Любі читачі й ще любіші читачки! Вітаю вас із новим випуском нашої мовно-дорадчої рубрики! Я довго думав, про що б у ньому поговорити, і зрештою вирішив, що тема нового правопису завжди актуальна. Самі подумайте: нову редакцію правопису затвердили вже 5 років тому (час рікою сплива!) — а ми й досі звемо теперішній правопис новим. Отже, ще не всі й всюди до нього звикли. Врешті-решт, звикати легше до того, що добре знаєш і пам’ятаєш, правда? А що ми переважно пам’ятаємо про правопис? Фемінітиви, "проєкт" і частку "пів", яку відтепер слід писати завжди окремо. Чи не завжди?.. Нумо розбиратися!

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Аби нові правила були зрозумілішими, я вирішив одразу підкріплювати їх прикладами.

Руси чи Русі? Гідності й честі — чи гідности й чести?

Пишіть так, як вам подобається: правопис дозволяє обидва варіанти. Закінчення -и для родового відмінка іменників жіночого роду на -ть (а також для слів кров, любов, осінь, сіль, Русь і Білорусь), ввели, щоб розподібнити форми родового й давального відмінків:

(кому?) мужності

Це пам’ятник нашій мужності.

(кого?) мужности

Вам бракує мужности, щоби це визнати.

Причина цілком резонна, як бачите, — але тим, хто не хоче перевчатись, нічого не загрожує: вони можуть і далі писати, як звикли. Єдине, про що вас проситимуть ті, хто це читатиме, — послідовність. Вирішили бути традиціоналістом — лишайтеся ним до кінця. Якщо ж вам миліший прогрес — не ставайте назадником і захеканцем посеред дороги.

У твітері й гуглі написали, що сайт "Фейсбук" сьогодні ліг, а до інстаграму й тіктоку ця новина ще не докотилася

Так, новий правопис нарешті регулює написання назв соцмереж. Не знаю, як ви, а я щиро тішуся, бо давно чекав, поки туди внесуть бодай трохи норм про сучасний довколишній світ. Отже — якщо ви пишете однослівну назву мережі/ресурсу без її видової назви (тобто без слів "сайт", "мережа" чи "платформа"), пишіть її з малої літери й без лапок. Якщо ж із нею — то з великої літери й у лапках. У родовому відмінку всі ці назви закінчуються на -у.

"Медіааналітика" й "топпозиція" виглядають трохи незручно, але з "артдиректором", "вебсторінкою" чи "преміумкласом" змиритися легше

Відтепер тільки так — разом і до кінця. Деякі компоненти складних слів ми й раніше писали разом (авіа-, авто-, аква-, боді- чи еко-). Тепер до них додалися, скажімо, арт-, медіа-, веб-, поп-, прес-, рок-, бліц-, топ-, преміум- і флеш-. Але якщо друга частина такого слова пишеться з великої літери (екс-Югославія), тоді лишається дефіс.

Не обійшлося тут і без звичного "за традицією": підпункт 10 пункту 4 параграфа 35 каже нам, що "карт-бланш", "статус-кво" та ін." слід усе ж таки писати через дефіс. Що ховається за туманним "та ін.", думаю, невідомо навіть правописній комісії, яка просто лишила цю лазівку для всіх неоковирностей, котрі можуть не припасти комусь до серця.

— Олеже… Олегу!
— Я Ігор.
— Ігорю…
— Ігорю Ігорьовичу.

Отже, що ми маємо? Нова редакція правопису каже нам, що в кличному відмінку співіснують форми "Олеже" і "Олегу". Форми "Ігоре" немає, є лише форма "Ігорю". Ігорів син матиме в паспорті "Ігорьович" — із м’яким знаком (раніше було Ігоревич). Отже, ім’я Ігор остаточно перевели в м’яку групу й дозволили писати м’який знак після "р". Багатьох це може бентежити, лякати, ворохобити чи сердити до зубовного скреготу, але так є. Почуття цілком зрозумілі, адже в українській мові м’який знак після "р" — дуже рідкісне явище. Він є лиш у кількох словах (типу згорьований, царьок чи ларьок), і тому від нього сіпається око. Відмінюючи слово вечеря, ми не ставимо його у формі родового відмінка множини: вечер, а не вечерь, хоча звук р там історично м’який. Тепер його треба ставити Ігоревим синам. Що тут можна порадити? Звикайте — хоча, як застерігав колись поет Валер’ян Поліщук, можна й звикнути звикати.

Чорнобилю, Риму, Парижу — теж не обов’язково

Нова редакція правопису дозволила паралельно із закінченням -а в родовому відмінку назв деяких населених пунктів чоловічого роду вживати й закінчення -у.

Закінчення назв, які й далі мають лише закінчення -а

  • -ськ, -цьк (Луцьк, Покровськ)
  • -бург (Единбург)
  • -град (Мирноград)
  • -піль (Тернопіль)
  • -мир (Житомир)
  • -слав (Ярослав)
  • присвійні суфікси (Львів, Київ, Чернігів)

Решту назв можна писати з тим закінченням, яке вам ближче.

Уф-ф. Сподіваюсь, у вас від цих подвійних стандартів не затуманилася голова (бо в мене — так).
Читайте правопис — і будьте в тонусі!

P.S. А невідмінюваний числівник "пів" треба писати окремо завжди, окрім випадків, де він із наступним іменником у формі називного відмінка не виражає значення половини (південь, півлітра, півкуля).