RU
Пояснення

Розбір | Що означає легалізація порно та чому її досі немає в Україні. Думка юристів і порноакторок

11 хвилин
Навіщо потрібна легалізація порно. Пояснюють порноакторки та юристи - Фото
Фото: unsplash.com
13.09.2022, 07:00

2 вересня 2022 року Володимир Зеленський відповів на петицію "Про легалізацію еротики та порно на території України".

За два місяці вона набрала необхідні 25 000 голосів.

Це викликало обговорення в соцмережах. Думки розійшлись так само, як трактування поняття "легалізація порно".

LIGA.Life розпитала юристів про те, що це означає, а порноакторок – про розвиток індустрії в інших країнах та можливі причини заборони порно в Україні.

Петиція про легалізацію порно

4 липня 2022 року на сайті президента з’явилася петиція "Про легалізацію еротики та порно на території України". Ініціатором став львів’янин Тарас Сіромський. 

Серед аргументів автора петиції – закон узагальнений. Тобто правоохоронці можуть по-різному трактувати, що є порноконтентом, а що – ні.

"Була величезна кількість випадків, коли дівчат засуджували за еротику за статтями про порнографію. Навіть на юридичних консультаціях юристи говорять, що від того, чи дати хабаря, залежить, як правоохоронна система трактуватиме законодавство. Цей закон розвиває корупцію і має бути вилучений!" – йдеться у петиції.

За словами Тараса, заборона на створення та поширення такого контенту – цензура, шкода економіці й правам людини в Україні: "А суди за його порушення нагадують Середньовіччя".

Натомість у легалізації вбачає "шанс принести гроші в український бюджет". 

За два місяці петиція набрала необхідні 25 000 голосів. Відповідь Володимира Зеленського опублікували 2 вересня. Він посилається на закон "Про Захист суспільної моралі", який регулює обіг порноконтенту. Що це уряд "координує і контролює діяльність міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері".

Президент перенаправив прохання прем’єр-міністрові для опрацювання. Результати мають повідомити автору петиції. 

Проте саме існування цієї петиції викликало палку дискусію в соцмережах. Одна з головних причин – нерозуміння, що криється за словосполученням "легалізація порно".

Легалізація порно – це…

Визначення законним створення та поширення порноконтенту, за умови дотримання запобіжників, які будуть прописані в законі.

"Поки що складно сказати, як виглядатиме закон. Адже для цього потрібні ретельні дослідження і роздуми над юридичними конструкціями з посиланням на аргументи і факти. Проте легалізація не означатиме вседозволеність", – зазначає Інга Кординовська, адвокатка, керуюча партнерка юридичної компанії ID partners та CEO NGO Urban Advocacy Group.

Тобто легалізація порно не означатиме дозвіл на торгівлю людьми, секс-насильство, зґвалтування, фільмування без згоди, дитяче порно чи розбещення неповнолітніх, як це можуть трактувати "експерти" в соцмережах.

Легалізація порноконтенту не декриміналізує ці злочини. Вони залишаться в Кримінальному кодексі. Адже це контент, який порушує права людини.

Навіщо легалізовувати порно

Існує декілька потенційних причин:

  • Захист представників індустрії

Попри заборону, порноіндустрія в Україні існує, стверджують порноакторки Джозефін Джексон та Адель Асанті. Це "тіньовий" бізнес.

"Порно, яке знімають в Україні зараз, неконтрольоване. Там є насильство, зґвалтування, побиття. Ніхто не знає, чи актори знімаються там добровільно та свідомо. Адже вони не можуть звернутися до правоохоронців за захистом. Тому що за законом вони злочинці, а не потерпілі", – пояснює Адель.

Легалізація дозволить їм звертатися до правоохоронців за захистом. 

  • Гроші

Обидві акторки наголошують, що легалізація порно має економічні переваги. Зокрема, сплата податків компаніями. 

"Багато іноземних компаній будуть зацікавлені знімати порно в Україні. Це демонструє досвід Чехії та Угорщини. В цих країнах набагато дешевше знімати, ніж у США. Тому багато американських компаній приїжджають на зйомки в Європу", – пояснює Джексон.

  • Створення робочих місць

Порноіндустрія – це не лише про акторів, але й фотографів, операторів, візажистів, асистентів тощо. Легалізація дозволить цим людям отримати робочі місця.

"До того ж конкуренція на ринку постійно зростає. Якщо зараз українські хлопці та дівчата виїжджають працювати за кордон, то після легалізації залишатимуться працювати в Україні. Особисто знаю 10-15 дівчат та 2-3 хлопців родом з України, які працюють на іноземні компанії", – стверджує Джозефін та додає, що наразі гонорар порноакторів – в середньому $1000 (США) та €1000 (Європа) за зйомку.

Еротика чи порно – у чому різниця

Легалізація порно може також розв’язати проблему трактування порно та еротики. 

За законом "Про суспільну мораль":

  • порнографічний контент – це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, замальовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти. 

  • еротичний контент – продукти, що містять інформацію еротичного характеру, мають за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтовані на доросле населення і не збуджують в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливими.

Стаття 301 Кримінального кодексу України (ККУ) передбачає покарання за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження саме порно, а не еротики. 

Тобто фактично еротика дозволена в Україні за умови дотримання певних правил, зокрема: заборони участі дітей у створенні такого продукту та його поширення лише у спецмісцях та за умови недоступності дітям.

Але де межа між контентом, "що спонукає негідні інстинкти" і "для досягнення естетичного ефекту"?

"Визначення порнографії та еротики в законі містить багато оцінювальних понять. У законі не прописано чітко, що означає "негідні інстинкти" та "цинічна фіксація". Адже те, що для одних "негідно", для інших "природно", – стверджує Марта Павлишин, юристка та спеціалістка центру "ЮрФем: освіта".

 

З цим погоджується адвокатка Інга Кординовська: "Ці критерії є дуже абстрактними. Тому в кожному випадку з оголеним фото, ню фотосесією, еротичною сценою чи бодіартом треба відповідати на запитання: "А чи відповідає це критеріям моралі? Чи ображають честь і гідність людини? Чи спонукають негідні інстинкти?" Але так ми лише зіткнемося з глибоко філософськими темами: "А що таке мораль? А які її критерії? А що таке честь, гідність? А що є образливим? А які інстинкти низькі, негідні, а які високі і достойні?" Та й кожен має різне розуміння цих критеріїв, які використовує закон".

Один з наслідків нечіткого трактування в законі – арешти повнолітніх жінок, які свідомо та самостійно продають свої фото на OnlyFans чи в Telegram-каналах.

У 2021 році заарештували жительку Кременчука, яка добровільно продавала свої інтимні фото та відео в Telegram, та киянку, яка створювала та збувала такий контент на OnlyFans.

Тобто людям, які підпільно знімають порно за участі інших людей (з їхньої згоди та без неї), і дівчатам/хлопцям, які свідомо продають власні інтимні фото, передбачене покарання за однаковою статтею Кримінального кодексу.

"Покарання за такі вчинки передбачені ст. 301 ККУ. Обсяг покарання може варіюватися від штрафу в розмірі 17 000 грн до позбавлення волі з правом обіймати певні посади. Це залежить від багатьох факторів: ступінь тяжкості злочину ("не відповідають моральним критеріям", "ображають честь і гідність людини", "спонукають негідні інстинкти"), наявність збуту неповнолітнім, вчинення повторно або групою осіб, наявність пом'якшувальних (наприклад, вчинення злочину під впливом погрози або примусу) чи обтяжливих обставин у разі вчинення злочину (наприклад, з особливою жорстокістю), обставини, які характеризують особу підозрюваного. Проте кінцевий розмір санкції визначає суддя за своїм внутрішнім переконанням", – пояснює Інга.

"Законодавство має збалансувати небезпеку від зґвалтування і створення дитячого порно та від інтимних фотографій, які добровільно виставляють дорослі на спецплатформах", – додає Марта.

Як порноіндустрія працює за кордоном

Порно легалізоване майже в усіх країнах Європи, крім України, Білорусі, Болгарії, Ісландії, Литви та Ватикану. Особливого процвітання ця галузь досягла в США, де легалізована в усіх 50 штатах. Тож заборона порно не закриває кордони для українців, які хочуть розвиватися в цій сфері. 

Яскравий приклад – українка Юлія Сенюк, більш відома як Джозефін Джексон. Її кар’єра почалася чотири роки тому. За цей час вона встигла попрацювати з американськими і європейськими компаніями.

Офіційне працевлаштування – це рідкість в порноіндустрії, стверджує Юлія. Зазвичай це стосується лише європейських дівчат. Українки виїжджають за кордон як туристи і підписують контракт (реліз) перед зйомкою.

"У документі зазначені права актора, сума гонорару, задачі, партнер та дозвіл на поширення контенту за участі актора на певних платформах. У США реліз розширений: окрім документа, актор має відповісти на декілька запитань на відео. Наприклад: "Чи пояснили йому/їй рідною доступною мовою, що буде відбуватися?", "Чи не перебуває він/вона під дією алкоголю чи наркотиків?", "Чи не змушують зніматися проти волі?" тощо. У США особливо важлива свідома згода на участь в створенні порно", – розповідає акторка.

