Чому варто віддати дитину на групові заняття і як вибрати гурток

Саме гуртки можуть стати тим інструментом, який допоможе розкрити потенціал дитини, розповідає психологиня благодійного фонду "Голоси дітей" Юлія Сахарова.

Фахівчиня пояснює, як впливають групові гуртки на дітей різного віку та як вибрати найкращий для своєї дитини.

Досвід гуртків змалку допоможе в початковій школі

Маленькі перемоги, які дитина здобуває впродовж активностей гуртків, спонукають її повірити у свої можливості й зрозуміти, що таке успіх.

Під час групових занять діти розкриваються, стають більш впевненими та відкритими, здобувають нові навички і "забирають" їх із собою у повсякденне життя, пояснює психологиня.

"Поступово діти вчаться планувати свій день, розуміти годинник, розподіляти час на навчання, виконання домашніх справ та обов’язків, хобі", – каже Сахарова.

Під час групового заняття дитина знайомиться з іншими дорослими: вихователями, організаторами гуртка чи психологами. Поступово вона вчитиметься просити в них про підтримку, звертатися за допомогою та висловлюватися.

"Діти дошкільного віку починають придивлятися до інших дітей, повторюють за ними й починають спілкуватися. У дошкільному віці з’являється перший друг чи подружка, це перші взаємодії та перші конфліктні ситуації, конкуренція. Якості, сформовані завдяки гурткам, дуже допоможуть дитині у початковій школі", – додає психологиня.

У школі дитина більше прислухається до себе та відкриває таланти. У цей час формуються стійкі зацікавлення, школярі пізнають свої сильні сторони. Вчаться дружити, дружба поволі стає міцною.

"Спостерігаючи за дітьми на групових заняттях в осередках фонду, бачу, що у групі вони розкриваються, покращується їхній емоційний стан, знижується рівень тривожності, нормалізується самооцінка. На таких заняттях немає самотніх дітей, всі почуваються залученими", – каже Сахарова.

Позакласні активності можуть також допомогти дитині стати самостійною й разом із батьками побудувати свій розклад на тиждень.

У середній та старшій школі підлітки починають прагнути до автономності. Посилено вивчають себе та інших. Так, спортивна секція, мистецький чи технічний гурток відіграє профорієнтаційну роль у їхньому житті, пояснює Юлія Сахарова. Каже, що заняття у гурті інших підлітків допомагають зрозуміти, яку професію вибрати у майбутньому, на які особистісні якості спиратися, куди рухатися у кар’єрі чи особистому житті.

Чи означає це, що всім дітям варто ходити змалку на групові заняття?

Ні. Для гармонійного розвитку малюка може бути достатньо безпечного та стабільного родинного середовища та взаємодії з іншими у дитсадку, каже психологиня.

Частина батьків віддають дитину на групові заняття у ранньому віці, з трьох-чотирьох років. Чи треба це дитині? Тут Юлія Сахарова радить не навантажувати додатковими заняттями надто рано і балансувати.

"Нервова система дитини ще формується, не варто навантажувати малечу. Розвивати дитину потрібно й корисно, але варто робити акцент на заняттях у родинному колі", – акцентує фахівчиня.

Якщо ж у батьків немає можливості для лише родинного виховання, то дієвим рішенням може стати дитсадок. Там діти зможуть і поспілкуватися з однолітками, і погратися, і зайнятися чимось корисним. Цього цілком буде достатньо для раннього розвитку.

Утім, упродовж останніх років Юлія Сахарова часто радить батькам підшукати групове заняття для дитини. Через пандемію та вторгнення діти часто почуваються ізольованими, адже подекуди не можуть відвідувати садок чи школу й контактувати там з однолітками. Як результат, більше заглиблюються в себе. А так гурток може стати дієвою альтернативою, яка допоможе дитині знайти сприятливе середовище однолітків.

"Він може допомогти розкрити таланти і жити своє дитинство", – каже психологиня. І додає: якщо у дитини чітко збудований графік, а її діяльність упродовж дня і тижня постійно змінюється із пасивної до активної, то їй буде легко адаптуватися до групових занять.

Вона також радить доєднатися до занять дітям з особливими освітніми потребами. Каже, що часто батьки помилково вважають, що не знайдуть заняття, яке підходить, чи що дитина точно не впорається. Підкріпити цю думку можуть і перші невдачі чи відмови – і малечі, і викладачів.

"Навіть, якщо не вийшло знайти підходяще з першого разу, раджу продовжувати шукати, товаришувати з іншими дітьми. Не варто закриватися й залишатися наодинці, а все ж спробувати віддати дитину на гурток, де вона зможе поспілкуватися і з педагогом, і з іншими дітьми".

Наскільки дитину варто навантажувати гуртками

Аби гуртки ставали корисними й не перевантажували дитину, варто зважати на навантаження, наголошує Сахарова. Позашкільні активності повинні займати не більш як 30% часу, тобто заняття можуть відбуватися двічі чи тричі протягом тижня.

Психологиня радить корегувати залученість до занять залежно від темпераменту дитини – якщо виникають труднощі, то варто звернутися до фахівців. Вони допоможуть визначити гнучкість нервової системи і проаналізувати втомлюваність за психомоторними показниками. Крім того, визначать найсприятливіший час, коли нервова система конкретної дитини найактивніша. На цей час можна запланувати додаткове заняття чи секцію.

Тестувати дитину вдома не потрібно. Якщо у неї гарний настрій, вона активна й може виконувати завдання з аплікації, штрихування та розмальовування протягом певного часу (наприклад, для трьох-шести років нормальний рівень концентрації становить 10-20 хвилин), це свідчить про стійку увагу.

Як вибрати гурток

Завдання батьків – придивитися до сильних сторін дитини, до її характеру й вподобань. Якщо вона активна й імпульсивна, їй варто спробувати спортивні секції, якщо любить малювати – художню школу, а хто любить співати – заняття з музикування.

"Варто починати з себе. Якщо мама чи тато займаються спортом чи творчістю, активно проводять позаробочий час, то й дитина буде шукати власне хобі", – каже психологиня.

Саме увага до дитини може стати ключем до розуміння, підійшов їй гурток чи ні. Якщо дитина радісна, не перезбуджена чи пригнічена після заняття, то він їй підходить, каже Юлія Сахарова.

"Спілкуючись із дитиною, можна не одразу зрозуміти її інтереси, бо вони ще формуються. Часто батьки зіштовхуються з тим, що дитина то охоче займається на секції, то все кидає і навідріз відмовляється долучатися до занять. Це нормально, дорослим потрібно бути готовими до таких змін. З часом, приблизно у сім років, інтереси стануть більш сталими", – додає психологиня.

Допомогти адаптуватися на занятті можуть "незримі ниточки", які свідчитимуть про батьківську підтримку й турботу. Для початку можна вибрати такі групові заняття, де залучені і батьки, і дитина, або чекати поруч із гуртком, аби прийти одразу після заняття і втрутитися, якщо щось піде не так.

Важливо проговорювати цю домовленість заздалегідь і намагатися не порушувати її, аби дитина була впевненою у тому, що може розраховувати на батьківську підтримку.

Ці "ниточки" Юлія Сахарова радить зберігати й коли дитина підросте й зможе відвідувати заняття сама: пояснювати дитині маршрут до гуртка, інколи забирати чи разом йти на заняття, спілкуватися про успіхи та невдачі.

Якщо дитина відмовляється від групових занять

Обов’язкова умова кожного групового заняття – позитивні емоції дитини. Буває, що заняття перестають тішити. Тоді варто порадитися з дитиною, прислухатися до неї, що їй подобається, що їй би хотілося спробувати. І обов’язково поступово рухатися у напрямку, який зараз до вподоби дитині, радить Юлія Сахарова.

Не можна тиснути чи силувати дитину до додаткових занять, наголошує психологиня. Важливо домовлятися й розмовляти з нею про її почуття, пропонувати варіанти.

З дітьми старшого віку слід чесно поспілкуватися про те, чому важко, не хочеться відвідувати гурток.

Варто заручитися підтримкою й інших дорослих. Тренер чи вихователь, який проводить заняття, може підкреслити сильні сторони дитини, підтримати її на шляху до успіху або допомогти подолати невдачі.

Спонукати до занять може подруга чи друг, із яким можна зустрітися на занятті помалювати, поспівати, поплавати, потанцювати разом, додає Юлія Сахарова. Так дитина відчуватиме підтримку, зрозуміє, що поруч є людина, на яку можна спертися.