Поради

Чому після року ізоляції спілкування з іншими може викликати тривогу та що з цим робити

05.04.2021, 18:00 • 4 хвилини
Чому після року ізоляції спілкування з іншими може викликати тривогу та що з цим робити - Фото
Фото: pexels.com

З появою вакцини у світового суспільства з’явилася надія на повернення до нормального життя, але про деякі його аспекти багато хто зараз вже й думати не хоче. З початком постійних локдаунів людям довелось пристосовуватись до нового ритму життя. Хтось повністю або частково перейшов на віддалену роботу. Хтось повністю змінив професію, а деякі взагалі намагаються майже не виходити з дому та вважають за краще спілкуватися з іншими виключно онлайн.

Чому ви можете відчувати занепокоєння після повернення до звичного докарантинного життя

Змушені фізично віддалятися від рідних та друзів, багато людей провели останній рік у своїх будинках, а відеодзвінки стали основним способом спілкування.

"Люди – це істоти за звичками, тому спочатку пристосуватись до ізоляції вдома було неймовірно складно, але зараз, через рік, ми звикли до цієї нової нормальності", – пояснює Параскеві Нулас, психолог NYU Langone Health.

"Наша здатність пристосовуватися – це двосічний меч, тому що тепер, коли ми звикли так сильно ізолюватись, нам доведеться заново звикати до того, щоб знову спілкуватися з іншими людьми, як у приміщенні, так і на відкритому повітрі".

Експерти кажуть, що, переживши рік глобальної пандемії, природно відчувати тривогу та певний ступінь соціальної дисфункції.

"Боротьба з тривалими періодами ізоляції може збільшити соціальну тривогу", – каже Леслі Адамс, терапевт Центральної лікарні DuPage. Вона зазначає, що відчувати тривогу лише від однієї думки про повернення до доковідного стилю життя можуть навіть ті, хто вважав себе екстравертом. А страхи навколо COVID-19 лише посилюють ці почуття.

Політичні лідери та лікарі несли людям чітке повідомлення – триматися якомога далі від людей. Але така поведінка суперечить самій нашій природі, тому що людина – це соціальна істота.

Ми втратили тонкі форми спілкування, намагаючись вижити під час пандемії. Сюди входять зоровий контакт, підказки обличчя та мова тіла, які не обов’язково трапляються у відео, але люди продовжують покладатися на них під час спілкування. 

Експерти попереджають, що повернення до особистих соціальних зустрічей вразить нас як психічно, так і фізично.

Перебування поза межами нашої бульбашки стане для багатьох чимось надзвичайним й може викликати тривожність, стрес та занепокоєння, оскільки після навіть року ізоляції це вже буде кардинальною зміною. 

Ми знову почнемо помічати всі ці тонкощі спілкування, які можемо побачити під час відеодзвінків. Може навіть з’явитися відчуття внутрішньої боротьби та перенапруження наших органи почуттів. І це дійсно так.

До того ж деякі люди будуть відчувати більше занепокоєння, ніж інші. Особливо це стосується інтровертів та людей з діагнозом "соціальна тривога". Їм було досить комфортно під час локдаунів, й вони ще більше втратили навичку особистого спілкування.

Як впоратися із соціальною тривожністю

Нулас каже, що найкращим методом терапії для лікування людей, які страждають від тривоги, є експозиційна терапія.

Експозиційна терапія (англ. Exposure therapy) – техніка в поведінкової психотерапії, що застосовується для лікування тривожних розладів. Суть техніки полягає в експозиції пацієнта до джерела тривоги або її контексту, за відсутності прямої небезпеки. Це допомагає пацієнтові подолати тривогу або стрес. Тобто людину повертають думками та уявою до того, що спричиняє тривожність та паніку, але при цьому вона відчуває себе в безпеці й може переробити травму або ситуацію.

Концепція досить проста – чим більше ми піддаємось ситуації, тим більше наш розум й тіло пристосовуються до неї. Ми робимо це безпечним способом, поступово, за підтримки інших людей, і використовуємо глибокі методи дихання та розслаблення, щоб допомогти людям успішно завершити кожен сеанс.

Починайте повільно

Адамс також рекомендує починати спілкування у маленьких групах людей, а з часом додавати до компанії більше народу. Це саме стосується й часу взаємодії – краще починати з коротких бесід й поступово збільшувати його. Де допоможе поступово підвищити рівень вашого комфорту.

Винагороджуйте себе

Якщо ви живете із соціальною тривожністю й особливо важко переживаєте думку про те, щоб знову поспілкуватися особисто, Адамс пропонує запланувати винагороду за кожну вдалу сесію.

Наприклад, "якщо я телефоную, щоб зв’язатися з другом, піти з кимось на прогулянку або роблю будь-яку іншу діяльність, пов’язану з особистим спілкуванням, тоді я дозволю собі купити або зробити щось, що мені подобається та чого не вистачало".

Будьте до себе лагідними та терплячими

Ще одна порада – бути добрими до себе та не вимагайте занадто високих результатів.

Ставте собі реальні задачі й будьте ніжними до себе та інших. Повернення до ритму життя, який був до пандемії, в кожного буде індивідуальним. В кожного піде різний проміжок час, щоб повернутися до свого рівня комфорту.

Якщо ви відчуваєте тривогу на межі з панікою через те, що у вас вже є, наприклад, п’ять запрошень на зустрічі і все за один місяць, просто оберіть одне або два, а від інших відмовтеся. Ви не повинні змушувати себе й стресувати через те, що відмовили іншим.

Людям із соціальною тривожністю, генералізованою тривожністю, агорафобією та історіями травм для переходу у нормально життя взагалі може знадобитися додаткова допомога професіоналів.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Ірина Баранська
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини