10-11 класи в частині шкіл таки закривають? Розбираємось у реформі старшої школи

Батьки розгублені, міністр освіти Сергій Шкарлет називає все фейком, але не може чітко пояснити, чого чекати учням і батькам. 

Що відбувається наразі з реформою старшої школи, з’ясовувала LIGA.Life.

 

Що сталося

 

Ще у 2018 році в Україні стартувала реформа Нової української школи. Планували, що навчальні заклади поділять на три ступені – початкова школа (з 1 вересня 2018 року), базова середня школа (гімназія, з 1 вересня 2022 року) і старша школа (ліцеї, з 1 вересня 2027 року).

Реформа старшої школи передбачала, що створять ліцеї, де вчитимуться лише учні 10-12 класів. Там вони зможуть отримати професію. А учні, які планують вступати до університету, – якісно підготуватися до ЗНО. Ліцеї матимуть профілі навчання і будуть технічно добре оснащені.

Але до того, як перейти до реформи старшої школи, мали відбутися зміни. А навчальні заклади мали підготувати до трансформації – створити мапу ліцеїв, маршрути, за якими учні зможуть під’їжджати або пансіони, де вони могли би проживати, тощо. 

Проте на початку 2021 року батькам  дев’ятикласників почали надходити повідомлення про те, що набору до 10 класу цього року у їхніх школах вже не буде. Це посіяло паніку та непорозуміння.

Син Ксенії Дуби навчається у 9 класі київської школи №309. Наприкінці січня батькам з його класу надійшло повідомлення, що у вересні школа не прийматиме учнів у 10 клас. Тож їм треба підшукати інше місце. Обіцяли надіслати список шкіл району, які набиратимуть десятикласників.

Каже, син хоче в 10-й клас, бо планує вступати до університету. Мама розповідає, що батьки розгублені й поки не знають, що робити далі. Сподіваються, рішення відтермінують. LIGA.Life звернулася за коментарем до директорки школи. Вона підтвердила, що поки немає остаточного рішення і пообіцяла надати детальну інформацію після того, як сама її дізнається.

Cхожі повідомлення надходять батькам учнів багатьох шкіл країни. Проте подробиць немає ні від адміністрації шкіл, ні від департаментів освіти.

Наприклад, повідомлення про припинення набору учнів до 10 класу надійшло й батькам учнів запорізької школи №52. Вони звернулися за коментарем до Шевченківського управління освіти міста. У відповідь їм надіслали відео з поясненням.

У районі обрали чотири ліцеї, які з 2021 року  надаватимуть академічну профільну освіту. Кажуть, їх обрали, бо розташовані в центрі району на перетині транспортних шляхів, зручно добиратися. А ще – вони "найбільш рейтингові за результатами ЗНО" і можна вивести початкові класи з цих закладів. Кожен ліцей матиме свій профіль навчання. В управлінні стверджують, що місць у класах вистачить для всіх охочих. У кожному з них має бути не менше чотирьох 10 класів. 

Разом з тим чіткої карти створення мережі ліцеїв в Україні поки не існує. 

 

Що насправді відбувається

 

Приводу для паніки нині немає. Всі учні продовжать навчання у своїх школах, а розмови про припинення набору – непорозуміння та спекуляції. Так стверджують деякі освітні експерти.

Ексміністерка освіти та науки Лілія Гриневич, яка й започаткувала реформу нової української школи, розповіла, що учні, які у 2018 році розпочали навчання за програмою НУШ, підуть до реформованої старшої школи у 2027 році. Саме тоді почнеться трирічна старша профільна школа. 

"Для дітей початкової школи, гімназії та ліцеїв потрібне різне навчальне середовище. У зв'язку з цим до 2024 року мають бути визначені школи, які стануть ліцеями. Зараз в різних регіонах роблять свою мапу, які школи матимуть початкову школу і гімназію, а які переформатують у ліцеї", – пояснила Гриневич.

Адже є ще щонайменше три роки для того, щоб визначили, як трансформуються навчальні заклади, а батьки, діти та вчительські колективи все усвідомили.

Усі заяви про те, що якась школа нібито не прийматиме учнів на навчання у 10 класи з вересня 2021 року, Гриневич вважає спекуляціями, зокрема з боку директорів, які, можливо, не хочуть змін.

Депутатка фракції "Голос" та секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа також вважає, що хвиля негативу у суспільстві піднялася через провалену комунікацію МОН і неправильне трактування реформи окремими освітянами.

"Десь хтось поговорив з департаментом освіти, який ще не має навіть висновку , а рекомендаційний проєкт рішення про те, що певна школа не матиме старших класів. Не розібравшись, пішла хвиля, що школи старші класи не набирають", – розповіла вона у коментарі LIGA.Life.

Наголошує: реформа старшої школи стартує у 2027 році, а з 2024-го почнеться пілотний проєкт в окремих школах, які завчасно будуть визначені й всім відомі. 

"Ідея в тому, щоб зробити старшу школу кращою. Будуть академічні і профільні школи. В одних діти зможуть отримувати професію, а в інших – готуватися до ЗНО без репетиторів. Зараз у школах є по 17-20 предметів, які не потрібні більшості дітей. Ліцей і профільна школа мають на меті це змінити", – запевняє Наталя Піпа.

Пояснює, як має бути на практиці: якщо поряд дві школи, в одній буде початкова і середня, а інша стане ліцеєм і прийматиме виключно старшокласників, які зможуть навчатися за профілем. У сільській місцевості планують зробити ліцей у кожному районі. 

"Деяких директорів чи батьків такий підхід лякає. Звикли, що біля дому завжди була школа, куди дитина ходила з першого класу. І це нормально – люди діють згідно зі своїми інтересами. Але є інше питання – якість освіти погана, їхня дитина може отримувати кращі знання. Добре, що є роки на комунікацію. Думаю, розуміння прийде", – додає Піпа.

Законодавчий нюанс

 

Міністр освіти й науки Сергій Шкарлет стверджує, що інформація про те, що школи не набиратимуть десятикласників, неправдива.

"Це фейк. Старша профільна школа починає працювати з 2027 року. Якщо повідомили (батькам про те, що діти не зможуть продовжити навчання у певній школі. – Ред.), то це відповідальність керівника закладу, чому саме з цього вересня школа має бути закритою. Законодавчо ніде це не закріплено", – каже очільник МОН.

Каже, немає жодних ініціатив щодо заборони дитині прийти в старшу школу: "У цьому аспекті всю відповідальність за діяльність шкіл несуть засновники. Можна поскаржитись їм, написати в МОН, ми спрямуємо Державну службу якості на контроль", – запевняє Шкарлет.

– Всі, хто хоче навчатися в 10-11 класі, навчатимуться, – сказав міністр журналістці НВ. Вона уточнила:

– У своїх школах нинішніх?

– Я не готовий сказати, відповідно до профілю. В частині шкіл треба звертатися до директора, який профіль організується в школі, – зреагував міністр.

За його словами, є експеримент стосовно профільності, класи можуть переформатовуватися, але це не означає, що в 10-11 класи не буде набору. Можуть бути набори за профілем – хімічний, мовний тощо.

Він не бачить суперечності у тому, що діється у школах і про що розповідають у Міністерстві освіти: "Поспіху немає. Можливо, хтось взяв зустрічний план і почав трішки… Я більше бачу фейсбучних і пресових боїв, аніж звернень до міністерства. Фейкові новини є. Але жодного документа до нас не надходило".

Директор однієї зі столичних шкіл анонімно прокоментував LIGA.Life ситуацію з набором десятикласників і проблему, яку бачить в реформуванні старшої школи.

"Реформа, як вона запланована, має бути аж 2027 року. Але до 2024-го  ми вже маємо стати ліцеями або гімназіями. Що відбувається? З одного боку, нам розповідають, що до 2024 року можемо набирати старші класи. З іншого – до 2022 року школи повинні затвердити в управлінні освіти свій новий статут, чи то гімназії, чи то ліцею", – розповідає директор.

Пояснює: багато експертів і представників МОН розповідають батькам, що школи зобов'язані набирати старшокласників, якщо діти захочуть.

"Тобто, якщо ми набираємо 10 клас, то з новим статутом не зможемо їх випустити. Тож нам треба думати  заздалегідь, як бути. Це законодавча колізія і зрозуміло, чому батьки панікують", – стверджує директор. 

За його словами, нещодавно було засідання керівників управлінь освіти, але там так і не дійшли згоди щодо остаточного рішення, як бути далі (вирішили повернутися до цього питання після того, як представники центральної влади внесуть законодавчі зміни). Таке по всій країні. Тож школи не можуть заспокоїти батьків і чітко їм все пояснити чи опублікувати офіційну інформацію на сайті школи. 

Що далі

Національний експерт з освіти програми "U-LEAD з Європою" Сергій Дятленко каже, що нині не місцева влада має займатися питанням трансформації шкіл, а Міністерство освіти.

На його думку, зміни, запропоновані у реформі старшої школи, хороші, але для їх реалізації треба забезпечити можливості, прописати чітку нормативну базу. 

"Нині вся проблема у неправильному розумінні документів. Хтось допустив помилку, вказавши, що норма закону про профільний ліцей набуває чинності раніше, ніж починає діяти сама реформа старшої школи. Депутати зараз вирішили активно рятувати ситуацію, вже навіть з'явилося кілька законопроєктів", – розповідає Дятленко.

Депутатка фракції "Голос" Наталя Піпа додає, що у парламенті нині є два законопроєкти, які хочуть розв'язати це питання. Один з них розроблений освітнім комітетом Ради. Там очікують, що він набере найбільшу підтримку у залі. Орієнтовно його можуть проголосувати у березні.

Разом з тим, на думку депутатки, є загроза зриву реформи старшої школи.

"Найгарнішу ідею можна зіпсувати поганою реалізацією. У проєкті положення про ліцеї є умови, за яких в окремих випадках дозволено мати початкову, середню і старшу школу разом. Тобто це вже певні корупційні ризики при вступі. Від МОН багато чого зараз залежить. Окремі депутати і громадські активісти намагаються робити все, щоб відкату реформи не було. Але ризики є, оскільки вона навіть в молодших класах ще не працює так, як мала би", – каже Наталя Піпа.

"Проблема у тому, що немає чіткого плану, щоб пояснити батькам, вчителям і директорам шкіл, як і в який час все це відбудеться", – розповідає ексміністерка освіти.

Ще однією проблемою, на її думку, є те, що досі не затверджене положення про профільний ліцей. Хоча у МОН представили документ до громадського обговорення ще у листопаді 2020 року.

"Міністерство мало би дати таке положення, дорожню карту, як ми йтимемо до профільної школи. І тоді би не було всіх цих спекуляцій", – каже ексміністерка.

У відповіді на запит LIGA.Life у МОН відповіли, що "вдосконалення мережі навчальних закладів пов’язане з реалізацією адміністративно-територіальної реформи та відповідно до перспектив запровадження з 2027 року профільної освіти".

Кажуть, у МОН створили робочу групу для розгляду цих питань. Вона має підготувати рекомендації місцевим керівникам управлінь освіти та школам.

Зарахування до 10-х класів буде таким: випускників 9 класів переведуть до 10-го  цієї ж школи, якщо вони самі захотіли тут залишитися, яких не відрахували і не перевели до іншого навчального закладу.

Також МОН разом з нардепами планують змінити закони "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту". Пропоновані зміни передбачають скасування обмежень повноважень сільських, селищних та місцевих рад незалежно від чисельності населення, що дозволить їм бути засновниками ліцеїв.

Кажуть: цього року планують розробити проєкт стандарту профільної освіти та поступово реорганізовувати мережу шкіл. До обговорення обіцяють залучити батьків та освітян, але остаточне рішення буде не за ними. А за засновником – тобто місцевою владою.