Грошей немає, але живіть на позитиві: як школи в пандемію залишились без підтримки держави

Епідеміологи та інші фахівці попереджували: восени буде друга хвиля COVID-19, яка припаде на осінь-зиму 2020-2021 років. 

Міносвіти разом з МОЗ мали б підготувати школи до нового навчального року в умовах пандемії. У них було кілька місяців, але, судячи з коментарів експертів та батьків, підготовку провалили.

Як МОН і МОЗ роздавали рекомендації школам

З червня по вересень представники МОЗу систематично озвучували різні рекомендації, як треба організувати навчання. Натомість МОН під керівництвом Сергія Шкарлета, здавалось, дистанціювалось від процесу.

Правила постійно змінювали. Це дезорієнтувало багатьох батьків й ускладнювало підготовку керівникам шкіл.

31 серпня в ефірі програми "Свобода слова" міністр охорони здоров'я Максим Степанов, відповідаючи на питання, хто і як визначатиме, коли клас або школа йтиме на самоізоляцію, заявив, що тільки епідеміолог після спецрозслідування вирішуватиме, як діяти. 

Але деталей не роз’яснив. Наприклад, скільки часу триватиме таке розслідування, як його проводитимуть і чи зможе епідеміолог відправити на самоізоляцію усю школу. І головне - що це означає для дітей і вчителів, та як буде організоване навчання. При цьому усі свої рекомендації міністр назвав "дуже чіткими і зрозумілими". 

Питань у батьків і вчителів лише більшало, проте відповісти на них у Міносвіти не поспішали. LIGA.Life не отримала відповіді на запит. У телефонній розмові 27 серпня пресслужба повідомила, що не може розповісти про особливості організації навчання або дистанційної освіти, й порадила дочекатися брифінгу Сергія Шкарлета 31 серпня. 

На брифінгу він не заглиблювався у пояснення. Лише заявив, що у червоних зонах школи не працюватимуть, а відповідальність за організацію дистанційного навчання - на керівниках шкіл. 

За його словами, директорам рекомендували впровадити гнучку структуру організації навчання. Зокрема, передбачити "можливість внесення змін до початку і закінчення канікул та навчальних семестрів з урахуванням епідемічної ситуації".

"Україна не пасе задніх у рекомендаціях організації освітнього процесу. Я сподіваюся, наші директори повністю продемонструють готовність. Переконаний, якщо директор хоче працювати, це можливо. При цьому фінансова складова не є настільки великою. Вона має вагу, але не переважно", - заявив Шкарлет.

Що ми отримали на практиці: досвід освітян

Директорка школи №5 Печерського району Києва Світлана Олексюк у коментарі LIGA.Life каже: точно знає, що таке ентузіазм та професіоналізм освітян, але: 

"Настільки ці люди проявили свою некомпетентність за літо, настільки не мобілізувалися і не примусили самі себе працювати серйозно і професійно, що у мене просто немає слів", - додає Олексюк.

За її словами, МОН весь час запізнюється у найважливіших речах.

"МОН видає суперечливі рекомендації, які не відповідають тому, що нам рекомендує МОЗ. Це серйозно заплутало ситуацію, коли останні алгоритми, які нам запропонували, дали напередодні 1 вересня", - розповіла директорка.

Вона також вказує на велике навантаження на вчителів, які, крім своїх звичайних обов'язків, мають зосередитися на тому, щоб щодня проводити п'ятихвилинки здоров'я, навчити дітей мити руки та, у разі необхідності, користуватися масками.

І ставить питання, на які хотіла б отримати відповіді від МОН: Що робити з тими вчителями, що вже у зоні ризику за станом здоров'я? Як оплачувати їхню роботу, у тому числі під час одночасного навчання дітей на очній і заочній формі? 

"Людина, яка керує освітою, мала б займатися цим ціле літо. Це відповідальність не місцевих органів влади і не самих шкіл. Відсутність держдопомоги місцевим бюджетам, нерозуміння, що ця допомога потрібна - надзвичайно ганебне явище. Уже не кажу про підручники, посібники, підготовку методичних матеріалів і всі різні речі, якими керує МОН", - каже Олексюк.

Де гроші?

Одне з найбільш дражливих запитань по підготовці шкіл до нового навчального року. У квітні уряд сформував "коронавірусний фонд", на який передбачали понад 66 млрд грн. Їх забрали з фінансування різних галузей, у тому числі освіти.

За даними Кабміну, 16 млрд грн з фонду виділили на медицину, ще 7 млрд скерували на фонд безробіття, 1,2 млрд - на підтримку фізичних осіб-підприємців, і ще 35 млрд - на реконструкцію та ремонт доріг. З цього ж фонду знайшли гроші й на доплати співробітникам Міністерства внутрішніх справ. Але! 

На підготовку шкіл до навчального року в умовах пандемії не виділили ні копійки.

Третього вересня в ефірі "Права на владу" Сергій Шкарлет заявив, що звертався до Мінфіну з проханням виділити кошти, але йому відмовили. Проте, на його думку, слід не драматизувати.

"Україна строката, є багато різних шкіл. Є деякі приклади, де дуже гармонійно, яскраво і красиво організований освітній процес, є школи, у яких бракує масок і засобів захисту. Школи, як і люди, різні по своєму достатку. Що з ковідним фондом? Освіті не виділили. У нас є завдання раціонально використовувати ті кошти, які є", - сказав він.

За словами Шкарлета, нині нібито є залишки освітньої субвенції минулого року - 5,2 млрд грн, 3,3 млрд з яких можна витратити на маски та антисептики для шкіл. 

Але це не зовсім так. Ці залишки наразі не можуть використовувати на засоби захисту для вчителів, каже національний експерт з освіти програми "U-LEAD з Європою" Сергій Дятленко. Зможуть тільки тоді, коли Кабмін змінить свою постанову, бо у законодавстві чітко вказано, на що мають іти гроші з освітньої субвенції. 

Під час ефіру Сергій Шкарлет заявив, що підготував потрібний проєкт постанови і його нібито мають ухвалити на найближчому засіданні уряду. Але й тут не все гаразд.

Освітня експертка та депутатка фракції "Голос" Інна Совсун заявила, що цей документ мали ухвалити ще у липні, а не після початку навчання. До того ж, каже, отримала від Мінфіну копію листа, який надсилав їм Шкарлет. І там немає ні слова про потребу закупити засоби захисту для освітян.

"Держава нічим не допомогла підготуватися до 1 вересня школам і університетам. Підготували проєкт постанови - це не підготовка до першого вересня", - сказала Совсун.

Ексрадниця міністрів освіти Лілії Гриневич та Ганни Новосад, співзасновниця ГО "Смарт освіта" Іванна Коберник теж відреагувала на заяви міністра.

"Не можу уявити, щоб попередні міністри освіти вийшли від прем'єр-міністра чи залишили у спокої міністра фінансів, не добившись цієї субвенції. І ви так спокійно у вересні місяці говорите, що готуєте проєкт постанови, коли навчальний процес уже розпочався? Це говорить тільки про вашу байдужість і безвідповідальність", - сказала Коберник.

У коментарі LIGA.Life Коберник навела дані Держказначейства. За ними, 155 місцевих бюджетів (без врахування Донецької та Луганської областей) не мали залишків освітньої субвенції на початок 2020 року. Ще 110 бюджетів мали залишки до 10 000 грн, і ще 60 - від 10 000 до 50 000. 

Друга проблема такого рішення: коли постанову ухвалять, це не означає, що наступного дня школам закуплять все необхідне. Рух бюджетних коштів забирає час. 

І третє, що зауважують експерти: не у всіх бюджетів є ці залишки по субвенції. Тобто коли постанову ухвалять, частині місцевих рад вона не допоможе.

"Де залишки субвенції є - чекають постанову, де залишків немає - доводиться шукати інші можливості. Допомога держави у цьому питанні була б украй важливою, але її немає", - сказав Дятленко. 

Іванна Коберник прямо сказала в ефірі, що заява т.в.о. міністра про залишки неправдива, у відповідь отримала таку реакцію Шкарлета:

"Вам треба пройти суспільний конкурс або на в.о. або на міністра освіти. Ви краще всіх знаєте? Живіть на позитиві перш за все. Це найголовніше, що треба робить", - відреагував очільник МОН і заявив, що кошти субвенції є у всіх областях.

І додав, що МОН готує цільову нову бюджетну програму, бо побачили, що кошти ковідного фонду використані лише на 32%. І можна їх перерозподілити на освіту.

Проблеми на місцях

Окрім хаосу навколо грошей, є проблеми й на місцевому рівні. Не всі керівники громад хочуть допомогти школам у підготовці до навчального року, каже у коментарі LIGA.Life національний експерт з освіти програми "U-LEAD з Європою" Сергій Дятленко. 

Каже, до нього часто зверталися школи, які кілька разів писали заявку засновнику (засновником держшколи є місцева влада). Вони казали, що їм потрібно, але реакції не було. 

"Уже перед початком навчального року всі стрепенулися і стали шукати можливості для розв'язання питання. За моєю інформацію, нині ситуація більш-менш нормальна. Підготовка відбулася виключно за кошти засновників. Держава у цьому випадку не допомогла анітрохи", - сказав Дятленко.

Червоні зони і дистанційне навчання

У перший тиждень вересня не відкрили школи у містах і районах, які віднесли до "червоної" зони. Всього таких зон була 21. Ще за тиждень до неї потрапили вже 29 міст та районів. Судячи зі статистики захворювань, їхня кількість буде рости.

Деякі вчителі "по-секрету" попереджають батьків, що, найімовірніше, вже у середині жовтня, коли діти підуть на осінні канікули, вони так і залишаться вдома на карантині. А це означає, що знову доведеться перейти на онлайн-навчання. 

За словами заступника міністра освіти Артура Селецького, нині 96% шкіл мають інтернет, а МОН разом із Міністерством цифрової політики ще тільки планує розробляти програму відео-уроків та тестових завдань для проведення онлайн-навчання.

"Працюємо над розширенням інструментів для використання безкоштовних платформ. Зустрічалися з представниками Microsoft і була домовленість про безкоштовне впровадження Microsoft Teams. Будемо навчати користуватися платформою. Буде Гугл-клас платформа", - розповів заступник міністра, проте конкретних термінів, коли, що і як працюватиме, не назвав.

Натомість прогресивні освітяни готувалися ще з весни. Директорка школи №5 Печерського району Києва Світлана Олексюк розповіла, що вони у травні почали підготовку до можливої дистанційної або змішаної форми навчання. На сайті школи створили спеціальну свою освітню платформу, електронні щоденники, журнали та матеріали. За її словами, найважче готувати навчальні матеріали, оскільки це забирає багато часу вчителів, у яких і без того багато обов'язків.  

"У нас є наукові інституції, Академія педагогічних наук. Чи могли вони для всієї країни підготувати ці матеріали? Просто змістовну частину. Зараз ми кожен готує для себе, обмінюємося матеріалами у вчительських спільнотах, бо перехід на дистанційне навчання може відбутися будь-коли", - сказала Олексюк.

На сайті МОН є проєкт положення про дистанційне навчання, який пройшов громадське обговорення, але все ще не ухвалений. 

За документом, 50% навчального часу учні та вчитель мають спілкуватися одночасно разом. І школи мають відстежувати результати навчання учнів. Як все це буде на практиці, поки малозрозуміло як і для вчителів, так і для батьків.

Наразі Міністерство освіти та науки спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за підтримки Швейцарії запустили онлайн-курс для педагогів щодо організації дистанційного навчання. Там йдеться про те, які платформи та інструменти обрати для роботи, як оцінювати та контролювати рівень знань учнів тощо. Його можна пройти безкоштовно після реєстрації.

Але потрібно не лише вміння користуватися технологіями, а також і наявність тих технологій. 

Інтернет

Для цього потрібно провести всюди інтернет - не лише до школи, а по всьому місті-селі, а також закупити техніку.

"Ми говорили про це у квітні, травні, червні. Якщо у населеному пункті не проведуть інтернет, не буде можливості проводити дистанційне навчання", - каже експерт.

Вчителька однієї з районних шкіл, які потрапляють з понеділка, 7 вересня, у червону зону, розповіла LIGA.Life, що станом на п’ятницю і вихідні вони не знали, що їх чекає:

"Нам сказали просто прийти в понеділок зранку, бо ніби ще немає офіційного листа (про перехід на дистанційне навчання - Ред). Сказали, що будемо працювати дистанційно, щоб скачали собі програми. Все".

На запитання, чи допомагали вчителям місцеве управління освіти і директор підготуватись до такого сценарію за літо, вчителька відповіла, що ні. Ніхто і нічого: "Діти молодці. Ті, хто вчилися дистанційно, пам’ятають матеріал. Але як буде ще три місяці такого онлайну, вони відстануть".

За підрахунками Мінцифри, всього в Україні 16 317 шкіл і лише 60% з них мають якісний інтернет. Але чи всі вчителі можуть приходити до школи та мати технічну можливість проводити онлайн-уроки звідти? До того ж, 2531 школа розташовані в населених пунктах, де немає можливості підключитись до якісного інтернету. Тобто учні та вчителі таких навчальних закладів не зможуть проводити повноцінне інтерактивне навчання. 

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест стверджує, що в останній тиждень серпня Мінцифри разом з МОН надіслали спільного листа до обладміністрацій з проханням виділити 720 млн грн із залишків освітньої субвенції (які Шкарлет планує витратити на маски та антисептики для вчителів - Ред.) на підключення до інтернету понад 2500 шкіл.

За його словами, переш ніж проводити тендери, слід буде всі параметри узгодити з Мінцифри, оскільки є технічні вимоги до провайдерів. Тобто, якщо кошти й виділять найближчим часом, підключення шкіл до інтернету може зайняти не один місяць. 

Грошей і підтримки не дали, але перевіряти будуть

Попри відсутність допомоги МОН, Сергій Шкарлет заявив, що з 7 вересня почнуть спонтанні перевірки шкіл на дотримання усіх санітарних правил, щоб “мати повну карантину, як школи забезпечують безпеку дітей і вчителів”.

“Ви розумієте рівень лицемірства? Грошей не дали, державної субвенції не дали, жодного фінансування держава не дала, але буде робити випадкові перевірки”, - відреагувала Коберник.