Любі читачі й ще любіші читачки! Редакція вітає вас із новим тижнем і новим випуском нашої мовно-дорадчої рубрики. Весна вже близько, погода потроху стає приязнішою до людей, скоро стане тепліше й забракне слів на всі свіжі відчуття з почуттями. А знаєте, що з’являється в мові, коли їй бракує нових слів для позначення довколишнього світу? Багатозначність. Про неї й поговоримо.

Але перш ніж заходити в цей звивистий лабіринт, нагадаю, що всі свої запитання, зауваги й прохання можна і треба надсилати нам на редакційну пошту [email protected]. Рубрика ця виходить щотижня й щотижня у вас є шанс прочитати відповідь на свого листа. Не гребуйте цією нагодою — скористайтесь нею!

Багатозначні слова

Отже — багатозначні слова. Переважно вони виникають із двох причин.

Перша — ощадлива: внутрішня структура мови тяжіє до заощадження ресурсів, і якщо кілька понять можна висловити одним словом, то їх ним і буде висловлено. Звісно, цьому можуть ставати на заваді позамовні фактори. Знаєте, як буває: комусь видається, що два значення в одного слова перетворюють його на русизм чи ще якось упосліджують, хтось починає про це волати й писати по всіх усюдах, здобуває символічну владу — і от уже люди винаходять по слову на кожен відтінок сенсу.

Якщо придивитись до мов, де до всього цього ставляться простіше й не заморочуються щодо смерті мистецтва (переважно це великі мови колишніх імперій), ми побачимо, що в найуживаніших слів буває по декілька значень. Так, скажімо, в англійській: 500 базових слів там можуть передавати до 10 000 значень.

Приклади такої багатозначності — слова "баба" (кондитерський виріб із тіста; важка довбня; повитуха; старша жінка; жінка взагалі; мати моєї матері; боязкий чоловік; ворожка; людська фігура зі снігу; рід груш), "наступати" (ставати на щось ногою; йти в наступ; тиснути на когось; наставати; ставатися) чи "зелений" (кольору зелені: зроблений із зелені; недозрілий; хворобливо блідий; недосвідчений).

Друга причина багатозначності — перетин питомості й запозичень або запозичень із різних джерел. Така багатозначність виникає, коли в мові вже існує певне слово, але згодом до неї приєднується ще одне, з іншим значенням, але ідентичною формою, — або коли слова запозичують з різних мов. Приклади таких запозичень — слова "клуб" (щось кулясте, клубок (слов’янський корінь) — і громадська організація (з англійської)), "мат" (підстилка (з німецької); шахова поразка (з перської); неблискучість (з французької); лайливе слово (питоме значення)), "кран" (для води (з нідерландської) — і для підйому вантажів (з німецької)).

У сучасній українській мові найпомітнішою багатозначність стає, коли такі слова входять у моду. Раніше на мітинги ходили з прапорами — а тепер підключаються в зум. Колись із лука лише стріляли — а нині вам його зроблять у салоні. Перш ніж словом "топ" стали передавати позитивне ставлення, ним називали тільки деталь літнього гардероба — ну а часи, коли "базою" називали тільки приміщення, не такі й давні, однак зараз їх призабути. Тепер "база" — це ще й виразник схвалення чиєїсь ("базованої") ідеї.

Звісно, не можна оминути увагою й воєнний лексикон. Там теж доволі багато омонімів. На жаль, уживати ці слова в першому значенні, забувши про друге, поки ніяк і ні в кого не виходить. Тому…

  • мопед — це ще й смертоносний дрон;
  • їжак — це передусім протитанкова загорожа;
  • приліт — небезпечний, коли аеропорти закрито;
  • нуль — став смертоносною цифрою.

Колись усі вони знову стануть однозначними, а заголовок цієї статті перетвориться на незрозумілу кашу зі слів. Віримо, сподіваємось і чекаємо!

Переклади російських слів

А насамкінець — переклади трьох російських слів.

  • Кепка — українською "кепка" чи "картуз". А російська "фуражка" по-нашому може бути кашкет.
  • Сиделка — по-нашому "доглядачка".

Ну а слово "ладно" має кілька різних відповідників. Якщо мається на увазі згода — то "добре", "гаразд", "згода" чи "нехай" цілком пасуватимуть.

Читайте, збагачуйтесь — і нехай вам траплятимуться лише приємні неоднозначності!