Зміст:
  1. Як розпізнати хронічний стрес
  2. Вплив стресу на різні системи організму
  3. Наслідки нерегулярного харчування
  4. Як сидячий спосіб життя "б’є" по організму
  5. Міфи про хронічну втому
  6. Як часто потрібно проходити медичні огляди

У сучасному світі ми постійно перебуваємо під впливом стресу — дедлайни, інформаційне перенавантаження, нестача відпочинку. Спочатку це здається звичайною частиною життя, але хронічний стрес може мати серйозні наслідки для організму.

Як зрозуміти, що організм виснажений? Які симптоми свідчать про перевантаження? Чим небезпечний малорухливий спосіб життя? І головне — як попередити негативні наслідки? На ці питання спеціально для LIGA.Life відповіла сімейна лікарка Алла Сніцар.

Фото: сімейна лікарка Алла Сніцар
Фото: сімейна лікарка Алла Сніцар

Як розпізнати хронічний стрес

За словами лікарки, симптоми хронічного стресу можуть бути фізичні та психоемоційні.

Фізичні симптоми хронічного стресу:

  • Постійне відчуття втоми та нестача сну;
  • Підвищена схильність до застуд та інших інфекційних захворювань;
  • Головні болі, мігрені, м'язова напруга та болі;
  • Шлунково-кишкові проблеми, такі як гастрит, виразкова хвороба та подразнення кишківника;
  • Підвищений артеріальний тиск та серцеві проблеми;
  • Знижений або надмірний апетит та зміна ваги;
  • Погіршення сексуальної функції та втрата інтересу до сексуальних стосунків.
Фото: Freepik.com
Фото: Freepik.com

Психоемоційні симптоми хронічного стресу

За словами Алли Сніцар, людина, яка переживає хронічний стрес, постійно відчуває тривогу та напруження, дратується та гірше контролює емоції. Вона втрачає інтерес до улюблених занять, гірше концентрується та має проблеми з ухваленням рішень.

Також з'являється схильність до панічних атак. Людина погано спить, не відновлюється після сну, втрачає сили. Зникають мотивація та ентузіазм до життя.

Фото: Freepik.com
Фото: Freepik.com

Вплив стресу на різні системи організму

Стрес активує симпатичну нервову систему, викид гормонів (кортизолу, адреналіну, норадреналіну) та змінює роботу багатьох систем організму, пояснює Алла Сніцар:

Серцево-судинна система

  • Підвищується артеріальний тиск через спазм судин.
  • Прискорюється серцебиття, що може провокувати аритмії.
  • Зростає ризик атеросклерозу та тромбозу, що може призвести до інфаркту чи інсульту.
  • Хронічний стрес сприяє розвитку гіпертонії.

Психіка

Стрес виснажує нервову систему, що може призвести до тривожності, депресії, безсоння. Також порушується баланс нейромедіаторів (дофамін, серотонін), що впливає на настрій і мотивацію і підвищує ризик появи емоційного вигорання та когнітивних порушень (проблеми з пам’яттю, концентрацією).

Імунна система

Короткочасний стрес може активізувати імунітет, але хронічний, навпаки, його пригнічує. Це призводить до підвищення ризику виникнення вірусних і бактеріальних інфекцій та аутоімунних захворювань через порушення балансу в імунній відповіді.

Окрім того, сповільнюється загоєння ран і регенерація тканин.

Фото: Freepik.com
Фото: Freepik.com

Наслідки нерегулярного харчування

Нерегулярне харчування негативно позначається на роботі шлунково-кишкового тракту і може викликати різні порушення та хвороби, зокрема виразку шлунку та гастрит, які проявляються наступними симптомами:

  • біль у шлунку (пекучий, щемливий, з’являється натще або після їжі).
  • печія, кислотний рефлюкс (відчуття печіння за грудиною).
  • нудота, іноді блювання (особливо вранці або після жирної/гострої їжі).
  • відчуття важкості в шлунку, навіть після легкої їжі.
  • здуття, метеоризм.
  • зниження апетиту або, навпаки, постійне відчуття голоду
  • порушення випорожнень (закреп або діарея).
  • втома, дратівливість, оскільки травлення впливає на загальний стан організму.

Якщо ці симптоми повторюються або погіршуються, варто звернутися до сімейного лікаря чи гастроентеролога.

Фото: Freepik.com
Фото: Freepik.com

Як сидячий спосіб життя "б’є" по організму

Сидячий спосіб життя та недостатня фізична активність можуть негативно впливати на здоров’я і викликати проблеми в багатьох системах організму, пояснює Алла Сніцар:

Серцево-судинна система

  • Порушується кровообіг, що збільшує ризик гіпертонії, інфаркту та інсульту.
  • Підвищується рівень "поганого" холестерину (LDL) і знижується рівень "хорошого" (HDL), що сприяє розвитку атеросклерозу.
  • Серце слабшає, оскільки не отримує достатнього навантаження для підтримки тонусу.

Опорно-руховий апарат

  • Ослаблення м’язів, особливо спини, преса та ніг, що може призводити до болю в спині та проблем із поставою.
  • Дегенерація хрящів та суглобів через недостатнє навантаження, що може спричинити остеохондроз, артрози.
  • Остеопороз через зниження щільності кісток.

Обмін речовин і вага

  • Сповільнюється метаболізм, що сприяє набору зайвої ваги.
  • Підвищується ризик інсулінорезистентності, цукрового діабету 2-го типу.
  • Затримка рідини, набряки.

Нервова система та психіка

  • Підвищується рівень стресу через зниження вироблення ендорфінів (гормонів радості).
  • Збільшується ризик депресії, тривожності.
  • Порушується сон через зниження фізичного навантаження та зміни в циркадних ритмах.

Імунна система

  • Знижується здатність організму боротися з інфекціями.
  • Підвищується рівень хронічного запалення, що пов’язане з багатьма захворюваннями, включно з аутоімунними.

— Щоб зменшити негативний вплив малорухливого способу життя, важливо рухатися хоча б кожні 30-60 хвилин — навіть коротка розминка покращує кровообіг.

Намагайтеся проходити не менш як 6000-10 000 кроків на день, а двічі-тричі на тиждень виконувати силові вправи для підтримки м’язового тонусу.

Також не забувайте про розтяжку та йогу — вони допоможуть зберегти гнучкість і здоров’я суглобів. І, звісно, подбайте про правильну організацію робочого місця: ергономічне крісло, правильна постава, а ще краще — чергування сидіння з рухом або використання стоячого столу.

Фото: Freepik.com
Фото: Freepik.com

Сидячий спосіб життя – це "нова епідемія".

Але навіть мінімальні зміни в щоденній активності можуть суттєво покращити здоров’я, — каже сімейна лікарка.

Міфи про хронічну втому

Алла Сніцар спростувала декілька поширених міфів, які стосуються хронічної втоми:

Міф 1: Хронічна втома – це просто лінь

Правда: Це серйозний стан, який може мати фізіологічні причини, такі як гормональні порушення, проблеми з обміном речовин, хронічні захворювання або психоемоційне виснаження.

Міф 2: Якщо добре виспатися, втома зникне

Правда: Сон важливий, але у разі синдрому хронічної втоми навіть тривалий відпочинок не дає відчуття бадьорості.

Міф 3: Хронічна втома виникає лише через стрес

Правда: Стрес – один із факторів, але причини можуть бути глибшими: вірусні інфекції (наприклад, вірус Епштейна-Барр), анемія, дефіцит вітамінів, гормональні порушення (гіпотиреоз, проблеми з кортизолом).

Міф 4: Це лише психологічна проблема

Правда: Хоча хронічна втома пов’язана зі стресом і тривожністю, вона має фізіологічну основу: запальні процеси, порушення в роботі нервової системи та обміні речовин.

Фото: Freepik.com
Фото: Freepik.com

Міф 5: Достатньо займатися спортом і втома мине

Правда: Фізична активність корисна, але у разі синдрому хронічної втоми надмірні навантаження можуть погіршити стан, викликаючи ще більше виснаження. Важливо знайти баланс.

Міф 6: Кофеїн та енергетики розв'язують проблему

Правда: Вони лише дають короткочасний ефект і можуть погіршити ситуацію, виснажуючи нервову систему та порушуючи природні механізми відновлення.

Як часто потрібно проходити медичні огляди

Дорослим рекомендується щорічно відвідувати сімейного лікаря, який складе індивідуальний чекап з урахуванням анамнезу та способу життя, наголошує Алла Сніцар. Також щорічно, навіть за відсутності скарг, чоловікам потрібен профілактичний огляд уролога, а жінкам – гінеколога. Окрім того, жінкам до 40 років потрібно робити УЗД молочних залоз, а після 40 – мамографію.

Фото: Freepik.com
Фото: Freepik.com

Щоб зменшити вплив стресу, дбайте про себе, рухайтеся більше, знаходьте час для відпочинку – і ваш організм віддячить енергією та міцним здоров’ям!