університету звинувачували Бакірова, що він пролобіював створення юрфаку спеціально "під Кагановську", яка є донькою Євгенія Кушнарьова – колишнього губернатора і першого міського голови Харкова в незалежній Україні. Кушнарьов також був одним із лідерів Партії Регіонів у Верховній раді з 2006 року.
• Кагановська ж теж є ексрегіоналкою – в 2007 році вона балотувалася до ВР за списками партії.

Доповнено

Пізно ввечері з редакцією зв'язався чоловік Кагановської Олександр, який стверджує, що це анонімне дослідження – елемент передвиборчої боротьби за крісло ректора. І передав редакції пояснення Кагановської щодо наведених звинувачень.

1.       Матеріал,  позначений як  запозичення і викладений у статті  А.Х.Шидова та А.Б.Хапова знаходиться у відкритих джерелах доступу мережі  Інтернет  і не представляє інформації, яка була б науково новою чи відрізнялася б певною оригінальністю.  У даному матеріалі викладені здебільшого загально відомі відомості про зміст ротації державних службовців, її ознаки та принципи.
2.       Частина матеріалу позначена як запозичення із праць А.Х.Шидова та П.П.Вострікова, міститься у раніше виданих працях інших авторів, які були використані та на які наявні посилання у монографії Т.Є.Кагановської. Це, зокрема, стосується  таких публікацій, як

-          Комаров Е. Управление карьерой // Управление персоналом. – 1999. -№1.-С. 37-42. (№173 у списку використаних джерел);

-          Розенбаум Ю.А. Подготовка управленческих кадров. – М., 1981. – 158 с. (№283 у списку використаних джерел. На цього автора посилається П.П.Востріков);

-          Вишняков В.Т. Подготовка и повышение квалификации государственныхслужащих // Советскоемгосударство и право. -1971. – № 6. -С. 74- 77. (№110 у списку використаних джерел);

-          Лисицин А., Попов Г. О кадрах управления // Плановоехозяйство. -1968. №5.-С. 34-37. (№197 у списку використаних джерел);

-          Негру Ф.П. О продвижении по работе // Проблемы государства и права на современномэтапе. -М, 1972. -Вып. V. -С. 87 – 88. (№ 225 у списку використаних джерел);

-          Сафина Д.А. Правовое регулирование повышения квалификации служащих. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. -М., 1982. – 22 с. (№ 289 у списку використаних джерел, на неї також посилається П.П.Востріков);

3.      Матеріали, позначені як запозичення, датовані 2003 (стаття А.Х.Шидова та А.Б.Хапова) та 1998 (дисертація П.П. Вострікова) роками. Зазначені матеріали, та матеріали які були використані авторами при підготовці їх публікацій, використовувались для підготовки методичних матеріалів з навчальних дисциплін в адаптованому для викладання вигляді, зокрема у перекладі на українську мову. В умовах багатократного оновлення методичних матеріалів, посилання на окремі вихідні російськомовні ресурси було втрачено і вони органічно сприймались у україномовному середовищі, оскільки не мали політичного чи ідеологічного підтексту.  Втрата окремих російськомовних першоджерел обумовлюється тим, що загальноприйнятим в українських ВНЗ, особливо при підготовці фахівців за напрямом "Право", є уникнення використання джерел радянського періоду, а також пріоритетне використання україномовних джерел, у тому числі, у складі рекомендованої до використання літератури. Проте, окремі положення, перекладені на українську мову, які не мають теоретичної наукової цінності, а також не можуть розглядатися як об’єкти авторських прав, часто залишаються у текстах методичних розробок українських викладачів. Відповідно такі матеріали часто використовуються як складова емпіричної бази  дисертантами, але з огляду на те, що вимоги до самоцитування запроваджені відносно недавно,у наукових працях до 2015 (?) року можуть подекуди зустрічатись фрагменти методичних матеріалів загальновідомого характеру, які містять переклади з російської чи інших мов без посилання на першоджерело.

4      Монографія Т.Є. Кагановської видавалася у 2010 році на підставі вимог до публікації результатів дисертаційного дослідження. Матеріали, позначені як запозичення, представляють собою окремі фрагменти, які не містять інформації, яка подавалась автором дисертаційного дослідження як положення, що містять наукову новизну та виносяться на захист, а також яка б включалась до загальних висновків дисертаційного дослідження. Відтак, зазначені положення не представлялись як нові і такі, що отримані автором особисто.

5. Враховуючи незначний обсяг матеріалів, позначених як запозичення (менше 1%), наявність посилань на інші, раніше оприлюднені джерела відповідного змісту, відсутність їх впливу на наукову новизну та висновки дисертаційного дослідження, в межах якого видана монографія Т.Є. Кагановської,  давність публікації першоджерел та їх знаходження у відкритому доступі в мережі Інтеренет, наявність фактів використання автором монографії зазначених положень в адаптованому вигляді для викладання навчальних дисциплін адміністративно-правового циклу, можна зробити висновок про недоцільність оцінки зазначених положень як академічного плагіату.