Розбір | Як МОН, уряд та місцева влада (не) подбали про безпеку дітей у школах. Експертний аналіз

LIGA.Life опитала освітніх експертів: 

• міністерку освіти і науки 2016-2019 років Лілію Гриневич;

• освітнього омбудсмена Сергія Горбачова;

• нардепа освітнього комітету Сергія Колебошина;

• нардепа освітнього комітету Романа Грищука;

• співзасновницю ГО "Смарт Освіта" Оксану Макаренко;

• голову правління ГО "Смарт Освіта" Галину Титиш;

• операційну директорку БФ SavED Анну Пуцову;

• співзасновницю ГО "Батьки SOS" Олену Парфьонову.

У цьому тексті – їхня оцінка підготовки безпечного середовища для дітей. У наступному тексті ми розкажемо про їхню оцінку організації навчання, зокрема для дітей, які опинилися за кордоном. 

***

Наразі, за оцінками МОН, понад 60% шкіл мають сховища. Тому саме їх вважають готовими до очного або змішаного навчання, розповідає очільниця "Ре:Освіти", міністерка освіти і науки 2016-2019 років Лілія Гриневич. 

Питання безпеки в школах повністю поклали на плечі місцевої влади. Централізованої допомоги не було, зауважує ексміністерка.

Ще 17 червня в інтерв’ю LIGA.Life очільник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко сказав: "Зрозуміло, що великі капіталовкладення потрібні, щоб будувати або обладнувати нові укриття. І це навряд можливо в умовах воєнного стану. Але те, що можна, органи місцевого самоврядування повинні робити". Він також переконував, що міністр Сергій Шкарлет звертався до своїх колег – міністрів освіти за кордоном, а також до різних міжнародних організацій щодо допомоги з облаштуванням укриттів. 

Утім, на практиці вийшло так, що парламент і уряд не змогли виділити цільові кошти на облаштування укриттів, про донорські кошти теж не повідомляли. І місцевій владі довелося самостійно давати раду. 

Вона впоралася, наскільки змогла, зауважує ексміністерка Лілія Гриневич. Громади, чиї доходи бюджету суттєво впали, які зазнали руйнувань, просто не мають за що облаштовувати укриття. Тому, додає Гриневич, навіть у відносно безпечних центральних регіонах не всі школи можуть працювати очно.

Утримання шкіл, їхній ремонт – це повноваження засновників шкіл, нагадує голова правління ГО "Смарт Освіта" Галина Титиш. Але підготовка укриттів у школах – це великі кошти, яких в місцевих бюджетів не було. Тому тут важливими були б підтримка держави й централізований пошук коштів із боку МОН. Пошук фінансів, аналіз приміщень і підготовка укриттів зайняли в місцевої влади чимало часу. Тому зробили те, що встигли і змогли, переконана експертка. Та й саме рішення, ухвалене наприкінці червня про те, що школи намагатимуться відкрити очно, було недостатньо завчасне, вважає співзасновниця ГО "Батьки SOS" Олена Парфьонова. 

Місцева влада у низці громад теж вирішила "скинути" проблему зі своїх плечей. Тоді облаштування укриття падало на плечі батьків або вчителів, бо не всі департаменти освіти цим займалися, розповідає нардеп освітнього комітету Роман Грищук. І в частині закладів укриття не підготували.

Органи влади намагалися робити роз’яснювальну роботу щодо облаштування укриттів у школах, розповідає освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Комісії, які ухвалювали рішення щодо придатності шкільного укриття, обстежили практично всі заклади освіти. 

Утім, це не скасовує того, що погана комунікація є величезною проблемою уряду і МОН зокрема, вважають депутати. "Батьки щось дізнавалися в школі. Щось – від місцевої влади. Завданням уряду було створити загальну платформу, де були б відповіді на всі питання", – пояснює нардеп освітнього комітету Сергій Колебошин.

Гриневич пояснює, що потрібна централізована програма або цільова субвенція на укриття в школах. Укриття досі в різному стані в країні, тому їх потрібно далі облаштовувати та зміцнювати безпеково. І ніщо не заважає робити цього, додає нардеп освітнього комітету Сергій Колебошин. Найпростіше укриття не дорівнює бомбосховищу, підкреслює посадовець: "Це щось на кшталт підвалу, який максимум від осколків може захистити, але не від серйозного обстрілу". 

"Директор відповідатиме тільки за те, щоб вчасно, коли лунає сирена, спустити дітей в укриття. Але ж не всі шкільні укриття можуть витримати ракетний обстріл. Пряме влучання в школу витримають лише заклади, які мають повноцінне бомбосховище", – додає співзасновниця ГО "Смарт Освіта" Оксана Макаренко.

Тому облаштування укриттів мають стати системною роботою, переконана операційна директорка БФ SavED Анна Пуцова, посадовці повинні шукати кошти в бюджеті або в міжнародних програмах. 

Наразі ж опитані LIGA.Life експерти радять батькам школярів, які ходять до школи очно, прийти й особисто подивитися на умови в укритті. 

За словами освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, станом на початок вересня ще недостатньо інформації, щоб давати вичерпні оцінки: чи зробили органи влади все від них залежне, аби подбати про безпеку дітей. Має пройти хоча б кілька тижнів навчального року: "Уважно спостерігаємо та вивчаємо". 

LIGA.Life також попросила експертів оцінити в балах – від одного до десяти – роботу парламенту, уряду, Міносвіти, місцевої влади. Працю міністерства та уряду оцінювали шестеро експертів. Нардепи не оцінювали діяльність парламенту. Середня оцінка, виведена з відповідей експертів:

МОН – 5 балів;

уряд і парламент – 5,6 бала;

місцева влада – 6 балів.

Ірина Петренко

журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта