Що буде з освітою та медициною, якщо бюджет на 2021 рік не ухвалять вчасно

Народний депутат й голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев 16 листопада повідомив, що Верховна Рада до кінця року, ймовірно, не встигне ухвалити бюджет на 2021 рік.

"Ми не вкладемося в установлений Бюджетним кодексом термін. Це вже очевидно, на жаль. До 1 грудня ми повинні в цілому прийняти (держбюджет на 2021 рік, – Ред.). Ми не зможемо це зробити в цьому році", – заявив Гетманцев.

Він додав, що до початку грудня Верховна Рада тільки отримає проєкт держбюджету від Кабінету міністрів (За Бюджетним кодексом і Законом "Про Регламент Верховної Ради України", до 1 грудня парламент повинен ухвалити закон про держбюджет на наступний рік і направити його на підпис президенту).

Протягом тижня з'являлася інформація, що головний кошторис країни от-от узгодить Кабмін і він надійде до парламенту, але цього так і не сталося. Нібито через те, що бюджет на 2021 рік не узгодили з Міжнародним валютним фондом. 

26 листопада на позачерговому засіданні уряд таки затвердив проєкт держбюджету-2021 до другого читання у Верховній Раді. Перед голосування у парламенті з документом мають ознайомитися депутати. На це у них є 10 днів. 

Що означатиме затримка затвердження бюджету на наступний рік для охорони здоров'я та освіти, розбиралася Liga.Life.

Кому і скільки планували віддати

За ухваленим у першому читанні проєктом бюджету 2021, на освіту планували витратити 174 млрд грн, з яких 21,2 млрд обіцяли скерувати на доплати до зарплат вчителям, 1,4 млрд – на продовження реформи Нової української школи. 

Крім того, передбачали нову субвенцію в 1 млрд грн для роботи закладів освіти у пандемію: закупівлю медмасок, антисептиків та організацію дистанційного навчання.

На медицину у 2021 році планували скерувати на 27,5 млрд грн більше, ніж у 2020 році, а саме – 156 млрд грн.

З них на програму медгарантій – тобто на оплату нашого лікування лікарнями, сімейними лікарями, аптеками і швидкими – планували витратити 123,4 млрд грн, а на боротьбу з коронавірусом – 19,5 млрд грн. У тому числі планували за ці гроші купити 7,5 млн доз вакцин для щеплення груп ризику. А ще планували, що зарплата медиків зросте на 30%.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов на брифінгу 18 листопада заявляв, що у держбюджеті на 2021 рік на фінансування медицини передбачили замало коштів.

За його підрахунками, на фінансування медицини у наступному році треба щонайменше 296 млрд грн.

Як зміняться цифри після ухвалення бюджету Радою, невідомо. Нині ж, за попередніми даними, Кабмін збільшив на 4 млрд фінансування Міністерства охорони здоров'я, проте на стільки ж "зрізав" бюджет Міністерства освіти і науки.

Якщо буде затримка бюджету 2021

Що чекає на освіту. Liga.Life звернулася до Міністерства освіти та науки з проханням прокоментувати, як затримка ухвалення бюджету-2021 може вплинути на освіту.

У МОН відмовились коментувати, зазначивши, що реагують лише на офіційні рішення Кабміну, Верховної ради та інших держорганів.

Депутатка від "Голосу" та секретарка парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа у коментарі Liga.Life не виключила, що депутати можуть не встигнути ухвалити бюджет на наступний рік. Якщо пощастить, ухвалять його не раніше, ніж під Новий рік.

За її словами, колапсу освітнього процесу не буде, тим більше, що бюджет не вперше ухвалюють із запізненням (таке вже було у 2010 і 2016 роки). 

Але якщо документ не ухвалять до 31 грудня, країна житиме за бюджетом минулого року, тобто 2020 року. 

"Поки не буде ухвалений новий бюджет, можна буде витрачати не більше, ніж по 1/12 річного обсягу бюджету 2020 року на місяць. І лише на ті статті витрат, що були закладені в бюджеті-2020. Наприклад, у минулорічному бюджеті не було статті витрат на боротьбу з наслідками COVID-19. Дуже важливо, щоб ця субвенція запрацювала. Для цього потрібно ухвалити бюджет-2021", – пояснює Піпа.

І додає, що чим пізніше схвалять новий бюджет, тим пізніше новостворені ради на місцях зможуть освоювати державні бюджетні видатки на освіту. І поки не зʼявиться новий бюджет, не можна буде фінансувати капітальні витрати.

"Найбільше матимемо проблему із зарплатами освітян. Зарплати не припинять виплачувати, адже це захищена стаття, але ці виплати будуть на рівні грудня 2020 року. Тобто вчителі не отримають підвищення зарплат, яке їм обіцяє влада, поки не ухвалять новий бюджет", – розповіла депутатка.

Інша депутатка від "Слуги народу" та представниця комітету з питань освіти Юлія Гришина запевняє: сенс говорити про наслідки є тільки у випадку, якщо держбюджет не ухвалять до початку 2021 року. А це поки передчасні побоювання. Адже у більшості випадків Рада ухвалювала кошторис країни саме в грудні.

За її словами, якщо, до кінця року бюджет не ухвалять, 41 стаття Бюджетного кодексу чітко встановлює "правила гри". Зокрема, місцеві бюджети мають приймати, враховуючи обсяги фінансування за проєктом, внесеним Кабміном до Ради.

Депутатка додає, що не варто хвилюватися за освітню субвенцію та виконання соціальних гарантій, оскільки мінімальна зарплата, пільги та компенсації вчителям у 2021 році (якщо не буде ухвалений бюджет) виплачуватимуть, але у тому розмірі, який діятиме у грудні 2020 року. 

"Щодо субвенції на заходи безпеки у школах під час пандемії, то дійсно, такої бюджетної програми раніше не було, проте наприкінці року школи отримали можливість використати залишки освітньої субвенції на придбання масок і дезінфекторів.

Вона запевняє, що у будь-якому випадку – ситуація нині контрольована і ніякої катастрофи не буде, а депутати розуміють важливість ухвалення бюджету.

Що чекає на охорону здоров’я. Заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова розповіла Liga.Life: якщо бюджет не ухвалять до кінця року, це не буде критичним і для системи охорони здоров’я. Фінансувати медичні програми продовжать, але у меншому обсязі.

"Це означає те, що програма медгарантій, яка розпочалася з квітня і передбачено було на 9 місяців, розподілиться на 12 місяців", -  сказала вона та додала, що при потребі на грудень орієнтовні близько 13 млрд на січень буде закладена сума близько 7,6 млрд грн.

Натомість керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки та заступник міністра охорони здоров’я 2016-2019 років Павло Ковтонюк зазначив, що хоч затримка в ухваленні держбюджету на наступний рік не призведе до катастрофи в медичній сфері, але і не дозволить реалізацію політики у цій сфері.

"Комунальні медичні заклади в Україні, які працюють за договорами з Національною службою здоров'я, уже працюють поза законами бюджетної сфери, коли мова йде про планування видатків.

Пояснює: оскільки договори на закупівлю можуть укладати тільки тоді, коли гроші в державному бюджеті уже визначені за певними статтями видатків. Якщо говорити про щорічні централізовані закупівлі ліків, то перші договори зазвичай укладаються пізньою весною. Тобто час у запасі є. Але якщо раптом треба буде робити екстрені закупівлі — це вже може бути проблемою.