Любі читачі й ще любіші читачки!

Вітаю вас із новим, уже сорок четвертим (це ж треба!) випуском нашої мовно-дорадчої рубрики. Сьогодні ми говоритимемо про красиві слова. 

Трохи більш ніж пів року тому в цій рубриці вже виходив випуск про незвичні й напівзабуті слова з популярної літератури 1920-х років — із текстів Майка Йогансена, Олександра Мар’ямова, Гео Шкурупія, Гордія Брасюка та інших більш чи менш знаних літераторів, які сто років тому пускали всю міць своїх лексичних м’язів на творення оповідань, повістей чи романів із довколишнього повнокровного життя, намагаючися зробити так, аби всі персонажі цих текстів говорили не просто красиво, а ще й природно та свіжо. 

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку