З бібліотек вилучають радянські та російськомовні книги. Чим їх замінити та де взяти гроші

Місяць тому Український інститут книги поділився результатами дослідження щодо відвідуваності бібліотек. Як з’ясувалося, впродовж останнього року книгозбірнями користувалися 12% із тисячі опитаних. Найактивнішими відвідувачами виявилися 16-19-річні та 40-49-річні громадяни.  

Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй вважає цей показник досить високим і каже, що він свідчить про потребу вкладати гроші у бібліотеки. Особливо під час повномасштабної війни, коли триває боротьба з російською пропагандою, а читання для багатьох стає способом психологічної самопідтримки. 

"Зрозуміло, що наша економіка зараз нормально не працює, усі надходження спрямовуються на забезпечення Збройних Сил України. Але багато допомоги, яка йде з-за кордону, має винятково гуманітарне призначення. Якщо ми говоримо про майбутнє України, то важливо на державному та місцевому рівнях підтримувати бібліотеки", — пояснює вона. 

Утім, ситуація із бібліотеками зараз не найкраща. За різними оцінками, від 40% до 50% загального фонду становлять радянські та російські видання. Ці книги поступово знімають із полиць, але на заміну їм не з’являється нова українська література. На це немає грошей. А ті, що є в держбюджеті, заборонено використовувати на закупівлю книг. 

Як так сталося, де шукати кошти на поповнення бібліотечних фондів і чому головні гравці у цій сфері не можуть знайти спільної мови? LIGA.Life поспілкувалася з очільницею Українського інституту книги Олександрою Коваль і президенткою Української бібліотечної асоціації Оксаною Бруй, аби знайти відповіді на ці питання. 

Де бібліотекам брати книги

У червні цього року в Україні встановили обмеження на ввезення та розповсюдження російських і білоруських книг. Нещодавно Мінкульт пояснив: заборона не стосується використання вже наявного бібліотечного фонду, однак його подальше поповнення такою літературою буде неправомірним. Водночас у липні міністерство закликало вилучити із книгозбірень російські книжки з антиукраїнським змістом, фізично зношену та моральну застарілу літературу, зокрема радянського періоду. 

Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй пояснює: пропагандистські книги та видання авторів, які підтримують війну Росії проти України, вже вилучили із фондів бібліотек, наскільки це можливо. Зараз переважно йдеться про російськомовну літературу та книги, видані за часів СРСР. 

"Ситуація різна у кожній бібліотеці, але в більшості випадків російськомовна та радянська література може становити половину фонду чи навіть більше. Існує спеціальний соціальний норматив, який передбачає щорічне оновлення фондів публічних бібліотек на 5%. Якби ці гроші держава та місцева влада виділяли упродовж останніх 30 років, зараз би у нас все було нормально з бібліотечними фондами", — зазначає вона. 

Після запуску реформи децентралізації місцева влада стала самостійно визначати, на що витрачати кошти. За словами президентки Української бібліотечної асоціації, книгозбірні почали фінансувати за залишковим принципом. Як наслідок — фонди належним чином не поповнювалися.

"Держава почала шукати інструменти, щоб хоча би трохи змінити ситуацію. Поповнення стали проводити централізованими закупівлями через Український інститут книги. Кілька років експертна рада обирала, що закуповувати для бібліотек — серед її учасників були відомі громадські діячі, лідери думок, бібліотекарі. Але бібліотекарі стали нарікати, що закупівлі необхідно проводити з урахуванням потреб у кожному окремому закладі. УІК дослухався і розробив механізм грантів для бібліотек", — розповіла Оксана Бруй. 

Грантова система передбачала придбання книг для активних бібліотек за попередньо визначеним списком необхідної літератури. Для цього Український інститут книги створив каталог з актуальною інформацією від видавців. Бібліотеки мали змогу зареєструватися, переглянути доступні пропозиції та сформувати "список бажань". Однак із повномасштабним вторгненням грантову систему закупівель призупинили. 

Оскільки законодавство забороняє капітальні видатки із держбюджету на придбання книг, то на 2023 рік було запропоновано новий механізм. Він передбачав підтримку Українським інститутом книги видавництва нової літератури через державні гранти — надалі ці книги мали бути безкоштовно надіслані у бібліотеки. 

"Це хороший шлях, бо і видавців підтримали, і бібліотеки. Сподіваємося, що ці книжки будуть видані й надійдуть до кінця цього року чи вже в наступному. Але навіть якщо це спрацює, то йдеться усього про 135 тисяч примірників. Звісно, це не мільйон книг, як передбачалося програмами поповнення бібліотечних фондів", — пояснює Оксана Бруй. 

Нуль на мільйонні потреби

За підрахунками Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, на початок 2023 року загальний бібліотечний фонд України становив понад 466,2 мільйони примірників — це і шкільні бібліотеки, і наукові, і публічні. Якщо взяти до уваги, що половина цих книг — російськомовні та радянські видання, то потреби в оновленні фондів величезні. Однак у проєкті держбюджету на 2024 рік на закупівлю книг у публічні бібліотеки не передбачено нічого.

"Мінфін забороняє витрачати бюджетні кошти на капітальні видатки. Сюди входить і закупівля Українським інститутом книги видань для фондів бібліотек. Звичайно, внутрішньо я ніяк не можу з цим погодитися, тому що мені ніхто не показав, на підставі яких постанов чи законодавчих актів робиться такий висновок", — розповідає директорка УІК Олександра Коваль. 

За її словами, із передбачених проєктом держбюджету 466 мільйонів гривень на фінансування діяльності інституту 376 мільйонів буде спрямовано на сертифікати на купівлю книг у разі досягнення 18-річного віку та народження дитини. З урахуванням середньої вартості примірників на рівні 300-350 гривень, це дозволить придбати один мільйон книг. Однак спрогнозувати, чи стимулюють державні кошти купівлю додаткових видань, чи замістять ті гроші, які люди і так би витратили, складно. 

"Не виключаю, що навіть не усі 18-річки захочуть скористатися цими сертифікатами. Якщо людина ніколи не читала, читала мало або не має потреби купувати книжки, то може подумати: "Для чого це мені? Нехай ці гроші згорають". Але це добрий шанс для бібліотекарів", — додає Олександра Коваль.

Вона пояснює: якщо знайти підхід до 18-річних жителів територіальних громад і закликати їх скористатися сертифікатами та придбати книги для своїх бібліотек, це дозволить згуртувати громадянське суспільство і поповнити фонди книгозбірень. Однак, зауважує очільниця УІК, для цього передусім необхідна ініціатива від самих бібліотекарів:

"Ми помічаємо певне небажання бібліотекарів брати участь у будь-якій боротьбі за бюджет і будь-яких спробах спонукати владу. На жаль, ми зрозуміли, що бібліотекарі нам не союзники. Яка причина цього — я не знаю і не хочу докопуватися. Знаю лише, що якщо бібліотекарі не будуть активно відстоювати поповнення своїх фондів і не вимагатимуть фінансування у своїх органів самоврядування, то нічого не зміниться".

Благодійність і фінансовий ефект

Акції із залученням благодійної допомоги на поповнення бібліотечних фондів — не рідкість, розповідає Оксана Бруй. Зазвичай такі заходи проводять у Міжнародний день книгодарування 14 лютого та Всеукраїнський день бібліотек 30 вересня. За словами президентки Української бібліотечної асоціації, у певні роки нові надходження до деяких книгозбірень складалися на 70% із подарованих книг.

"На мою думку, це теж шлях. Якби люди, які купують собі книжки, після прочитання передавали їх у бібліотеку, це було б хорошим джерелом поповнення фондів. Ми з активістами також обговорювали ідею організувати у книжкових магазинах акцію: "Купи книжки для бібліотеки". Думаю, це могло би дати ефект", — розповідає вона. 

Однак йдеться і про глобальніші ініціативи. У вересні Наглядова рада Українського інституту книги, головою якої є Оксана Бруй, опублікувала звернення до президента, прем’єр-міністра, спікера Верховної Ради, Мінкультури та РНБО щодо важливості фінансування програм на підтримку книжкової сфери. У листі зокрема йшлося про потребу в 450 мільйонах гривень на закупівлю видань для бібліотечних фондів. 

Наразі у планах очільниці Української бібліотечної асоціації запропонувати нове звернення щодо скасування заборони на закупівлю книжок для бібліотек.

"Досвід різних закордонних бібліотек показує, що на один вкладений у бібліотеку долар у різних випадках повертається від 1,5 до 17 доларів. Тобто, вклавши одну гривню, потенційно ми можемо отримати віддачу в 17 гривень. Думаю, це хороший показник, який підтверджує доцільність фінансування бібліотек", — пояснює вона.