Забруднена й під бетоном. Чому річку Либідь треба повернути містянам

Либідь — одна з найбільших річок Києва, яка протікає на правому березі й впадає у Дніпро. Майже на усій своїй протяжності (17 км) річка має бетонне дно або ж повністю закрита у колектор. Лише маленька ділянка річки довжиною у декілька сотень метрів незарегульована — тобто має природне русло. Сьогодні Либідь на межі екологічного лиха: річка забруднена й засмічена, з численними каналізаційними "врізками", через які стоки незаконно потрапляють у воду. 

У вересні в Києві провели тендер на розчищення однієї з ділянок Либеді вартістю понад 14 мільйонів гривень. LIGA.Life розпитала у КМДА про подробиці очисних робіт, а також звернулась до еколога та урбаніста, щоб розібратись, що ж з річкою не так та чому Либідь варто дістати з колектора й повернути містянам?

Стоки, бруд та сміття: які проблеми має Либідь сьогодні

Ще 100 років тому Либідь була глибокою, повноводною та другою найбільшою річкою Києва після Дніпра. У 1936-му через поширення малярії на болотистих ділянках, радянська влада почала будувати Либідський колектор, який "поховав" більшу частину річки під землею. Значну частину русла спрямували в бетонний короб для боротьби з розливами, численні ділянки помістили у колектори під час спорудження інфраструктурних об’єктів.

Бетонування Либеді призвело до серйозних негативних наслідків, пояснює LIGA.Life еколог громадської організації "Екодія" Богдан Кученко. Через це погіршився дренаж (відведення ґрунтових та дощових вод), зникли інші важливі екосистемні функції річки, як от регулювання мікроклімату річкової долини, підтримка біорізноманіття, яке залежить від річок та їхніх заплав. Врешті Либідь втратила свою рекреаційну роль, коли річка слугувала зоною для відпочинку мешканців.

"Фактично, перетворення русла Либеді на бетонний колектор в оточенні майже суцільної забудови із застарілою системою каналізації і є основною проблемою цієї річки, яка породжує низку інших проблем", — пояснює Кученко.

Сьогодні Либідь регулярно страждає від забруднення рештками пального, пилом з автомобільних шин та іншими токсичними речовинами, що змиваються з вулиць міста під час злив й, особливо, танення снігу.

Ще однією вагомою проблемою річки є її забруднення каналізаційними стоками, які незаконно потрапляють до річкового колектору через численні "врізки". Нечистоти стікають до Либеді з житлових будинків, промислових підприємств, а також — прямо з автомийок.

У 2021 році провели дослідження й виявили у річці високий вміст небезпечних речовин — фенолів, іонів амонію та аміаку. Проблема дуже серйозна, адже забруднена вода потрапляє потім у головну річку столиці — Дніпро. Натомість каналізаційні стоки повинні проходити очищення лише на Бортницькій станції аерації, наголошує Богдан Кученко, інакше це може спричинити спалах інфекційних захворювань.

Серед інших проблем водойми, до яких призвело "бетонування", — погіршення аерації (насичення повітрям) та циркуляції річкової води. Зокрема, через порушену циркуляцію (а також через засмічення) під час повеней річковий колектор переповнюється, й тому вулиці Києва так сильно затоплює.

Хто й навіщо планує очищувати річку

У вересні комунальне підприємство "Плесо" (яке відповідає за утримання річки), оголосило тендер на обстеження та розчищення однієї з ділянок русла Либеді та "приведення його до належного технічного стану". Згідно з даними Prozorro, загальна вартість робіт — 14,6 млн грн. Тендер виграла компанія "Арсенал-Буд Монтаж".

У тендері пояснюється, що річку вирішили розчистити від мулу та сміття "для безперебійного зливостоку під час опадів". Роботи мають провести до кінця року у Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах та на ділянці від Саперно-Слобідської до Лисої Гори, де вона "закопана" у колектор. 

Цей колектор має протяжність близько 2 кілометрів — його спорудили у 1980-х роках, коли прокладали трасу до Південного мосту. Колектор фактично перетворився на стихійне звалище під землею — там гори сміття, залишки рекламних банерів, бампери та шини від авто, дерева. 

У Департаменті захисту довкілля LIGA.Life пояснили, що очищення запланували ще під час засідання Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у липні 2023 року. Приводом стало регулярне забруднення колектору, у який потрапляє вода з міської зливової каналізації.

На питання, чи будуть розчищати Либідь на інших ділянках, у Департаменті відповіли, що роботи проводитимуть "у міру наявності потреби та відповідного фінансування".

Ревіталізація річки: "головний біль", який потрібен місту

Урбаністи та екоактивісти Києва тривалий час закликають до комплексного очищення та ревіталізації Либеді, яка б дозволила фактично "дістати" річку з колектора та частково відновити річкову заплаву, перетворивши її на зону відпочинку. 

У 2014 році команда архітекторів на чолі із Семеном Поломаним розробила проєкт "Відродження зеленої тканини та блакитних артерій", який передбачав, зокрема, трансформацію у громадський простір прилеглих до Либеді вулиць Антоновича, Малевича, Короленківської, Байкової та Фізкультурної. Переоблаштування набережної планувалося у чотири етапи та мало завершитись у 2050 році. Проєкт запустили, однак "наразі роботи призупинені", повідомив LIGA.Life Семен Поломаний. 

Ревіталізації річки й перетворення її набережної на комфортний громадський простір — ідея реалістична, вважає Олександр Шевченко, засновник агенції просторового розвитку Zvidsy, яка має досвід роботи з водними об’єктами. Але втілення такої ідеї — це масштабний проєкт, який потребує залучення значних інвестицій.

"Щоб зробити щось, що матиме сенс та вплив, потрібне серйозне комплексне втручання. І найбільша проблема в тому, що подібні проєкти — дуже дорогі. Там реально треба інвестувати, не існує панацеї чи якогось маленького рішення, яке дасть нам "вау-ефект", — каже Олександр й додає, що ціна питання — це "мільйони доларів".

Малоефективною буде й ревіталізація невеликої ділянки Либеді, оскільки річка має велику протяжність і короткий відрізок ніяк не вплине на екосистему водойми. Наприклад, у 2021 році сильна злива зруйнувала громадський простір на бетонному узбережжі річки, який облаштував проєкт "Міські реформи".

Тож потрібно передбачити відродження ділянки зі значною протяжністю — цей процес міститиме реконструкцію річкової долини, розчищення та відновлення природного русла. І тільки на фінальному етапі можна облаштувати лінійні парки й громадські простори. 

Складність у тім, що такий масштабний проєкт "складно продати" місту, адже ефективність процесу неможливо виміряти у "тисячах доларів". До того ж міській владі доведеться розв'язувати інфраструктурні питання, бо колектор проходить під важливими магістралями та місцями вздовж залізниці.

"Це стане головним болем для всіх, адже окрім містян ніхто не матиме від цього вигоди", — підкреслює Шевченко. 

Однак, переваги відновлення річки працюватимуть на тривалу перспективу, каже Олександр. Рекреаційна зона може стати місцем відпочинку для тисяч киян, які живуть поблизу. Це позитивно вплине на ментальне і психологічне здоров’я містян — доведено, що прогулянки поблизу водойм покращують самопочуття людини та допомагають пережити стрес. 

Шевченко розповідає про кейс з відродженням річки Чон-Гі-Чун у південнокорейському Сеулі як про один з найвдаліших.

Корейська річка теж тривалий час була схована у колектор, над яким потім спорудили естакаду. У 2001 році новообраний мер Сеула розпочав масштабну ревіталізацію Чон-Гі-Чун, яка увійшла в історію. Вже за п'ять років там, де була естакада, з’явилась рекреаційна зона з водоспадами, фонтанами та освітленням протяжністю кілька кілометрів. 

В Україні досвіду такого масштабного перетворення річок, на жаль, не було. Однак варто відзначити позитивний досвід порятунку річки Сапалаївка у Луцьку та створення лінійного парку уздовж Саржиного струмка у Харкові.

Як ревіталізація вплине на довкілля

Якщо Либеді повернути її природний стан, то у центрі Києва з’явиться важливий природний буфер, завдяки якому місто зможе краще адаптуватись до зміни клімату, пояснює еколог Кученко. 

"Через кліматичну зміну частота та інтенсивність таких небезпечних явищ як повені та хвилі спеки тільки зростатиме. Найбільше ці явища відчутні посеред великих бетонних просторів, що сильно нагріваються у спекотні дні, але водночас мають проблеми з дренуванням під час сильних опадів", — розповідає він.

Відновлення Либеді значно покращить екологічну ситуацію для прилеглих до річки житлових районів — ще одна зелена зона зробить повітря там значно прохолоднішим у спекотну пору. 

Найголовніше — звільнення долини річки від бетону розвантажить дощову каналізацію, адже опади поглинатимуться природним чином. Саме за таким принципом працюють природоорієнтовані рішення, які використовує концепція "міста-губки" — тобто місто, яке поглинає воду, не збирає її у колекторах.  

Відновлення річки також дозволить створити навколо Либеді "кишенькові" парки, простори з різнотрав’ям та міські водно-болотні угіддя. Це спричинить зростання біорізноманіття в межах міста, підкреслює еколог.  

"Звісно, впровадження таких рішень має враховувати вже існуючу забудову, оцінити  екологічні, соціальні та економічні впливи", — зазначив Кученко.

Що кажуть у КМДА

Про плани провести масштабну реконструкцію та очищення Либеді у КМДА заявляли неодноразово. У 2019 році міська влада обіцяла провести реконструкцію гідротехнічних споруд та ревіталізацію усього русла річки. У 2021 році заступник голови КМДА Петро Пантелеєв заявляв, що місто має намір "відновити річку та створити там місця громадського простору та відпочинку за прикладом інших міст Європи".

Ми запитали у КМДА, чи плануються у найближчому майбутньому масштабні проєкти на річці. У Департаменті захисту довкілля нам лише нагадали про розпорядження КМДА №1039 щодо реконструкції гідротехнічних споруд на Либеді. Ці роботи КМДА ще чотири роки тому обіцяла завершити до кінця 2021 року.

Розпорядження передбачає "реконструкцію гідротехнічних споруд, роботи з берегоукріплення, створення громадського простору для відпочинку та благоустрій у межах прибережних захисних смуг річки". 

"Однак, сьогодні техніко-економічне обґрунтування для проєкту потребує коригування", — повідомив LIGA.Life директор департаменту Олександр Возний.