Солома та водорості. Чому нам варто переходити на природні дахи

За статистикою, бетон та його виробництво спричиняють до 8% загальних світових викидів вуглецю. Бетон також шкодить найбільш родючому, верхньому шару ґрунту планети. Через негативний вплив бетону на зміну клімату та довкілля архітектори дедалі частіше замислюються про використання традиційних та екологічних методів будівництва — деревини, паперу, соломи.

На думку авторів ArchDaily, сьогодні в архітектурі та будівництві природним матеріалам приділяється недостатньо уваги. Однак, завдяки своїм характеристикам та властивостям саме натуральні матеріали можуть стати вдалими рішеннями, зокрема, для покрівлі будівель — не дарма люди століттями використовували їх для цього. LIGA.Life коротко переповідає зміст матеріалу ArchDaily про екологічні дахи.

В чому перевага натуральних матеріалів

Найчастіше для екопокрівель використовують солому або інші сухі рослини — наприклад, тростину чи пальмові волокна. Завдяки численним порожнечам всередині такі дахи забезпечують чудову теплоізоляцію, що є однією з найбільших переваг цього матеріалу. 

"Натуральні покрівлі — біорозкладні, це робить їх стійкішим рішенням для покрівлі проти бетону та металу й водночас естетично привабливим", — йдеться у матеріалі. 

За правильного технологічного облаштування солома також має дуже хорошу вітростійкість. До того ж вона порівняно легка, а отже, опорна конструкція даху може бути менш важкою та громіздкою — проєктувальники, наприклад, можуть використовувати легку деревину. 

Природні покрівлі мають ще один великий плюс — вони легкі та пластичні, а отже, ніяк не обмежуватимуть дизайнерів у творчості. Використовуючи солому чи тростину, можна досягти органічних та природних форм, як у випадку з проєктом The Nest авторства бюро Porky Hefer Design, в якому матеріал покриває не тільки дах, а й більшу частину стін.

"Оскільки це недорога і порівняно проста конструкція, її застосовують зазвичай для приватних будинків. Тобто ми навряд чи побачимо солом'яні дахи на Мангеттені, чи у центрі Сан-Паулу, адже ці рішення доречні у першу чергу там, де є відповідні матеріали й робоча сила", — зазначають автори матеріалу. 

З чого виготовляють натуральні дахи

Найпоширенішими матеріалами для солом’яних дахів є піассава, солома зернових й трава Санта-Фе, яка особливо цінна, адже дозволяє створювати повністю закриті й міцні конструкції. 

+ Піассава — це жорстке волокно із листя деяких тропічних пальм. Волокно піассави дуже міцне, тому з нього виготовляють також щітки й канати. Водночас воно дуже тонке, завдяки чому покрівля матиме високу щільність, а використовувати рослину можна й на нерівних поверхнях. Залежно від догляду та умов довкілля покриття з піассави можуть слугувати близько 8 років;

+ Звичайна солома — зазвичай має високу жорсткість, тож найкраще підійде для покриттів із прямими та рівними поверхнями. Недоліком соломи є коротший термін експлуатації, в середньому він становить близько 5 років. Однак за професійної обробки солома слугуватиме й довше. Солому для покрівлі використовують навіть у європейських країнах, наприклад, часто до таких рішень вдаються в Англії.

+ Трава Санта-Фе — дуже жорсткий природний матеріал, дах із нього має вигляд суцільних блоків. Волокна трави Санта-Фе міцні, дуже стійкі й довговічні, такі покрівлі можуть прослужити без заміни понад 20 років. Трава Санта-Фе поширена в африканських країнах, де є універсальним будматеріалом. 

Ще один матеріал, який обирають для природних покриттів — морські водорості. Хоч вони й менш поширені у тропічних регіонах, зате широко використовуються у локальному будівництві у всьому світі. Данська дизайнерка Кетрін Ларсен довела стійкість водоростей до гниття і пожеж у свому проєкті. Крім того, покрівля з водоростей не містить токсичних елементів та має ізоляційні властивості, які конкурують із мінеральною ватою.

Як покрити будинок соломою: що важливо знати

Покриття даху соломою зазвичай починають знизу і рухаються вгору, особливу увагу приділяють верхній частині через її вразливість до опадів — як під час будівництва, так і під час подальшого обслуговування даху. Зазвичай цю частину ущільнюють та додатково укріплюють. 

Вирішальну роль в облаштуванні солом’яної покрівлі відіграє крутість її схилу — чим крутіший схил, тим менше часу на ньому затримуватиметься вода, а отже така конструкція запобігатиме протіканню. Солом’яне покриття зазвичай встановлюють на дерев'яних або бамбукових каркасах, а їх гнучкість не обмежує архітекторів у творчості — можна відтворювати складні органічні форми.

Вирішивши вкрити дах природним матеріалом, варто одразу враховувати доступність цього матеріалу на ринку, щоб вирішити, який краще підійде для проєкту. В Україні зазвичай використовують солому зернових — з такого матеріалу дах для свого будинку виготовив архітектор Сергій Махно.

Важливо також перевірити надійність походження матеріалу і переконатися, що він не містить шкідників, які можуть зашкодити як покриттю, так і будівлі.

Проблемою є те, що природні матеріали легкозаймисті й потребують вогнезахисної обробки, а також треба вжити заходів, які запобігатимуть пожежі або ж дозволять якнайшвидше приборкати полум'я. Втім, на думку авторів ArchDaily, природні рішення для покрівлі варті уваги, адже окрім своєї екологічності, забезпечують відмінну теплоізоляцію, унікальну естетику та сприяють "безперервному зв'язку з природою".