Гра для мозку та тіла. Що таке настільний теніс та пінг-понг: користь, спорядження, одяг

"Здається, що це легкий та веселий вид спорту, але насправді він неймовірно складний. Потрібно докладати багато фізичних та психічних зусиль, щоб добре грати", – розповідає Ярослав Жмуденко – професійний гравець у настільний теніс та учасник Олімпійських ігор-2012 у Лондоні. Входить у міжнародний рейтинг топ-150 гравців світу за версією Міжнародної федерації настільного тенісу.

Цю гру часто сприймають як веселу активність у компанії друзів. Та насправді це вид спорту, який розвивається на професійному та аматорських рівнях. Має офіційні та неофіційні змагання, вершиною яких є Олімпійські ігри.

У інтерв’ю для LIGA.Life Ярослав розповів про різницю між настільним тенісом та пінг-понгом, спортивне спорядження та уніформу спортсменів. А також пояснив, чому настільний теніс варто додати до повсякденних тренувань вже сьогодні.

Настільний теніс чи пінг-понг

Настільний теніс зародився у вікторіанській Англії. Це була післяобідня гра для вищого класу. Точне походження гри невідоме. Є припущення, що подібну гру розробили британські офіцери в Індії у 1860-70-х роках. Згодом вони привезли її на Батьківщину.

Тоді цей вид спорту називали "пінг-понгом", де пінг – звук м’яча під час удару об ракетку, а понг – під час його відскоку від столу. У 1901 році компанія-виробник дорогого спорядження для гри J. Jaques & Son Ltd заснувала торговельну марку з назвою "пінг-понг". 

Так до 1920 року існувало дві окремі структури "Асоціація настільного тенісу" та "Асоціація пінг-понгу". Хоча правила цих видів спорту були єдиними. У 1921 році була заснована єдина асоціація, яка у 1926 році отримала назву Міжнародна федерація настільного тенісу. 

"Пінг-понг – це альтернативна англійська назва настільного тенісу. Однак зараз в Англії колишні чемпіони розвивають пінг-понг як окремий вид спорту. Правила, столи та м’ячі такі ж, як і в настільному тенісі. Єдина відмінність – ракетка. Вона має не гумові накладки, а з наждачного паперу", – пояснює Ярослав.

Що таке настільний теніс

"Настільний теніс – це гра, яка є олімпійським видом спорту з 1988 року. Вона має два розряди: одиночний та парний. А також два рівні – аматорський та професійний".

Гра ведеться на твердому прямокутному столі, розміром 274 см (довжина) на 152,5 см (ширина) та на 76 см (висота). За допомогою сітки він ділиться на дві частини. Кожен гравець має ракетку, якою відбиває м’яч. Тобто головна мета гри – відбити м’яч суперника в межах ігрового стола. 

На офіційних змаганнях – сім партій. Спортсмени грають до того моменту, поки один з них не переможе у чотирьох партіях. Неофіційні змагання передбачають не тільки сім, але й п’ять партій. Переможець трьох партій стає чемпіоном.

Кожна партія грається до 11 очок. Подачі чергуються кожні два очки. Якщо рахунок 10:10, то спортсмени мають зіграти в "більше-менше". Той, хто перший здобуває два очки поспіль, перемагає. 

"У кінці кожної партії гравці міняються сторонами. Також між партіями може бути хвилинна перерва. У цей час спортсмени можуть порадитися зі своїм тренером щодо подальшої стратегії гри".

Спортивне спорядження

На територіях спортивних комплексів, шкіл або майданчиків, де тренуються аматори, спорядження видається. Однак, професійні спортсмени повинні мати власні ракетки та м’ячики.

• Ракетка

"Ракетка складається з дерев’яної дощечки, покритої одним-двома шарами гумової накладки з обох сторін. Залежно від стилю гри, зовнішній шар може відрізнятися. У захисників накладка матиме шипи назовні, а у нападників – шипи всередину", – пояснює Ярослав.

Професійні гравці купують окремо дерев’яну основу та накладку. За словами Ярослава, Міжнародна федерація з настільного тенісу нещодавно змінила умови наклеювання накладки: "Раніше використовували гумовий клей, а зараз замінили його на клей без хімічних токсинів". 

На початку змагань гравець повинен показати свою ракетку супернику і судді, щоб довести її відповідність правилам.

Гравці-любителі можуть придбати готову ракетку. Її ціна коливається від 400 до 2000 грн в залежності від якості накладки.

• М’яч

З 2003 року діаметр м’яча збільшився з 38 мм до 40 мм. Причина – швидкість м’яча під час гри дуже висока, через маленький розмір судді та глядачі не встигали відслідковувати його рух. У 2014 році з такою ж метою діаметр знову збільшили до "40+ мм".

З 2007 року на офіційних змаганнях використовуються лише помаранчеві та білі матові м’ячі. Усі інші кольори заборонені. З 2014 року на змаганнях використовують двокольоровий біло-помаранчевий м’яч.

За словами Ярослава, ціна м’яча залежить від виробника. В Україні середня ціна для аматорських м’ячів коливається від 50 до 150 грн, в залежності від кількості м’ячів в наборі, розміру та виробника.

Одяг

За вимогами Міжнародної федерації настільного тенісу, уніформа складається з:

• сорочки з короткими рукавами або без рукавів;

• шортів або спідниці;

• шкарпеток та ігрового взуття.

Основний колір сорочки, спідниці чи шортів, окрім рукавів та коміра сорочки, повинен чітко відрізнятися від кольору м'яча. Одяг може мати цифри або написи на звороті сорочки для позначення гравця, його асоціації або клубу, а також реклами.

Якщо гравець носить ювелірні прикраси, то вони повинні бути помітними та неяскравими, щоб не відволікати суперника.

Гравці парного розряду мають однаковий командний одяг. Відрізнятися можуть лише шкарпетки та дизайн реклами на одязі. Протилежні гравці та пари повинні носити сорочки різних кольорів, щоб глядачі могли їх розрізнити.

Як відбувається тренування

За словами Ярослава, тренування з настільного тенісу має три основні частини: розминка, гра та заминка. 

Основна частина тренування – гра в настільний теніс. 

"Це не просто гра, а практика особистого стилю. Також на цьому етапі спортсмени часто працюють над своїми слабкими місцями та помилками". 

Після основного тренування слідує заминка, яка складається зі стретчингу. Ярослав додає, що деякі атлети замінюють цю частину тренуванням у спортивній залі. Тому що гравець в настільний теніс  повинен бути у чудовій фізичній формі.

Настільний теніс – це не тільки фізична, але й психічна гра. Тому перед змаганнями до структури тренувань додається "теоретична частина".

"Ми заздалегідь дізнаємось ім’я свого суперника. Тому перед змаганнями разом з тренером обговорюємо стратегію, тактику гри та мою поведінку під час неї. Усе це базується на розумінні тактики гри суперника та його реакції в попередніх іграх. Без цієї теоретичної частини високих результатів неможливо досягти. Потрібно вміти керувати своєю поведінкою та емоціями". 

Переваги занять настільним тенісом

Під час гри у настільний теніс залучене все тіло – від голови до пальців ніг. Саме тому цей вид спорту має безліч переваг як для фізичного, так і психічного здоров’я людини.

• Покращує зорову концентрацію. "Очі фокусуються на м’ячику, виробляючи концентрацію. Так гравець стимулює роботу сітківки. У довгостроковій перспективі це може покращити зір. Тому настільний теніс часто рекомендують дітям, які мають поганий зір".

• Зміцнює тіло. Якщо у вас є проблеми з колінами, спиною, щиколотками та зап’ястями, настільний теніс є чудовою формою лікувальної фізкультури. Ця гра покращує силу рук і ніг, а також м’язів кору, не викликаючи великого навантаження на суглоби. 

• Допомагає схуднути. Людина, яка важить 68 кг, в середньому спалює 272 калорії впродовж годинного тренування з настільного тенісу.

• Розвиває рівновагу. Гравець у настільний теніс швидко рухається впродовж усієї гри, змінюючи напрямок руху відповідно до траєкторії руху м’яча. Регулярні тренування розвивають рівновагу та баланс тіла, що зменшує ризик травмувань та падінь навіть у повсякденному житті.

• Стимулює роботу мозку. Спортсмен має стратегічно планувати свій рух відповідно до тактики суперника. У цей час активується префронтальна кора головного мозку. А запам’ятовування стратегій, правил та рухів також стимулює роботу гіпокампу.

• Покращує рефлекси. Настільний теніс допомагає поліпшити великі та малі рухи м’язів, покращуючи рефлекси. Після регулярних тренувань ваші м’язи звикнуть і динамічно реагуватимуть на подачу суперника.

За словами Ярослава настільний теніс – корисний вид спорту для будь-якого віку. Дітей варто віддавати у секцію в 6-7 років. Хоча досвід азійських спортсменів доводить, що дитина, яка починає займатися у 5 років, у 15 може стати чемпіоном на світовій арені. 

Літнім людям також корисно займатися цим видом спорту, бо немає ударного навантаження на суглоби. Гра також збільшує повсякденну активність та стимулює роботу мозку, що особливо корисно для людей похилого віку.