Також акторів попереджають про право зупинити зйомку у разі дискомфорту чи проблем з партнером. Якщо актор не може сказати це, то є спецжест – великий палець вниз. 

Наприкінці зйомок компанія знову знімає відео з питаннями: "Чи все пройшло добре?" та "Чи гарно поводилася команда з актором?"

Така повага до актора пояснюється тим, що він захищений законом.

Якщо чоловік чи жінка пережили насильство, маніпуляції або грубе поводження під час зйомок, вони мають право звернутися до правоохоронців.

"У європейських компаніях не так все прекрасно, як в американських. Там також є реліз з переліченими правами. Але трапляються випадки перебільшення повноважень з боку компанії", – ділиться досвідом Юлія.

У червні 2022 року заарештували власника та працівників французького порносайту Jacquie et Michel. Жінки неодноразово зверталися в правоохоронні органи зі звинуваченнями у жорстокому поводженні та насильстві на знімальному майданчику.

"У таких ситуаціях важливо мати агента, який слідкуватиме за дотриманням контракту та умовами праці. Перед зйомкою актори також зазначають вид діяльності, на який погоджуються. Наприклад, якщо дівчина погоджувалася на класичний секс, а в кадрі режисер наполягає на анальному, вона має право відмовитись, оскільки в контракті не давала на це згоду. Проте аматори часто не знають про можливість сказати "ні". Бояться, що це поставить хрест на кар’єрі", – пояснює Джозефін.

Українська порноакторка Адель Асанті (Анастасія Распутіна) також працювала за кордоном. За пошук порнокомпаній та домовленості з ними відповідала модельна агенція.

"Перед зйомками я проходила обов’язковий медогляд. Після отримання гарних результатів підписувала договір. Обов’язково вказувала, що роблю це свідомо, не під дією алкоголю та наркотиків та без примусу. Також зазначала, на що погоджуюсь, а що неприйнятно. Після зйомки підписувала згоду на використання матеріалу", – пояснює Адель.

Обидві акторки не мали негативного досвіду на зйомках порно. Адже компанії, з якими вони співпрацювали, цінували власну репутацію та закон. Проте це не означає, що порноіндустрію слід романтизувати. 

Існують випадки, коли порно знімають та поширюють люди без свідомої згоди партнерів. Подібна ситуація сталась у 2021 році в Канаді. Рейчел знайшла відео на Pornhub зі своєю участю, яке знімав її ексчоловік. Дівчина лежала на власному ліжку без свідомості, поки чоловік здійснював секс-насильство.

І цей випадок не поодинокий, пишуть CTV news. Материнська компанія Pornhub, MindGeek, має щонайменше п'ять позовів. Позивачі стверджують, що компанія отримувала прибуток від контенту, знятого без згоди та з жорстоким поводженням з дітьми.

Чому порно в Україні досі не легалізоване

Точної відповіді на це запитання немає. Юристки та порноакторки роблять подібні припущення:

  • Страх суспільного резонансу. Ця тема досі табуйована серед українців. На думку Інги Кординовської, українцям заважає сильний консервативний та релігійний досвід, заснований на історичному минулому (зокрема, "в СРСР сексу не було") та впливі церкви.

"В Україні поки мало політиків, які готові йти проти настроїв суспільства, адже це чутлива тема. Поки не буде певності у депутата, що легалізація порно може стати для нього червоною доріжкою в чергове скликання Верховної Ради, ніхто не легалізуватиме порно", – пояснює Інга.

"У нас немає належної секс-освіти. Лише це словосполучення може викликати дискусії в батьківських чатах. Тому на суспільному рівні важко буде промацати ґрунт, чи дійсно українці до цього готові. Це може навіть зіграти на руку російській пропаганді, мовляв: "Дивіться, які європейські цінності вам підготувала Україна", – додає Павлишин.

  • Легалізація порно не вигідна тим, хто розвиває та захищає цей бізнес "в тіні". "Порноіндустрія в Україні – це корумповані схеми між виробниками та чиновниками, які допомагають "захищати" цю сферу, отримуючи за це прибуток", – пояснює порноакторка Адель Асанті.

  • Зараз це питання не на часі. "Я не впевнена, що зараз на це є політична воля", – зазначає Марта. Порноакторка Джозефін Джексон погоджується: "Зараз це не є основною проблемою. Але якщо цей контент надалі не легалізують, то нічого не зміниться. Хтось працюватиме "в тіні" та платитиме за "захист", а порноактори, які хочуть працювати легально, виїжджатимуть за кордон".

Що означає легалізація порно та чому її досі немає в Україні. Думка юристів і порноакторок
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини