Доплата за успішність та 70% практики. Як студенти в Краматорську стають верстатниками

"Студенти – це наше завтра. Без них завод просто не працюватиме", – каже Володимир Брижниченко, заступник гендиректора з персоналу та режиму ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод".

Елементи дуальної системи освіти тут впроваджують близько 20 років.

Машинобудівний завод і Краматорське вище професійне училище №14 дійшли до цього самі – коли у 2000-х виявилося, що випускники не вміють працювати з новим обладнанням на заводі. Довелося модернізувати навчальну програму.

Далі були нові цехи, навчання за системою "3:2:1" (про неї нижче), ремонт фабрики, аби учні змінили свою думку про те, що завод – це сіро, буденно і нудно, й доплата до стипендії та договори з тими, хто погоджується відпрацювати 3 роки на заводі після навчання. 

Нині на підприємстві працює близько 8170 людей, є понад 500 різноманітних професій і посад. З них – 875 працівників верстатної професії, яких щороку треба дібрати щонайменше 200. Натомість, цьогоріч до училища вступило 30 студентів верстатного фаху після 9 класу і 15 – після 11 класу.

Також фірмі потрібні машиністи крану, кранівники, електромонтери з ремонту обслуговування електроустаткування, електрозварники на автоматичних, напівавтоматичних машинах і ремонтники. Аби допомогти одне одному, училище з заводом функціонують як один організм.

Як усе відбувається

Володимир Брижниченко пояснює, що дуальну систему впроваджували у кілька етапів:

1. На початку 2000-х на заводі вирішили оновити технічний парк: поставили нові верстати і оброблювальні центри. 

Тоді ж зіштовхнулися з тим, що якість підготовки верстатників не відповідає вимогам нового обладнання. Так були змушені включитися в програму підготовки училищ. 

2. Згодом ввели систему "3:2:1". Три дні студенти навчаються у виші чи в училищі, два дні проходять теоретичне навчання в центрі підготовки кадрів на заводі і день працюють за верстатом. Фактично, це – 70% практики і 30% теорії.

"Ми створили конкуренцію на роботу за новими верстатами. Бо наші постійні працівники не хотіли вчитися працювати з ними. Мовляв, важко. Тому ми набирали молодь, яка хотіла заробляти гроші і навчатися. На їхньому прикладі ми показали, що на новому обладнанні можна заробляти значно більше", – розповідає Володимир.

3. У 2014-2015 роках почалися нові проблеми. Оскільки Краматорськ – у прифронтовій зоні, 100 км від Донецька, на початку війни багато людей виїхали з міста. Це, за словами Володимира, був перший тривожний дзвіночок, потім було падіння курсу і безвіз.

"Ми почали втрачати людей. Вони були згодні їхати за кордон, працювати не за фахом за ті ж або менші гроші. Тому вирішили оновити програму підготовки. Ми пішли до базових училищ і віддали їм наші програми підготовки верстатників. За ними ми готуємо працівників, які приходять влаштовуватися на роботу. Училища впровадили це у свої навчальні програми", – пояснює заступник гендиректора.

4. Учні також проходять виробничу практику на заводі за системою дуальної освіти. За студентами закріплюють менторів: куратора з відділу навчання і двох наставників з працівників цеху і майстрів. Останні також отримують додаткові гроші, якщо учні продовжують працювати на заводі після училища.

Коли учні проходять виробничу практику, то фактично офіційно працевлаштовуються: пишуть заяву, проходять медкомісію. Практика відбувається з кінця лютого до червня. 

"Це – довготривала робота з усіма учасниками, і ми дійшли до цього самі. А потім виявилося, що це називається дуальною системою освіти", – зізнається Володимир. 

Що отримують студенти 

На одному з етапів впровадження дуальної освіти завод започаткував стипендіальну програму. Студентам, які згодні продовжити працювати три роки на підприємстві після навчання, компанія виплачує стипендію. Ці гроші – за успішну практику на підприємстві і теоретичне навчання. 

За 4,5-5 середніх балів студенти отримують 2000 грн доплати щомісяця, за 4-4,5 балів – 1500 грн, а за 3,5-4 бали – 1000 грн.

Надія Шаповалова, заступниця директора Краматорського вищого професійного училища, розповідає, що минулоріч такі договори підписали 26 учнів з різних груп. 20 з них уже випустилися і працюють на підприємстві.

"Проте деяких учнів лякає умова відпрацювати три роки, тому вони не погоджуються. А якщо учні неповнолітні, договір мають підписати батьки. І деякі з них не хочуть брати на себе таку відповідальність. Також є умова: якщо учень не відпрацював три роки, то має повернути стипендію компанії. Однак все працює як сарафанне радіо. Спочатку договір підписали 10 учнів. Потім обмінювалися інформацією з іншими – і ще двоє підписали. І так далі. Загалом, учням подобається ця система", – каже Надія.

Крім цього, підприємство виплачує мінімальну зарплату учням, які проходять виробничу практику за договором про дуальну освіту і погоджуються на трирічне відпрацювання. Решта учнів, які працюють тільки за системою дуальної освіти, отримують меншу суму. 

До того ж, 50% від заробленого отримує училище, 50% – студенти.

"Я завжди кажу президенту компанії, що це – не витрати, це – інвестиції у завтра нашої компанії. Якщо ми цього не зробимо, будемо просто не здатні виготовляти продукцію", – говорить Володимир.

Як ще виробництво мотивує студентів

Нині на заводі завершується програма естетичних перетворень. За словами заступника гендиректора, завод звикли сприймати як сірі цехи, холодні приміщення, брудні перевдягальні. За п'ять років усе вдалося змінити: відремонтували цехи, привели до ладу "битовки" цехів, реанімували систему опалення.

"Коли дитина потрапляє сюди, розуміє, що це не щось зі страшної картинки, а це – комфортне приміщення, сучасні верстати, блискучі підлоги. Тоді створюється інше ставлення до роботи", – говорить Володимир.

Також студентам замовили пошив індивідуальної форми, яка вирізнятиме їх серед працівників. Крім цього, на заводі є молодіжна організація, яка залучає учнів до соціального життя – аби не заводом єдиним. Наприклад, у місті є спортбаза – і студенти та працівники мають там пільгові ціни.

"А ще треба дати їм увагу і обійняти. Це стараємося робити", – запевняє Володимир. 

Щонайменше двічі на рік він приїжджає до профтехів і спілкується з тими, хто планує працювати на заводі. Там розповідає про фінансову політику заводу, умови, і учні можуть поставити будь-які запитання. Усе щоб тримати контакт.

Які переваги для компанії, училища та учнів

Завдяки системі дуальної освіти завод залучає до роботи більше випускників училища і вони мають іншу якість підготовки. 

"Якщо ми працюємо не за програмою дуальної освіти, то вчимо людей, які приходять до нас працювати, безпосередньо на фірмі. І, аби людина була здатна виконувати хоча б мінімальну роботу на верстаті, витрачаємо рік. Пів року працівник практикується і вивчає теорію в центрі підготовки на заводі, а пів року практикується з наставником в цеху. Натомість, за дуальною програмою цикл підготовки стиснутий загалом до половини року. Фактично, ми виграємо шість місяців і знаємо про якість роботи людей, яких самі ж вчили", – пояснює Володимир.

Минулого року зі 176 випускників дуальної системи на заводі залишилися працювати 123 студенти. 

"Головне, що студенти згодом працюють на обладнанні, яким вже вміють керувати. Це важливо, бо час на адаптацію до умов підприємства зменшується. Також система економить кошти на підготовку того чи іншого фаху. Бо коли студенти працюють на підприємстві, електроенергію, інструменти, заготовки купуємо не ми, а завод", – говорить про переваги Михайло Купріков, директор училища.

Окрім всього, підприємство добровільно допомагає освітньому закладу: проводить ремонтні роботи в майстернях, в училищі, надає обладнання, інструменти, комп'ютерну техніку, мультимедійні дошки.

Випускниця профтеху і верстатниця Новокраматорського заводу Анастасія Голичева розповідає про дуальну освіту так:

"Навчатися й одразу працювати було неважко. Усе доступно пояснювали і допомагали. Навчання і практика доповнювали одне одного. Спочатку, коли працювали з новим обладнанням в цеху, було трохи страшно. Дивитися і слухати про інструменти – це одне, а працювати з ними – зовсім інше. Також було незвично, що великий об'єм роботи. На заводі все залежить від якості, кількості й часу, який витрачаєш на це. Але усе приходить з досвідом".

Єгор Назаренко, випускник 2019 року і верстатник широкого профілю, радить учням не лінуватися і обов'язково обирати дуальну систему навчання, хоча це і важко.

"Коли я вперше побачив верстат на заводі, мені було навіть страшно наближатися до нього. А потім спробував, понатискав – і пішло! Тільки так можна зрозуміти, як усе працює. Коли усе сам пробуєш, з'являється інтерес: чому саме так, що це дає", – каже Єгор.

За місяць після випуску він одразу почав роботу на заводі. Нині працює за графіком: тиждень – перша зміна, тиждень – друга, тиждень – третя. Кожна по 8 годин, окрім нічної. Вона триває 7 годин. До того ж, каже, за нічні зміни доплачують. А кожні 3 місяці сумлінним працівникам, які не запізнюються і не пропускають роботу, додатково виплачують 6000 грн премії.

"Людям, які не навчались за дуальною системою освіти і приходять на завод, значно важче. Вони ніколи не бачили верстата, не знають, що з ним робити, для них це щось нове. Звісно, їх навчають на заводі, але на це йде багато часу. Ті, хто приходять з училища, вже в курсі всього", — пояснює Єгор.

Про вибір і оцінювання

В училищі впроваджують підхід про те, щоб учні могли обрати, коли вступають: навчатися за дуальною системою чи звичайною. Для тих, хто нині навчається на третьому курсі, вибір вже є. І Надія каже, що є й такі, хто відмовляється, бо хочуть вивчати тільки теорію.

"Вони бояться нового і що буде дуже складно. А ще на підприємстві верстати з програмним керуванням, на кожному працює три людини, на заводі це називається "екіпаж". І там треба бути не тільки хорошим верстатником, а й вміти знаходити спільну мову. Цього теж бояться", – каже заступниця директора училища.

Втім, такі психологічні аспекти із учнями в училищі намагаються проговорювати. Аби ті могли працювати в команді і вміли підтримувати одне одного. А майстри виробничого навчання налаштовують учнів на те, що вони не повинні бути сам на сам з проблемою. В будь-який момент можна звернутися до когось.

Також представники підприємства, які працюють зі студентами, беруть участь в оцінюванні практичних робіт і дипломних проєктів. А перед захистом диплому підприємство дає рекомендації про надання розряду. 

"Ми в комісії за всіма фахами в училищі. Низькі оцінки ніколи не ставимо, завжди підтримуємо студентів, даємо кілька шансів, ставимося до всіх із розумінням. Компаніям-конкурентам не раджу брати участь в системі дуальної освіти. Нехай все буде для нашої компанії! А якщо без жартів, це — наше завтра", — усміхаючись, розповідає заступник гендиректора компанії.

Автор — Марія Марковська для Liga.net

Матеріали розроблені за підтримки Програми EU4Skills, спільно з Міністерством освіти і науки України. Програма "EU4Skills: кращі навички для сучасної України" фінансується ЄС і його державами-членами – Німеччиною, Фінляндією, Польщею та Естонією – і має на меті підтримку впровадження реформи професійної освіти в Україні. Програма EU4Skills працює на національному рівні та у 7 обраних областях: Вінницькій, Полтавській, Запорізькій, Рівненській, Львівській, Миколаївській, Чернівецькій.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії.